Як на Львівщині відроджують зубрів;

Як на Львівщині відроджують зубрів

У 2009 році до національного парку "Сколівські Бескиди" завезли зубрів із країн ЄС.
Їхню популяцію на Львівщині відроджують уже сім років, і за цей час вона зросла майже у два з половиною рази.

Зубренята з'являються щороку
"Вони собі поснідали й полягали - чекають до знимки", - жартує Михайло Фридрак про зубрів, які зібралися біля мисливського будинку.
Пан Фридрак працює єгерем у Майданському лісництві останні двадцять років. На ньому теплий светр і зелений спецкомбінезон із малюнками листя та жолудів.
Майданське лісове господарство належить до Національного парку "Сколівські Бескиди".
Дістатися до села Майдан Дрогобицького району на Львівщині непросто: останній автобус сюди їздить із Борислава о восьмій ранку, а перший із Дрогобича - о шостій.
Дорогою до села можна спостерігати, як починається гірська місцевість: ближче до Майдана, навколо річки Стрий, гори стають дедалі вищими, а рівнина поступово перетворюється на Карпати.
Щоби побачити зубрів, потрібно проїхати засніженою дорогою кілька кілометрів від села у ліс.
Цих тварин оберігають, бо вони вимирають через браконьєрів і неправильно організоване мисливське господарство

У 2009-2010 роках у Майдан завезли 11 зубрів із Австрії, Німеччини і Польщі. Проект супроводжували український Інститут екології Карпат та Інститут зоології Польської академії наук.
Майданське лісництво вибрали тому, що тваринам тут достатньо води, місця для випасу і хащів, аби ховатися від негоди.
Відтоді тварин стало вже 28. Лісничий Майданського лісового господарства Михайло Фединець хизується, що зубри зазвичай приводять потомство раз на кілька років, але у них деякі самки народжують щороку.
У 2016-му майданське стадо поповнилося п'ятьма зубренятами.
Головні у стаді - самиці
Перший рік, поки тривала адаптація, тварин тримали у загорожі, а потім випустили.
Зубри знають, що біля мисливського будинку їх годуватимуть. Володимир, працівник єгерської служби, дістає з мішка капусту і кидає зубрам. Ті підходять ближче.
Єгер розповідає, що їх регулярно не годують - лише підгодовують. В іншому разі тварини могли б дуже швидко з'їсти усі зимові запаси. Влітку звірі знаходять їжу лише самостійно.
Цього року закупили понад 20 тонн буряків, капусти й комбікорму. Сіно і солому збирають самостійно у селі та по околицях.
Всю зиму біля зубрів чергує єгерська служба. Робочі зміни тривають по три доби. Засніженими лісовими дорогами приїжджають на УАЗику, а коли сніг надто глибокий - дістаються до тварин на лижах.
Зубри живуть за законами матріархату. У стаді домінують самиці - Тошка і Тіра. Першими ідуть їсти саме вони, потім більші самці, а потім - всі решта.

Щоб побачити зубрів потрібно проїхати засніженою дорогою шість кілометрів від села у ліс.
Працівники парку постійно стежать за переміщенням тварин і ведуть їхній облік. Також є лікар-ветеринар, який проводить дослідження.
Взимку визначити місце, де перебувають тварини, найлегше - видно їхні сліди.
У теплу пору вагітна самиця на два-три тижні ховається у хащах, щоб народити і виплекати маля. Коли маленький зубр зможе самостійно за нею йти, вона "показує" його лісівникам.
"Коли піднімаються на кілометр, то уже й скучно за ними. Йду, дивлюся куди пішли, - з усмішкою розповідає єгер Михайло Фридрак. - Місцеві жителі люблять зубрів, і ті їм не шкодять. Мешканці збирають у лісі гриби та ягоди, а зубри можуть ходити недалеко від них. Важливо біля тварин бути пильними і не підходити занадто близько".
Імена є тільки у перших зубрів, яких завезли з-за кордону. Усі вони називалися на літеру "Т". Нині лісівники не називають зубрів, адже самі вже не розрізняють, де котрий.
Біля лісового будинку стоїть пасіка. Влітку огорожа навколо неї дає імпульси від сонячної батареї проти ведмедів, щоб ті не лізли до вуликів. У "Сколівських Бескидах", кажуть лісівники, їх багато. Останні кілька років вони навіть нападали на місцевих мешканців, які збирали в лісі оленячі роги.
Єгері пригощають чаєм у мисливському будинку. Всередині холодно, хоча у печі вже горять дрова. Уся єгерська служба заходить всередину погрітися, а через кілька хвилин один із зубрів підходить ближче до вікна - з'ясувати, куди всі поділися. Лісівник відкриває вікно і кидає йому хліба.
Усі розмови і жарти працівників лісгоспу - про зубрів. Здається, вони можуть розповідати про них годинами.

"Ми не можемо обмежити їх рух, тому вони йдуть, куди хочуть. Зубр - волелюбна тварина"
Волелюбні звірі
На початку грудня львівські медіа написали про те, що "зубр тероризує" жителів села Зубриця, що у Дрогобицькому районі. Мовляв, тварина нападає на людей.
Виявилося, що два самці із майданівських зубрів відбилися від стада. Один із них повернувся, а другий перейшов через гору і спустився у сусіднє село. На людей він не нападав, запевняють лісничі.
"Ми не можемо обмежити їх рух, тому вони йдуть, куди хочуть. Зубр - волелюбна тварина", - розповідають у майданському лісництві.
Ми не можемо обмежити їх рух, тому вони йдуть, куди хочуть.
єгер Михайло Фридрак
Лісничий Михайло Фединець каже, що сніговий покрив у горах нині сягає одного метра, тому заблукалий зубр не може повернутися додому. Тому кілька разів він заходив у село, аби поживитися сіном із місцевих стогів. Мабуть, саме це найбільше налякало мешканців села, і вони почали огороджувати своє майно від тварини.
Пан Фединець запевняє, що для місцевих жителів звір цілком безпечний. А оберігають їх якраз від людей, бо тварини вимирають від браконьєрів і неправильного мисливського господарства.
Зубр належить до Червоної книги України і штраф за його вбивство - 130 тисяч гривень.
"Дає ся любити"
Від початку 1990-х до 2008 року популяція зубрів в Україні зменшилася утричі. Нині у всіх областях їх налічують близько 300 особин.
У січні 2016 року на Вінниччині загинули одразу 17 зубрів. Хтось загнав тварин на замерзлу водойму, крига не витримала їх ваги - і вони втопилися.
Найближчим часом стадо майданівських зубрів стане завеликим. Тоді вони розділяться на кілька груп, створять нові стада і помандрують навколишніми територіями. Це означає, що програма підвищення їх популяції на Львівщині - успішна, кажуть лісники.
"Перш за все, я прошу наших жителів бути обережними з тваринами, які заходять у села, зрозуміти їх, взяти оберемок сіна і підрятувати", - каже єгер Михайло Фридрак.
І додає: "Звірів треба шанувати, бо воно дає ся любити".

Джерело: http://www.bbc.com/ukrainian/features-38376274?SThisFB

Сколівські Бескиди

Як на Львівщині відроджують зубрів

Коментарі