Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


З історії ведення лісового господарства на території Бутивлянського лісництва НПП «Сколівські Бескиди»

Перші відомості про ведення лісового господарства на Сколівщині сягають XIX сторіччя. У 1848 р на Сколівщині вийшов указ про скасування панщини і розпочався поділ землі. Панський двір у кожному селі отримав 2-3 морги землі, а решту отримали селяни, але шляхта займає переважну частину лісів, які на околицях були дикоростучими і незайманими. Шляхта спроваджує з Чехії та Моравії чайових, або по місцевому побережників, які витісняють селян з громадських земель незважаючи на сервітути - право збору дров, ягід, грибів та випасу худоби на землях.

Parashka_05

У 1859 р власником Сколівщини стає чеський граф пан Є.Кінський. Він забороняє брати в горах ліс на опалення та будівництво будинків, огорожу земельних ділянок та випас худоби на полонинах, що належить громаді. Граф зразу береться за експлуатацію лісів, для чого будує на Демні великий паровий тартак. Заготівлю лісу ведуть робітники з Італії, яких місцеві називають гранами. Зрубані дерева звозились кіньми на потоки нижче кляуз (дамба-Італія) там їх зв’язували «ужвами» довжиною до 10 метрів. Виготовляли «ужви» з тонкої ліщини проварюючи в печах і скручуючи в троси. На старих картах с.Коростів є місцевість «Ухварня» - де можливо виготовляли ужви. Підготовка до сплаву лісу тривала два тижні, тоді селом йшли посильні і трубили в труби, тим самим повідомляли жителів про обережність. Розбиваючи застави кляуз вода несла заготовлене дерево потоками до р.Орява, а потім р.Опір у стави лісопильні на Демні-Сколе. В с.Коростів кляузи були побудовані на р.Бутивля, потоках Пограничний-Красний. Великий напір води руйнував береги потоків, річок, прилеглі до водойм поля. Дерева заготовлялося багато і перебуваючи довго у воді воно втрачало якість.
Skole_Kolodka_karjer(932)
У 1886р на Демні-Сколе оселяються австрійські барони Гредлі. Сини барона Германі Задіг із своїм приятелем Вільгельмом Шмідтом створюють земельну спілку «Брати Гредлі і Шмідт». Вони купують 35,4 тис.лісу, лісопильню, яку ще більше розбудовують. Лісова господарка під керівництвом Гредлів стає стрімко розвиватися. З дозволу уряду на своїй території Гредлі вводять грошову одиницю – марку. За ці гроші у його крамницях можна було купити будь-який товар. Розбагатівши старий Гредель добре платив робітникам. У кінці тижня кожний робітник отримував конверт із зарплатою. Норму виробітку для робітників Гредель встановлював сам, після того як її сам виконував.
Skole_doroga_na_Parashku
Skole_shalash_na_zrubi_(911)
вузькоколійка коростів_1
У 1888р «Брати Гредлі і Шмідт» почали будувати вузьку залізничну колію (ширина 800 мм) для вивозки лісу. Спілка по угоді надавала коростівчанам взамін на поля, які відійдуть під будівництво дороги та складів, наступне:
1. Пасовисько для цілої громади з оплатою 300 ринських на 1 рік. Випасати худобу можна у всіх лісах, за винятком молодих насаджень віком до 4 років. До пасовищ належали також полонини.
2. Дерево на опалення та ремонт будинків і огорож давали безплатно, а для будівництва нових за частину ціни.
3. Жителі с.Коростів наймалися на роботу як чужосторонні.
Головна лінія залізниці була побудована до 1893р. Пізніше були добудовані вітки Коростів-Гута-Лина, Коростів-Мала, Коростів –Велика. Колією ходили 4 паровози :
• «Крауслінц» №2837/1893 «Гута»
• «Крауслінц» №3317/1895 «Коростів»
• «Крауслінц» №4005/1898р «Орава»
• «Крауслінц» №4344/1900 «Опір»
У 1947р колія була перешита з 800мм на 750мм. З приходом СРСР експлуатація вузькоколійної дороги почала занепадати. У 1960р вітки від Коростова до «Гути» та «Лини» були закриті.
Фрагменти вузькоколійної дороги відновлені і знаходяться у с.Коростів в ур. «Високий берег».

Іван Фіцич,
лісничий Бутивлянського лісництва
НПП «Сколівські Бескиди»

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт