Стежками легендарної Тустані;

Стежками легендарної Тустані

Передмова

Тустань - наскельне місто-фортеця, яке було збудоване на трьох скельних групах біля села Урич Львівської області. Це пам'ятка історії, археології, архітектури та природи.

Скелі - геологічна пам 'ятка природи, яка відображає один з етапів формування гірської системи Карпат. Тут добре видно характер та особливості вивітрювання і руйнування пісковиків. На території скель зростають рідкісні угруповання наскельної рослинності. Тут стояла могутня Тустань - місто-фортеця, збудоване на трьох скельних групах. Цей об'єкт з 1984 року охоронявся як комплексна пам 'ятка природи "Скелі Ямненського пісковика з руїнами середньовічної фортеці".

Постановою Кабінету Міністрів України (№687) у 1994 р. створено Державний історико-культурний заповідник "Тустань", який з 1996 р. є відділом Львівського історичного музею. Територіально з лютого 1999 р. він увійшов до складу Національного природного парку "Сколівські Бескиди". Відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо відтворення видатних пам'яток історії та культури" пам'ятка внесена під №30 до "Переліку визначних пам'яток історії та культури, що потребують першочергового відтворення".

Архітектурні обміри, методика досліджень та наукові реконструкції М. Рожка. Методика архітектурних обмірів розроблена під час дослідження наскельної забудови Ту стані й успішно застосовувалася на інших аналогічних об'єктах (Бубнище, Розгірче, Підкамінь).

1. План Каменя з маршрутом і схемою забудови. Реконструкція М.Рожка

Цифрами вказані номери зупинок:

1. Горизонталі рельєфу
2. Скелі
3. Обриви, круті схили
4. Оборонні рови
5. Вали
6. Водоймище
7. Кашиці
8. Мости
9. Дороги
10. Частокіл
11. Зрубні стіни шириною 1 м.
12. Зрубні укріплення II лінії оборони

13. Наскельна зрубна забудова Дитинця
14. Оборонні галереї
15. Вежі
16. Ворота
15. Міст-пандус
18. Криниця
19. Цистерна, довбана в скелі
20. Цистерна, викладена з блоків
21. Дорога по дну рову
22. В'їзд із боку Гатного
23. В'їзд із боку Гостинця

Архітектурно-археологічні дослідження фортеці Тустань, які проводить М. Рожко із 1971 р. упродовж 33 років і висвітлені у публікаціях та монографії, привели до відкриття невідомого раніше у слов 'янському світі нового виду середньовічної наскельної фортифікації

Комплексний підхід оцінки археологічного матеріалу дає підставу датувати виникнення перших оборонних споруд Тустані IX ст., а кінцеву фазу дерев'яної забудови - XIII ст. - часом побудови кам'яної стіни. На підставі матеріалів археологічних досліджень території підтверджено існування Тустані як оборонного пункту включно до XVI ст. Проекції дерев'яної забудови, вирубані в натуральну величину, так само прочитуються, як і декілька сотень років тому, і, на відміну від наземних, зберігаються в незмінному вигляді навіть тоді, коли самого дерева давно вже не існує. Завдяки численним пазам і врубам, що висічені на скелях у місцях існування дерев'яної забудови, вперше виконано наукову реконструкцію з достовірностю до 90 відсотків. Сліди, розміри яких здебільшого кратні антропометричній системі мір, тобто п'ядям, ліктям та сажням, навіть без археологічного матеріалу вказують на етнічну належність будівничих пам'ятки. Можливість точного відтворення споруд, побудованих із дерева в ІХ-ХІІІ ст., за їхніми відбитками на скелях, відсутність збережених аналогів дерев'яної архітектури ІХ-ХІІІ ст. у Європі ставить пам'ятки з наскельною забудовою в ряд унікальних.

Вперше в історії вивчення дерев'яної архітектури планувальна і об'ємна структура наскельної забудови зафіксована в натуральну величину за висотою і в плані на основі проекції вирубаних на скелях слідів. Наявність п'ятиповерхового житлового комплексу з розмірами поверхів 3,5-4,0 м, з висотою наземних оборонних стін 13-15 м свідчать про високий рівень розвитку будівельної техніки. Це стало можливим не лише у великих центрах України-Руси, але й на її далеких окраїнах завдяки висококваліфікованим будівничим та високому рівневі матеріальної культури.

Цей вид дерев'яної архітектури зовсім не вивчений не лише серед вітчизняних, але і серед зарубіжних дослідників. Від початку вивчення наскельної забудови Тустані зібрано обширний матеріал, що стосується аналогічних пам'яток. Крім Тустані, Розгірча, Бубнища та Підкаменя, М. Рожко обстежує значну кількість печерних пам'яток Подністров'я, "печерних" міст та монастирів Криму.

Аналіз викладеного матеріалу дозволяє зробити висновок, що певний будівельний напрям, умовно названий наскельною архітектурою, існував на значній території України-Руси. Введення до наукового обігу нових невідомих матеріалів про пам'ятки з наскельною забудовою дозволяє класифікувати їх як певне суспільне явище.

<<< назад | на початок | вперед >>>

Коментарі

Олекса 18.04.2014 року пише: А я й не тудит, що це було місто. Ні, визначення “місто-фортеця” щодо Тустані чув, звичайно – але щоб воно було настільки великим (як на карті видно)… Я ж-бо думав, що це радше середньовічне “смт.” – такий собі “прикордонний пункт, якому просто з розвитком трохи пощастило… А тут така площа.
Уклін ученим і краєзнавцям, котрі цією та подібними пам*ятками невтомно займаються та популяризують. А також – небайжужим відвідувачам і зацікавленим.