Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Сколівські Бескиди
Нещодавно пані Лариса Івшина привезла до редакції з однієї зі своїх поїздок чудовий сувенір: провінційну газету - видання Славського державного лісового господарства «Сколівські Бескиди» (редактор Ірина Тренич). Зазвичай столичні критики не дуже високо оцінюють місцеві ЗМІ; у мене також склалося враження, що деякі обласні чи районні видання зберегли майже недоторканими дух, стиль і специфічний газетний пафос радянської епохи. Тим з більшим задоволенням я прочитала - від першої до останньої шпальти - гарно оформлений, із кольоровими фотографіями, передноворічний випуск «Сколівських Бескидів», що виходить з 1994 року раз на місяць.
Головна тема першої сторінки видання - вшанування річниці Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року. Місцем проведення заходу стала гора Маківка, на якій міститься меморіал - могили січових стрільців. Відзначати референдум кожного року збираються, згідно з традицією, всі ті представники Львівських обласної, міської та районних рад, які 12 років тому брали активну - й нелегку - участь у проведенні референдуму. Як пише редакція газети, «з того часу в нашій самостійній державі відбулися значні зміни, на жаль, не завжди в кращій бік, але сьогодні ми вже не запитуємо, чи буде Україна; ми лише хочемо знати, якою вона буде».
У «Сколівських Бескидах» впадає у вічі насамперед те, що це дійсно місцева газета, головним завданням якої є поінформування та обговорення проблем своїх читачів - працівників Славського держлісгоспу. Ось на першій сторінці важлива новина - категорична заборона (рішенням Львівської обласної ради) рубати ялицю білу для продажу «на новорічні ялинки». Бо ця розкішна лісова красуня (її кольоровий «портрет» розміщений на сторінці) хоча і є корінним «мешканцем» карпатських лісів, потребує сьогодні відновлення й особливої охорони.
Видання торкається різних так званих виробничих тем, які пов’язані із лісництвом. Тут, зокрема, роз’яснюються положення приватної діяльності в лісовому господарстві, наводяться розміри платні за ті чи інші роботи. (До речі, платня дуже низька; так, за «вирощування та реалізацію садивного матеріалу лісових, плодових і декоративних порід - 100 гривень на місяць».) Провідний інженер лісового господарства Іванна Отенія в статті «Яке насіння, такий і ліс» дає поради щодо заготівлі, зберігання та висівання насіння різних лісових порід. А матеріал інженера- мисливствознавця Ярослава Михайловича присвячено безпеці полювання. Думаю, що деякі правила тієї безпеки можуть бути корисними не тільки мисливцям, а й політикам: «Вважайте, що рушниця завжди заряджена», «Ніколи не направляйте рушницю на людину», «Ніколи й нікому не давайте в руки свою заряджену рушницю», «Не стріляйте на шум». Варто відзначити й сторінку «З Днем народження», яка поздоровляє всіх іменинників господарства: головного бухгалтера, прибиральницю, лісника, обрубувача сучків, економіста, інженера, сторожа та інших.
А щодо всеукраїнських новин, то їх в «Сколівських Бескидах» представляє редакційна стаття «Чи вистачить бюджету за новими мірками?». На думку газети, «житиметься нам не легше», зокрема через те, що в бюджеті-2004 не передбачено коштів на дотацію сільськогосподарським товаровиробникам. Тому процес формування й виконання місцевих бюджетів «має тривожні симптоми. Адже досі не існує важелів ефективного впливу на неплатників земельного податку, які зареєстровані за межами нашого району».
Сколівщина - гірський край заказників загальнодержавного значення, пам’яток природи, заповідних урочищ. Тут є букові праліси, мальовничі скелі, гаї вікових дубів та ясенів, руїни середньовічних фортець, водоспади, древні печери. Про все це можна дізнатися із «Сколівських Бескид», де саме зараз друкується серія цікавих матеріалів, присвячених околицям міста Сколе. Науковці твердять, що цей край за своїм кліматом колись наближався до субтропічних гірських систем, що на початку ХХ ст. в Карпатах було знайдено добре збережені рештки мамонта й що недавно тут водилося чимало сивих ведмедів надзвичайної величини та сили та чорних вовків. Це була відома в усій Європі мисливська територія, куди з’їжджалися славетні мисливці, короновані особи, шукачі пригод.
Олексій Тренич у нарисі «Тухольський ліс» пише, що мисливське господарство особливо процвітало в цих місцях до початку Другої світової війни. Тоді тут існували кваліфікована єгерська служба, мережа мисливських шале, серпантини гірських доріг. Особливо популярним було полювання на оленя на реву, заради чого сюди приїжджали багаті люди з багатьох країн. Один із кращих мисливців Європи, князь Ліхтенштейн, який побував також в Африці та Індії, твердив: «Вище ціную рик оленя в Карпатах, ніж полювання на тигра в Індії». У карпатському Тухольському лісі полювали й члени цісарської родини з Відня.
У ті часи добре знаним серед європейських мисливців був священик отець Михайло Ревакович із села Волосянки. Це була непересічна особистість. Весь свій вільний від душпастирства час він присвячував мисливству. Сільський дім о.Михайла був багатющим музеєм трофеїв - рогів, ведмежих та лисячих шкір, а також зброї. Були там і експонати, які він возив на першу світову мисливську виставку 1915 року у Відні й за які отримав високі відзнаки. Мисливці, знать наносили йому візити, листувалися з ним, бо о.Михайло був великим знавцем мисливської справи, природи, звірини, добре розумівся на зброї. Великою популярністю користувалася його книга «Всячина про ведмедів».
Як добре що є такі «Сколівські Бескиди», як багато важить розумне, слушне, небайдуже слово.
Джерело: Газета День. - 2004. - 6 лютого. - №20.