Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Співмешканка ялиці
З давніх давен яскраво зелені кульки омели на деревах приваблювали увагу людей. Своє забарвлення вона зберігає навіть взимку, і стає ще яскравішою, ніби ввібравши в себе сонячні промені.
Омела – вічнозелена рослина, яка паразитує на багатьох видах листяних дерев, в окремих випадках на хвойних. Вона може досягати до 1м в діаметрі та жити до сорока років, поступово заселяючи здебільшого верхівку дерева. Кущ легко ламається та падає на землю під час сильних поривів вітру, особливо коли має плоди — неїстівні для людини ягоди.
Ягоди омели токсичні для людини, вони входять в раціон багатьох видів птахів. Пернаті не лише живляться ними, а й переносять клейкі насінини на значні відстані. Насінини прилипають їм до дзьоба, і птахи, намагаючись позбутись їх, труться об гілки дерева, лишаючи насінинки, які за наявності вологи з часом починають проростати.
Ця незвична рослина, якій для того, щоб рости не потрібен ґрунт, знайшла своє місце в культурі та міфології багатьох народів та країн. В Англії використовувалась, як новорічна рослина до початку масового використання ялинок, і досі використовується в Європі на свята. В Україні на Поліссі омелу цінили пасічники, вони старались ставити вулик на дерево, на якому вона росла.
Ця рослина-напівпаразит успішно захоплює все нові і нові території та розширює коло рослин-господарів.
Науковий відділ
НПП «Сколівські Бескиди»