Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Еколого-пізнавальна стежка “Водоспад”

Зупинка 12

тежка виводить нас на добре прогріту сонцем лісову поляну. Тут завжди можна почути пташиний спів, серед трави пурхають сірі куріпки.

Буяють тут тирлич ваточниковий, анемона дібровна, буквиця лікарська, астранція велика, підлісник європейський, вереск.

Анемона дібровна. Багаторічна трав'яниста рослина з родини жовтецевих з поодинокими білими квітами (фото 19). В дощову погоду та вночі квіти закриваються, щоб захистити органи розмноження. Після зривання квіти швидко в'януть.

Анемона дібровна
Фото 19. Анемона дібровна

Назва рослини походить від грецького слова „апетоя" (вітер), що символізує і пов'язує період цвітіння з весняними вітрами. В квітні на початку травня ця рослина створює вражаючий білий килим на фоні торішнього листя і сухих трав у лісах Карпат.

Буквиця лікарська. Багаторічна жорстковолосиста рослина з простим або мало розгалуженим стеблом. Листки видовжено-яйцевидні, тупі, біля основи серцевидні, нижні - довгочерешкові, верхні - майже сидячі. Квіти пурпурового кольору зібрані в густе колосоподібне суцвіття. Цвіте в червні-вересні. Росте в лісах, серед чагарників, на галявинах, майже по всій Україні.

Астранція велика. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 40-70 см з коротким кореневищем. Нижні листки довгочерешкові з короткими пальчастонадрізаними пластинками. Квітки білувато-рожеві, зібрані у зонтики. Крайові квітки тичинкові, внутрішні - двостатеві. Листочки обгортки великі, видовжено-ланцетні. Цвіте у червні-серпні. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням, і вегетативно. Зростає по лісових галявинах, узліссях, просіках, серед чагарників.

Рослина занесена до Червоної книги України.

Пройшовши 50 м. галявиною під стіною лісу попадаємо в справжні зарості орляка.

Орляк. Висока рослина, довжина листків якої сягає до 1,5 м. Кореневище повзуче, довге, дерев'янисте, розгалужене. Листки шкірясті одиночні на довгих цупких черешках, яйцевидно-трикутні, двічі-тричі перисто-розсічені, нагадують крило птаха. Пластинка листка дуже ажурна, частки листків яйцевидно-ланцетні, загострені. Органи спороношення (соруси - маленькі мішечки, в яких дозріває велика кількість бурувато-жовтих спор) розміщені на нижній стороні листочка суцільною смужкою вздовж: дещо загорнутого краю. Один листок орляка може утворити до трьохсот мільйонів спор, які в суху теплу погоду можна побачити у вигляді хмарки пилу над заростями цієї рослини. Для проростання спор необхідні сприятливі умови - оптимальна вологість та кислотність ґрунту, сприятлива температура навколишнього середовища, відсутність рослин-конкурентів, тощо. Та навіть, якщо спора проросте, вона спочатку утворює заросток - зелененьку пластинку на поверхні Грунту. На спідній частині заростка трапляються жіночі та чоловічі статеві органи, серед яких не всі будуть запліднені, та й не з усіх запліднених рослин зможе вирости нова рослина. Тому орляк більше надіється на вегетативне розмноження та швидко розростається з допомогою кореневищ. Саме тому ця рослина росте чималими заростями. Довжина кореневища може сягати 1,5-2 м довжини. Кореневище добре милиться, - наші предки використовували його як замінник мила. Орляк отруйна рослина (як для людей так і для худоби), але використовується в медицині, а в деяких регіонах Європи та Азії його молоді пагони вживають в їжу, заготовляють на зиму - висушуючи як гриби, квасять. Орляк має інсектицидні властивості - його запах відганяє мух, тарганів та інших комах. Раніше його використовували навіть для виробництва скла - при спалюванні папороті утворювався попіл із великим вмістом поташу.

Біля стежки також можна зустріти саламандру плямисту і мідянку.

Саламандра плямиста. Довжина до 22 см (фото 20).

Саламандра плямиста
Фото 20. Саламандра плямиста

Хвіст коротший за тулуб. У самців корінь хвоста дещо потовщений. Забарвлення попереджуюче - чорне, блискуче, з жовто-оранжевими плямами. При подразненні шкіряні залози виділяють отруйний секрет, небезпечний для інших тварин. Біотоп - вологі гірські ліси (переважно листяні та змішані), долини гірських річок. Поширена в Середній та Південній Європі, Малій Азії та Північній Африці. В Україні - тільки в Карпатах. Зустрічається на висотах 150-1600 м н.р.м. Найоптимальніші умови - в букових лісах. У вологі роки є досить звичайною навіть у лісах, де часто бувають люди. Статевозрілими стають у віці 3-4 років. Час розмноження розтягнутий з квітня до листопада, але переважно це червень-липень. Розмножується яйцеживородженням - самка виношує яйця до 10 місяців, після чого «народжує» близько 50 личинок. Фактично личинки вилуплюються з яєць в момент їх відкладання. Це відбувається в гірських потоках, джерелах. Після метаморфозу молоді саламандри переходять до наземного способу життя. Тварина активна вночі та в хмарні дощові дні. У посушливі періоди ховається під колодами, камінням. Зимує в норах, деколи великими групами. Живиться різними безхребетними: гусінню, слимаками, червами, комахами. Занесена до Червоної книги України.

Мідянка звичайна. Довжина тіла 50-60 см. Голова слабо відмежована від шиї. Зіниця кругла. Міжщелепний щиток сильно вдаєтьсяміж носовими, а його видима зверху частина не коротша за шов між: носовими щитками. Хвіст довгий. Забарвлення варіює від сірого до мідно-червоного. Самці зазвичай світліші. Рисунок з 1-2 рядів темно-бурих поперечних плям, інколи слабо помітних. Тулубна луска гладенька. Населяє світлі листяні ліси, чагарники. Європейський вид, який заходить у Малу Азію та на Близький Схід. У Карпатах всюди, але рідко (до висоти 1500 м н.р.м.). Змія активна вдень з березня до жовтня, причому інколи зустрічається навіть у дощову погоду. У цього виду розвинена територіальність. Ховається в норах гризунів та тріщинах скель, під пеньками. Статевозрілою стає на третьому році життя. Парування відбувається в травні. Яйцеживородяча. В серпні-вересні (не кожен рік !) самка родить від 2 до 19 молодих змій (12,5-15 см) в прозорих слизьких оболонках, з яких вони дуже швидко звільняються. На зиму залягає у вересні. Живиться ящірками, дрібними гризунами та пташенятами, а також: комахами (переважно молоддю). Зазначався канібалізм. При небезпеці згортається в тугий клубочок і з шипінням викидає голову на всі боки. Спіймана вчиняє активний опір. Основним ворогом цього виду є люди, котрі плутають мідянку з гадюкою та винищують її. Ворогами цієї змії є також: щурі, свині, їжаки тощо. Занесена до Червоної книги України.

Стежка іде вверх через зарості ліщини, підріст бука. Пройшовши 50 метрів вершиною повертаємо направо у змішане насадження, а пізніше переходимо у молодий смерековий ліс.

на початок 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 [ 12 ] 13 14 15 16

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт