Сколівські Бескиди

Еколого-пізнавальна стежка “Долиною річки Кам’янка”

Пункт 4

Вздовж річки тягнуться флористично багаті сіровільшняки та фрагменти сирих луків. Біля цього насадження варто зупинитися. Вільха сіра утворює угрупування біля гірських потоків та рік, але може рости і на сухіших ґрунтах. Дерево досягає висоти 15 м. Кора гладка, світло-сіра, у старших дерев темніша та тріщинувата. Листя овальне, загострене, по краю із подвійними пилкоподібними зубчиками, зверху темно-зелене, знизу опушене, сіре. Чоловічі квіти продовгуваті висячі сережки, жіночі - сидячі сережки кулястої форми. Плоди у дерев'янистих шишкоподібних супліддях, насінина - горішок з темними крилатками. Добре розмножується вегетативно та може формувати порослеві насадження.

Вільха сіра - швидкоросла порода. В Карпатах, поряд з березою, є деревом-піонером: одною з перших заселяє зруби та сінокоси після припинення заготівлі сіна. Недовговічна - доживає до 50-70 років. Збагачує ґрунт азотом, створює умови для росту інших деревних порід.

В заростях прирічкових чагарників зростають: високий красень - крем'яник гарний з жовтогарячими квітками; досить рідкісний хвощ великий; трапляються представники з родини зозулинцевих (орхідних), усі види цієї родини занесені до "Червоної книги України". На території НПП "Сколівські Бескиди" виявлено 18 видів зозулинцевих. Ці рослини мають тісні взаємозв'язки із специфічними грибами у ґрунті, без яких не можуть засвоювати поживні речовини, необхідні їм для розвитку. Будь-яка зміна умов існування може порушити хистку взаємодію між цими орхідеями та грибами. У лісах вздовж дороги зрідка трапляється астранція велика (фото 8). Цей вид занесений до "Червоної книги України".

Фото 8. Квіти астранції великої

Великі жовті квіти крем'яника (а вірніше - нектар, що міститься в них) приваблюють багатьох комах-солодкоїжок: джмелів, бджіл, ос, мух, метеликів та ін. Поважні, дещо повільні джмелі діловито оглядають кожну квітку, визбируючи нектар (фото 9). Рано весною джмелі із голосним гудінням, низько над землею облітають перші весняні квіти, але разом з тим приглядаються до різноманітних нірок, шпаринок і т.п. Це запліднені самки, що вийшли після зимівлі. Розшукавши відповідне місце, самка засновує гніздо, в якому вигодовує кілька личинок. З них виростають робочі особини, що переймають на себе обов'язки по догляду за самкою та її приплодом. Саме їх протягом літа ми бачимо на квітах. В кінці літа самка відкладає яйця, з яких з'являються статеві особини - самці та самки. Після парування самці, а пізніше і все інше населення гнізда гинуть. Запліднені самки ховаються в нірки, під листя, в дупла та зимують, щоб весною знову заснувати нову джмелину сім'ю.

Фото 5. Джміль на квітці крем'яника гарного

Джмелі дуже корисні комахи - деякі види трав (в тому числі й культивовані) можуть запилюватися тільки ними. Якщо восени або рано весною кимось буде вбита самка джмеля, тим самим буде знищена ціла майбутня сім'я із кількох десятків чи сотень особин, та завдано шкоди середовищу. Багато видів джмелів занесено до "Червоної книги України" та до Європейського Червоного списку.

Коментарі