Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Еколого-пізнавальна стежка “Водоспад”

Зупинка 4

З лівого боку від стежки росте рідкісне угруповання вільхи сірої з пануванням у покриві лунарії оживаючої (фото 8).

Лунарія оживаюча в лісостані вільхи сірої
Фото 8. Лунарія оживаюча в лісостані вільхи сірої

Вільха сіра. Утворює угруповання біля гірських потоків та рік, але може рости і на сухіших ґрунтах. Дерево досягає висоти 15 м. Кора гладка, світло-сіра, у старших дерев темніша та тріщинувата. Листя овальне, загострене, по краю із подвійними пилкоподібними зубчиках., зверху темно-зелене, знизу - опушене, сіре. Чоловічі квіти продовгуваті висячі сережки, жіночі - сидячі сережки кулястої форми. Плоди у дерев 'янистих шишкоподібних супліддях, насінина - горішок з темними крилатками. Добре розмножується вегетативно.

В Карпатах вільха сіра разом з березою та осикою є породами-піонерами: вони першими заселяють свіжі вирубки та сінокоси після припинення заготівлі сіна. Ця швидкоросла порода є недовговічною (доживає до 50-70 років), але вона добре збагачує Грунт азотом, та створює умови для росту інших деревних порід.

Лунарія оживаюча. Багаторічна трав'яниста рослина з великими серцеподібної форми листками. Квіти великі, лілові або голубувато-фіолетові, зібрані на верхівці. їх запах у травні-червні наповнює ніжним ароматом ліси. Плоди-звислі, еліптичні стручечки, до вершини та основи загострені. Реліктова рослина, яка зникає внаслідок вирубування лісів та зривання на букети. Занесена до Червоної книги України.

Весною між деревами вільхи сірої у понижених місцях однією з перших зацвітає калюжниця болотна - рослина із яскраво-жовтими квітами та блискучими цілісними листками. В українській назві відображені екологічні особливості цієї рослини - вона росте на заболочених місцях, по берегах гірських струмків та річок та біля калюж, які тривалий час не пересихають.

Калюжниця болотна - багаторічна рослина, висотою до 30-50 см з мичкуватим коренем. Стебло соковите, прямостояче. Нижні листки великі, темно-зелені, блискучі, на довгих черешках, верхні — дрібніші, з короткими черешками. Квіти жовті, великі (до 5 см. в діаметрі), мають багато тичинок та маточок, розташовані на довгих квітоніжках. Медоносна, лікарська, отруйна рослина.

Калюжниця болотна
Фото 9. Калюжниця болотна

3 правого боку стежки поміж кущами бузини чорної ростуть сугайник австрійський, шавлія клейка, чистець лісовий, кремена біла та багато інших, що формують специфічну рослинність приурочену до узлісь, або до куртин кущів.

Сугайник австрійський — багаторічна трав'яниста рослина з великими округло-серцевидними прикореневими та скрипкоподібними стебловими листками. Квіти поодинокі, оранжево-жовті (фото 10). Цвіте з липня по серпень. Росте в лісах, на полянах, по берегах потічків.

Сугайник австрійський
Фото 10. Сугайник австрійський

Шавлія залозиста (клейка). Квіти жовті, верхня губа цільна, у вигляді невеликого дашка прикриває тичинки.

Комахи (бджоли, джмелі) сідають на нижню губу, яка заклично розпростерлася знизу, утворюючи зручну площадку для приземлення при збиранні нектару. Коли комаха сідає на квітку, зразу ж спрацьовує створений природою механізм — під вагою гості нижня губа трохи пригинається і тичинки торкаються тіла комахи, посипаючи його пилком. Перелітаючи з квітки на квітку невгамовні бджоли та джмелі переносять пилок та здійснюють перехресне запилення. Листки та стебло шавлії у верхній частині вкриті багаточисельними залозистими волосками, при дотику ніби прилипають до рук чи одежі, від чого й пішла назва рослини. Зростає в лісах, на узліссях, серед кущів.

Чистець лісовий. Стебло прямостояче, зверху клейке від залозистих волосків. Листки довго-черешкові, яйцевидно-серцевидні, загострені, м'які, вкриті рідкими волосками, темно-зелені. Цвіте літом. Квіти темно-пурпурові, зібрані по 6-10 шт. у віддалені одна від одноїмутовки. Плоди — трьохгранні горішки. Росте в лісах, найчастіше в листяних, на узліссях, серед кущів. Характерний індикатор багатих ґрунтових умов. Медоносна, рослина.

Кремена біла. Багаторічна рослина. Жовтувато-білі квіти, зібрані в китицеподібне суцвіття, появляються в березні-квітні (фото 11). Непоказні на вигляд квіти приваблюють нектаром перших весняних комах - джмелів, метеликів та. ін. Прикореневі листки округло-серцевидні, з великими зубчиками, знизу густо опушені, сіруваті, зверху майже голі. Росте по берегах рік і потоків, на вологих місцях де може утворювати суцільні зарості.

Кремена біла
Фото 11. Кремена біла

Бузина чорна. Листопадний високий чагарник або деревце до 6-8 м висотою з розлогою кроною. Кора сіро-коричнева, дрібно тріщинувата, молоді пагони сіро-зелені із білою м 'якою серцевиною. Бруньки великі, коричневі. Листки непарно перисті, завдовжки до 20-30 см, з 5-7 яйцеподібними коротко черешковими листками, голі, з гострою вершиною та округлою основою, пилчасті, темно-зелені, при розтиранні неприємно пахнуть. Двостатеві з подвійною п 'ятичленною оцвітиною біло-кремові квіти дрібні, зібрані в густі верхівкові зонтикоподібні волоті діаметром до 20 см. Мають специфічний запах. Плоди - чорно-фіолетові кулясті кістянки, з 3-5 кісточками діаметром 4-5 мм, блискучі, їстівні, дозрівають в кінці серпня. Тіневитривала, зимостійка, вибаглива до родючості грунті, посухостійка рослина. Дуже швидко розростається на багатих ґрунтах, біля закинутих будівель, заселяє прогалини в широколистяних та мішаних лісах. Лікарська рослина, медонос. Плоди вживають у їжу. В народі листки та пагони бузини використовують для боротьби із гризунами та деякими комахами.

на початок 1 2 3 [ 4 ] 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт