Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Стежками легендарної Тустані

Зупинка 7. Дитинець

Зі всіх наявних на Камені площ найкраще під забудову можна було використати Подвір'я, або Дитинець. Незважаючи на малі розміри, давні будівничі зуміли забезпечити його високу функціональність.

Як зазначено вище, під час побудови споруд для кращого сполучення дерев'яних конструкцій зі скелями в останніх були вирубані вертикальні пази, що збереглись і донині. Вони дають можливість відтворити п'ять будівельних періодів, перший та другий з яких представлені на реконструкції автора (іл. 9, 10, 11).

Забудова І будівельного періоду. Вигляд зі сходу
9. Забудова І будівельного періоду. Вигляд зі сходу. Реконструкція М. Рожка

Забудова II будівельного періоду. Вигляд зі сходу
10. Забудова II будівельного періоду. Вигляд зі сходу. Реконструкція М. Рожка

Тустань. ІІ будівельний період. Забудова Дитинця. Вигляд зі заходу
11. Тустань. ІІ будівельний період. Забудова Дитинця. Вигляд зі заходу. Реконструкція М. Рожка

Перед житлом споруджували галереї стовпової конструкції, що захищали від надмірних атмосферних опадів (іл. 12). Матеріали досліджень наскельних споруд дають підстави стверджувати, що широкі піддашшя та виноси дахів, галереї, добре відомі в пізнішій бойківській і гуцульській архітектурі, формуються на цій території ще в ІХ-Х століттях.

Загальний вигляд Дитинця з оборонних галерей. Вигляд зі сходу
12. Загальний вигляд Дитинця з оборонних галерей. Вигляд зі сходу. Реконструкція М. Рожка

На місці існування південної оборонної стіни збереглися чіткі сліди - вертикальні пази, вирубані на скельному масиві північної частини Великого Крила. Ці пази різні за розмірами та характером.

Західна частина Каменя сформована двома об'ємами. Північна частина - це відокремлена скеля, в якої північна і західна сторони сягають висоти близько 30 м. над рівнем долини, а південна - дещо нижча. Умовна назва цієї скелі - Окремий Камінь. Саме тут зафіксована 5-поверхова забудова V будівельного періоду (іл. 13).

Тустань. V будівельний період. Вигляд з півночі
13. Тустань. V будівельний період. Вигляд з півночі. Реконструкція М. Рожка

Вперше в історії вивчення дерев'яного зодчества домонгольського часу, на основі натурних обмірів пазів та врубів наскельного комплексу Тустань, встановлено кількість та висоту окремих поверхів (іл. 9, 10). Слід зазначити, що переважна більшість збережених пазів і врубів наскельних споруд видовбувались у сажнях, ліктях, п'ядях, тобто в давньоукраїнській антропометричній системі. Варто нагадати, що цю систему мір віддавна використовували на території України-Руси, і зафіксована вона ще під час будівництва Успенського собору Києво-Печерської лаври, про що згадано в Київському Патерику. Навіть цього одного факту було б досить, щоб визначити етнографічну належність будівничих Тустані.

Багатогранна будівельна діяльність Данила Галицького має безпосередній стосунок і до фортифікаційних споруд. Багатий і всебічний досвід побудови оборонних комплексів Ярослава Осмомисла Данило об'єднав із волинською будівельною практикою. Фортифікаторські здібності короля Данила особливо яскраво висвітилися після монгольської навали. Саме тоді були побудовані муровані оборонні стіни Тустані завтовшки 2,5 м., які стояли на фундаментній подушці завширшки 14 м., що добре видно з двору.

До розчину яким мурували стіни, додавали вапно. На даний час в розщілинах кладки сформувалися унікальні для території Сколівських Бескидів наскельні рослинні угруповання з участю папороті-аспленію та інших кальцієфільних рослин (іл. 14).

Наскельна рослинність в щілинах фортечного муру
14. Наскельна рослинність в щілинах фортечного муру. Фото В. Крамарця

Матеріали архітектурних досліджень пам'яток з наскельною забудовою дають можливість вивчити деякі особливості дерев'яного будівництва, що є недосяжними для археологічних методів вивчення. Зокрема, встановлено, що висота житлових зрубів в оборонних конструкціях має тенденцію до зростання від 2,16 м. (ІХ-Х ст.) до 3,5-3,75 м. (ХІІІ ст.). Крім цього, добре простежено висоту три-п'ятиповерхової забудови, що було характерно для ХІІ-ХІІІ ст. Завдяки цим дослідженням можемо говорити про висоту наземних дерев'яних конструкцій, яка документована натурними обмірами їхніх відбитків на скелях з висотами 13-15 м., 17,5 м. У житловій забудові зафіксовано п'ятиповерхові приміщення (XIII ст.) з висотою поверхів від 3,5 до 4 м., загальною висотою дерев'яної забудови від її основи до вершини 25 м. Товщина несних конструкцій дорівнювала 0,70-0,97 м, товщина колод зрубних оборонних стін - 0,32-0,42 м.

Варто лише нагадати, що триповерхові хороми в Коломенському (Москва) були зведені з дерева лише в XVII ст., і вважалися "найбільш складними з відомих зразків дерев'яного хоромного будівництва на Русі". Проте п'ятиповерхова забудова Тустані заввишки 25 м існувала вже в XIII ст. Це можна прирівняти до висоти сучасного восьмиповерхового будинку. Уявити собі споруду такої висоти, побудовану з дерева, навіть станом на початок XXI ст., досить складно.

<<< назад | на початок | вперед >>>

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт