Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Любой вопрос про детские ролики решают здесь

Основні дані про національний природний парк “Сколівські Бескиди”

Національний природний парк "Сколівські Бескиди" було створено Указом Президента України від 11 лютого 1999 року № 157 на базі Сколівського лісового заказника загальнодержавного значення, оголошеного тут у 1983 році з метою охорони високопродуктивних корінних ялицево-букових та букових лісів, а також частини території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Зелемінь" та ландшафтного заказника місцевого значення "Майдан", заповідних урочищ "Дубинське", "Сопіт", "Журавлине".

Парк створено у басейнах р. Стрий та її притоки р. Опір на площі 35261,0 га, з яких 24639,3 га передано парку у постійне користування.

Парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення.

Згідно з функціональним зонуванням територія парку розподілена на заповідну зону площею 5194,0 га, зону регульованої рекреації, площею 6973,0 га, зону стаціонарної рекреації - 336,0 га, та господарську зону площею 22758,0 га.

В установі працюють 192 особи, з них у науковому підрозділі - 6, у службі охорони - 93 чол.

За фізико-географічним районуванням парк розташований у межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескид, займає північні макросхили останніх з абсолютними висотами від 600 до 1200 м. Основні хребти простягаються з північного заходу на південний схід і розчленовані на окремі вершини верхів'ями численних потоків. Переважають ландшафтні комплекси крутосхилого ерозійного денудаційного лісистого середньогір'я. В геологічному відношенні це Скибова та Кросненська тектонічні зони, які складені осадовими породами крейдового та палеогенового віків і представлені переважно вапнистим пісковиковим флішем, що накладає певний відбиток на характер ґрунтового та рослинного покриву. На північному заході хребет Сколівських Бескид межує з хребтом Парашки з найвищою вершиною (гора Парашка) 1268 м. Внутрішня частина Сколівських Бескид межує із Стрийсько-Санською верховиною.

Межі парку в основному збігаються з межами природних територіальних комплексів і проходять по вододільних хребтах та руслах річок.

Клімат парку м'який, помірно теплий і вологий. Зима з частими відлигами при температурі від 0 до +5°С. Тривалість вегетаційного періоду становить 180 днів. Середня температура січня - -4,5-6°С, липня - +15,6-18,0°С при максимальній +30°С і мінімальній -31°С. Опадів тут випадає 800-1100 мм на рік. Середня висота снігового покриву становить 39 см.

У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові, дуже щебенисті ґрунти.

На території парку збереглися рештки природних високопродуктивних і біологічно стійких деревостанів - вікові чисті букові ліси природного походження, еталонні смерекові і ялицеві ліси, які значною мірою відображають різноманітність лісового покриву Бескид. Виділяються чисті високопродуктивні маренкові, волосистоосокові та зубницеві бучини пралісового характеру. Підлісок у них представлений поодинокими екземплярами бузини чорної, жимолості пухнастої, ліщини, горобини. Трав'яний ярус розвинений слабо. Ялицеві бучини формуються на вищих гіпсометричних рівнях у межах висот 700-900 м над рівнем моря, у більш вологих умовах - уздовж малих і великих потоків. Чагарниковий і трав'яний яруси відзначаються невеликою зімкнутістю і майже не відрізняються за своїм флористичним складом від чистих бучин.

Найвищі положення у рельєфі займають смереково-ялицево-букові ліси. Вони представлені деревостанами віком 100 і більше років. На відміну від попередніх угруповань, у трав'яному ярусі їх завжди переважають бореальні види - квасениця звичайна, плаун булавовидний, дріоптерис остистий, чорниця. На крайових хребтах зустрічаються рідкісні для Українських Карпат букові, яворові та сіровільхові ліси з покривом лікарських рослин - цибулі ведмежої та скополії карніолійської, що занесені до Червоної книги України. На річкових терасах ростуть також рідкісні сіровільшаники скополієво-лунарієві, скополієво-ведмежоцибулеві. У геоботанічному відношенні цікавими для Карпат є смерекові яличники на гірсько-лісових підзолистих ґрунтах, а також осередки дуже рідкісних у Бескидах корінних смеречників лісоожинових та австрійськощитникових.

На кам'янистих схилах та в ущелинах спостерігається типове для північно-східного макросхилу Карпат явище літогенної інверсії рослинності, коли по кам'янистих схилах смерекові ліси спускаються до висоти 600-800 м над рівнем моря і ростуть нижче букових лісів.

Флора судинних рослин парку нараховує 632 види. На території парку поширені понад 50 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Серед них арніка гірська, астранція велика, баранець звичайний, билинець довгорогий, білоцвіт весняний, булатки довголиста та червона, гудайєра повзуча, зозулині сльози серцелисті, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дволиста, підсніжник звичайний, пізньоцвіт осінній, левкорхіс білуватий, скополія карніолійська, траунштейнера куляста, шафран Гейфелів, кілька видів пальчатокорінника.

Більше 100 видів аборигенної флори парку використовує офіційна та народна медицина.

Багатий і різноманітний видовий склад фауни у Сколівських Бескидах. Тут зареєстровано мешкання 86 видів комах та 204 види хребетних тварин, із них: 18 видів риб, 9 - земноводних, 6 - плазунів, 121 - птахів та 50 видів ссавців. Тут водяться олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, куниці лісова і кам'яна, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів - борсук, кутора мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна, нічниця довговуха, нічниця Наттетера, підковоніс малий. У 1965 році з Біловезької Пущі сюди завезено 10 зубрів, які добре прижилися і дають потомство.

Із птахів гніздяться тетерев, рябчик, дятли зелений і трипалий, шишкар ялиновий, плиска гірська, щеврик гірський, сова сіра, сапсан, а також занесені до Червоної книги України глухар, лелека чорний, підорлик малий, беркут, шуліка рудий, сорокопуд сірий.

Характерними плазунами є гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірки прудка, зелена та живородна. До Червоної книги України занесені полоз лісовий, тритони карпатський і гірський, саламандра плямиста та гадюка звичайна.

Загалом на території парку охороняються 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку та 30 видів, занесених до Червоної книги України.

Територія парку розташована в околицях традиційних курортних місцевостей - Східниці, Сколе, Славське. Особливе значення має розташоване на прилеглих до парку територіях смт. Східниця, де в 1970 році розвідано великі запаси мінеральних вод типу "Нафтуся". Крім того, на території парку є понад 30 мінеральних джерел різної бальнеологічної дії. Джерела лікувальних мінеральних вод відомі і в долині р. Рибник Майданський, околицях с. Новий Кропивник та інших. Відпочиваючих приймають близько 50 санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку і туристичних, кемпінгів.

Густа річкова мережа, яку утворюють притоки річок Стрий та Опір, робить цю територію особливо привабливою для літнього туризму, а довгі пологі гірські схили сприяють розвитку гірськолижного спорту.

Зображення трембітаря біля дороги - це немов візитна картка національного природного парку "Сколівські Бескиди", краю гір і природних див, що приваблює своєю красою тисячі людей. Це край талановитих народних умільців, самобутні вироби яких (різьблені дерев'яні речі, вишивки, килими, намиста, кераміка, предмети одягу) цінуються далеко за межами Карпат. Цей край користується великою популярністю серед туристів. Таємничі чари вікових величних лісів, безмежні панорами гір на фоні синього неба, численні гірські потоки прозорої води, цілющі мінеральні джерела, смарагдові полонини приваблюють, зачаровують і дають відпочинок. Із найдавніших пам'яток Київської Русі тут біля с. Урич збереглися руїни твердині Тустан, могила київського князя Святослава Володимировича (на правому березі р. Опір).

До послуг відвідувачів парку мисливські будиночки, розташовані у Завадківському, Майданському, Сколівському та Підгородцівському лісництвах.

Бажаючі можуть ознайомитися з природою парку, здійснивши подорожі по еколого-пізнавальних маршрутах "Сколе-Майдан" (28 км), "Бучина" (1.4 км), "Долиною річки Кам'янка" (4 км), "Лопата" (12 км) та "Водоспад".

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт