Сколівські Бескиди

Еколого-пізнавальна стежка “Водоспад”

Зупинка 2

Стежкою ідемо вздовж ріки Опір. З правого боку від стежки на крутому схилі ростуть могутні ялиці віком понад сто років.

Ялиця біла - порода, яка найбільше відповідає ґрунтово-кліматичним особливостям території Сколівських Бескидів.

Тут вона формує чисті або мішані з буком, явором, смерекою насадження. В результаті інтенсивних вирубок в ХІХ-ХХ ст. різко зменшилися площі, зайняті ялицевими та ялицево-буковими лісостанами. На місці вирубок були штучно створені насадження смереки.

Фото 3. Ялицевий деревостан

Дерева ялиці білої можуть досягати віку 400-600 років. В Карпатських пралісах траплялися старі ялиці висотою до 60 м., з діаметром стовбура більше 2 м, які мали запас деревини до 60 м³ кожне.

Хвоя на пагонах розташована гребінчасто, знизу має дві білі смужки. Жіночі шишечки - дрібні, зелені, чоловічі - у вигляді жовтуватих колосків.

Ялиця - одна з найбільш тіневиносливих порід. її підріст розвивається у сутінках під наметом, густих букових та ялицевих деревостанів. Нестача світла сповільнює інтенсивність росту молодих деревець - за рік вони приростають у висоту всього на кілька міліметрів. Тому серед підросту висотою 1-1,5 м можуть бути екземпляри віком понад 100 р., з розгалуженою кореневою системою (фото 4).

Фото 4. Коренева система ялиці білої

При появі світла (в результаті відмирання дерев чи їх вирубування) підріст починає рости більш інтенсивно.

Колись ялицеві ліси разом з буком та смерекою вкривали практично всю територію Сколівських Бескид. Але з середини XIX ст. розпочалися інтенсивні лісозаготівлі. Ялиця та бук були зрубані, на їх місці створювали смерекові деревостани. Смерека на той час цінилася більше ніж бук та ялиця: швидко росла, добре піддавалася обробці дереворіжучими інструментами, використовувалася для будівництва, у меблевій промисловості, для виробництва паперу (потреба в якому постійно зростала).

Така ялиноманія в Прикарпатті тривала до початку 60-х років XX століття.

Коментарі