Сколівські Бескиди

Стежками легендарної Тустані

Зупинка 14. Лісова рослинність

Під наметом букового лісу, на місці відмерлих смерек, утворюються невеликі полянки. Збільшення доступу світла під намет деревостану покращує умови росту лісових трав і вони одразу ж розростаються. Тут трапляються й інші трави-супутники бука, зокрема - чистець лісовий, цирцея, зубниця бульбиста, вовче лико.

Чистець лісовий. Стебло прямостояче, вгорі розгалужене, вкрите негустим м 'яким пушком, кореневище коротке. Листки темно-зелені, на довгих черешках, нижні яйцевидні, верхні - ланцетні. Квіти темно-червоні, з білими лініями плямками на нижній губі, розташовані по 4-5 шт. у вигляді кілець, утворюючи довге рідке суцвіття. Плоди оберненояйцевидні, трошки стиснуті горішки.

Цирцея звичайна. Рослина із довгим розгалуженими підземними пагонами, з простим, або трохи розгалуженим стеблом, вкритим м'яким опушенням. Листки супротивні, яйцевидні, загострені по краю дрібнозубчасті. Квіти рожеві, потім білі зібрані у верхівкову китицю. Цвіте в червні-серпні. Плід - двонасінний горішок, зверху вкритий гачкоподібними волосками, якими чіпляється до одягу людей або хутра тварин і таким чином поширюється.

Зубниця бульбиста. Зацвітає весною в квітні-травні, щоб отримати необхідну кількість сонячного світла, тому що літом під густим наметом, букового лісу його буде зовсім, мало. Квіти дуже декоративні, рожево-лілові з чотирьох пелюсток зібрані у невелику китицю. Зірвана рослина швидко в'яне. Кореневище м'ясисте, повзуче. Стебла прямостоячі. Нижні листки перисторозсічені з 5-7 довгими сегментами на довгих черешках, вище по стеблі листки нерозчленовані, цілокраї на коротких черешках. Плоди - лінійно-ланцетні стручки. В пазухах верхніх листків і в суцвітті є чорні блискучі бульбочки, від чого походить українська назва виду. Розмножується насінням, бульбочками та кореневищами.

Вовче лико. Невисокий кущик із жовто-сірою корою. Зацвітає весною, до розпускання листя - безлисті гілки у верхній частині обліплені сидячими рожево-бузковими квітами із різкіш запахом, які виділяють велику кількість нектару. Квіти розташовуються по 3-5 шт. в пазухах минулорічних листків, вони двостатеві, пиляки та приймочки дозрівають одночасно, але, щоб не відбувалося самозапилення, рослина має цікаве пристосування - пилок дуже сипкий і не пристає до приймочки своєї квітки. Лише попавши на покриви тіла бджіл, джмелів, метеликів та інших комах-любителів нектару, він може прикріпитися до приймочки іншої квітки. Листки скупчені на верхівках пагонів, оберненояйцевидні, видовжені, зверху - темно-зелені, знизу світліші. В кінці літа - на початку осені на пагонах утворюються яскраво-червоні інколи червоно-жовті соковиті плоди - кістянки (іл.26). На вигляд вони привабливі, але дуже отруйні для людей, хоч багато птахів їх охоче поїдають. Небезпечною є також кора вовчого лика, яка може бути причиною подразнення шкіри. Разом з тим, ця отруйна рослина застосовується в народній медицині.

26. Вовче лико. Фото В. Крамарця

При наявності світла під наметом деревостану появляється підріст явора. Близько біля стежки цього дерева не видно, а підріст місцями сформувався досить густий. Легке насіння явора добре розноситься вітром. На пухкій підстилці насіння активно проростає. Явір - ще один супутник бука у Сколівських Бескидах. Може сам утворювати насадження чисті, або з домішкою інших порід.

Явір. Велике дерево (досягає висоти до 40 м.) з п 'ятилопатевим, крупним листям, яке зверху - темно-зелене, знизу - сизувате. Квіти зібрані у повислі китиці, мають приємний запах, на який злітаються бджоли та інші комахи. В залежності від висоти над рівнем моря, цвіте в травні - червні. Плоди складаються з горішка та крилатки, розташовані по двоє.

Коментарі