Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Створено музей писанки
З метою відтворення прадавнього мистецтва писанкарства в НПП «Сколівські Бескиди» щорічно проводить конкурс на кращу пасхальну писанку, який проходить в рамках виконання програми розвитку екологічної діяльності на 2017-2021 роки. На конкурс приймають роботи не тільки в техніці традиційного писанкарства (писання воском), але й також писанки, виготовлені в техніці квілінг, орігамі, прикрашені бісером і т.д. Всі писанки, що беруть участь в конкурсі, зберігаються в Музеї Писанки, який відкрито в еколого-просвітницькому центрі Бутивлянського лісництва.
На Бойківщині писанка - окраса Великодня першого, другого і третього дня. Писати писанки - то добра традиція бойків на протязі віків. Писанки розписували як правило перед Великоднем у період Великого посту, а найчастіше за тиждень до Великодня. Писанки повинні були бути на Великдень у кожній хаті бойка. Писали писанки мами своїм дітям, тому що вважалося , що й Мати Божа писала писанку малому Icyсові. Також пишуть хресні матері своїм похресникам і роздають першого дня Великодня, перед вечірнею". У деяких районах Бойківщини, писали писанки тільки дівчата, а на Великдень роздавали хлопцям. А коли дівчина крадькома подарує хлопцеві писанку - на весілля найближчим часом.
В Обливаний понеділок на Бойківщині дівчата відкуплялися від хлопців писанками, щоб ті не обливали водою. Було, що хлопець перед засиланням сватів до дівчини дарував їй писанку. Бездітні жінки, щоб діждатися дитини, три роки поспіль писали по дванадцять писанок, розмальованих квітами та роздавали їх дітям. Здавна дітей вважали посланцями неба й вирію, а тому в першу чергу на Великдень дарували їм писанки. Такому подарункові діти були надзвичайно раді. Отримавши писанки, діти збиралися на свої дитячі великодні ігри. Використовували писанки не тільки для ігор у великодні свята, але під час великих свят їх підкладали у ясла корів, коней, щоб ті добре родили та добре давали молоко корови. З писанками та посвяченими гілками верби вперше виганяли худобу на пасовисько. Писанки розкидали по грядках, щоб була гарна городинна, або клали у гніздо квочки, щоб були здорові курчата.
При фарбуванні писанок бойки використовували здавна фарби, які робили самостійно. Так, червону фарбу отримували із суміші : цибулиння, дубової кори або моху. Чорну виробляли з кори вільхи, чи мальви. Зелену добували з озимини, омели, барвінку. Фіолетову - з бузини, пролісків чи рясту. Пізніше почали використовувати для розпису писанок куплені фарби.
Значне місце в писанкарстві бойків належить орнаментальності писанок. Орнамент найбільш архаїчний за своїм походженням. Деякі елементи писанкового розпису, як вважали радянські дослідники, беруть початок ще в первісному мистецтві, походять від знаків чи зображень, що символізували давні уявлення про будову Всесвіту та приналежність людини до небесних світил, насамперед - Сонця. Символічних малюнків у бойківській писанці нараховується понад сто. Кожний малюнок-орнамент мав своє магічно-символічне значення. Особливо поширеним на бойківських писанках було зображення спіралі (або "кривульки"), що символізувало у предків "нитку життя", вічність сонячного руху. Кожен орнамент, знак на писанці мав свій символ - сонце, зорі, спіралі - кривульки, свастика, сорок клинців та інші - це закодовані наші обереги, які додають сили, приносять радість, застерігають від злих духів.
Долучаймося до столітніх традицій створення писанок і бережімо їх.
Марина Приндак,
Інженер з еколого-освітньої діяльності
НПП «Сколівські Бескиди»