Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Риби та умови їх існування у водоймах
Видовий склад риб водойм парку. Систематичні відлови риб у водоймах парку почали проводити з 2003 p., в основному в р. Опір, Кам'янка, Павлів потік, Бутивля, які знаходяться в межах парку. Найбільше видів риб зловлено в 2003 р. (табл. 1).
Таблиця 1. Видовий склад риб, зловлених у водоймах НПП "Сколівські Бескиди" у 2003-2006 pp.
Українська назва | Латинська назва | Рік відлову | |||
2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
Форель струмкова | Salmo trutta m. fario (L.) | √ | |||
Короп | Cyprinus carpio L. | √ | |||
Пічкур звичайний | Gobio gobio (L.) | √ | |||
Верховодка | Alburnus alburnus (L.) | √ | |||
Вусач балканський | Barbus meredionalis petenyi Heckel. | √ | |||
Рибець | Vimba vimba Pall. | √ | |||
Бистрянка | Alburnus bipunctatus Bloch. | √ | |||
Гольян | Phoxinus phoxinus (L.) | √ | |||
Карась сріблистий | Carassius auratus gibelio Bloch. | √ | |||
Плітка | Rutilus rutilus (L.) | √ | |||
Підуст | Chondrostoma nasus (L.) | √ | |||
Харіус | Thymallus thymallus (L.) | √ | |||
Головень | Leuciscus cephalus (L.) | √ | |||
Ялець | Leuciscus leuciscus (L.) | √ | |||
Щипівка золотиста | Sabanejewia aurata (Filippi) | √ | |||
Слиж | Barbatula barbatula (L.) | √ | |||
Йорж звичайний | Gymnocephalus cernus L. | √ | |||
Окунь | Perca fluviatilis L. | √ | |||
Бабець строкатоногий | Cottus poecilopus Heckel. | √ | |||
Минь | Lota lota (L.) | √ |
Загалом у водоймах парку виявлено 20 видів риб із семи родин. Найширше представлений ряд коропоподібних - 14 видів, що становить 70% від загальної кількості зловлених видів риб. Ряд окунеподібних представлений трьома видами (15%), ряд лососеподібних - двома, тріскоподібних - одним видом.
За літературними джерелами, у Карпатському регіоні водиться понад 60 видів риб. У водоймах Карпатського біосферно-го заповідника трапляються 22 види. Види риб, які відловлені у водоймах національного парку, виявлені у водоймах біосферного заповідника, за винятком теплолюбного в'юна, лина та щипівки звичайної, яка в гірські ріки Сколівщини не заходить, а поширена в рівнинних річках (Щирець, Свірж та ін.) басейну Дністра.
Деякі види, які відловлені у водоймах парку, не характерні для гірських рік (карась, короп та ін.), проникли в гірський регіон унаслідок господарської діяльності людини і трапляються у водоймах антропогенного походження. В гірські ріки та струмки часто потрапляють після повені зі ставків.
Протягом липня-серпня 2003 р. у річках Опір, Кам'янка відловлено 152 риби. Серед них найбільше відловлено карася сріблистого (34% загальної кількості риб) і гольяна (29%); усього по одному екземпляру - щипівки золотистої, слижа, окуня, йоржа, бабця строкатоногого, по два екземпляри - коропа і вусача балканського. На річці Кам'янка, на ділянці протяжністю понад 2 км від садиби Дубинського лісництва (ДП "Сколівське ЛГ") до водоспаду Кам'янка, відловлено 12 форелей і дев'ять гольянів.
Загалом найчастіше у відловах трапляються притаманні для гірських водойм риби: форель струмкова, гольян, бистрянка та ін. Під час контрольних відловів риби навесні (травень) і восени (вересень) 2005 р. у річках Опір і Кам'янка здобуто 7 видів риб. У відловах понад 50% особин становила бистрянка, понад 20% - форель струмкова. Рідше трапляються вусач (марена), підуст та ін. У кінці квітня - на початку травня 2005 р. зареєстрований нерест підуста в р. Опір. До нересту в самця підуста забарвлення спини темне, з боків - світле. Спинний і хвостовий плавці сірі або чорнуваті, інші - червонуваті. Під час нересту забарвлення змінюється, на голові утворюються тверді світлі епітеліальні горбочки. Не завжди нерест відбувається у весняний період, в 2001 р. нерест підуста зареєстрований 2 червня.
Інвентаризація риб водойм парку триває. Майже 30% риб, які трапляються у водоймах карпатського регіону, виявлені у водоймах парку. Проте, можливі незначні доповнення (3-4 види) до контрольного списку риб (додаток Б) водойм парку за рахунок відлову в антропогенних водоймах щуки (Esox lucius L.), у гірських річках - бабця звичайного (Gottus gobio L.). Останній трапляється рідше, ніж бабець строкатоногий. Можливе трапляння у водоймах гірчака (Rhodeus sericeus Bloch.), який водиться в басейні р. Опір і зловлений поблизу смт. Слав-ське (усне повідомлення В. Лєсніка).
Живлення риб. За живленням риби поділяються на мирних і хижих. У водоймах парку більшість риб є мирними, їх пожива-дрібні водні тварини (черви, рачки, молюски, комахи та їхні личинки тощо), рослини. Хижаки (форель, харіус) живляться тваринним кормом. Проте інші риби в раціоні цих хижаків трапляються рідко. Частіше живляться комахами та їх личинками. Живлення форелі струмкової вивчали шляхом аналізу 11 шлунків.
Основу живлення виду в літній період становлять личинки та імаго волохокрильців. Вони виявлені в усіх досліджуваних шлунках і становлять майже 80% раціону форелі, значно менше - Amphipoda, Ephemeroptera, Diptera, Formicidae.
Фонові види риб. У 30-х роках XX ст. у басейні р. Опір щорічно виловлювали не більше 300 кг риби, близько 50% якої становила форель струмкова. В с. Гребенів функціонував інкубатор продуктивністю 100 тис. мальків форелі, яких випускали у верхній течії приток Опору.
Форель струмкова (Salmo trutta m. fario L.), місцева назва -пструг, поширена в річках і струмках парку. Досягає висот 800-1000 м над р. м. Тримається ділянок з течією 1-3 м/сек., температурою води не вище 16°С і насиченістю киснем понад 10 мг/л. Живе 10-12 років. Відкладає ікру в листопаді-грудні. Залежно від термінів осіннього похолодання та висоти над рівнем моря, різниця в ікрометанні може досягати 30-40 діб. Нерест форелі спостерігали в другій половині жовтня 2004 р. (р. Кам'янка, Бутивля), інтенсивний зареєстровано в р. Кам'янка. Приблизно до 20-х чисел жовтня на нерест підходила форель невелика за розміром, після двадцятого - більша. Кількість ікринок залежить від віку і розмірів самки.
Абсолютна довжина зловлених форелей струмкових коливалася в межах 13,5-17,0 см, а маса в межах - 28-52 г.
Ймовірно, що це були одно-дворічні особини. За сприятливих умов форель росте досить швидко: однорічні досягають у довжину 15 см і масою 20 г, дворічні - 20 см і 68 г, трирічні - 25 і 105 г, чотирічні - 27 см і 160 г, п'ятирічні - 30 см і 210 г, шестирічні - 35 см і 300 г.
Гольян (Phoxinus phoxinus L.), місцева назва - здерка, широко розповсюджений у водоймах НПП. Вид є європейсько-сибірським елементом іхтіофауни Карпат. Надає перевагу річкам, потічкам, швидкість течії яких не перевищує 0,3 м/сек. Нереститься у квітні - на початку травня, залежно від висоти над рівнем моря, термінів настання весни, при температурі води до 7-8°С. Для нересту вибирає мілкі ділянки водойм з піщаним і дрібнокам'янистим дном. Самка відкладає до 1 тис. ікринок.
Тримаються гольяни зграями. Живляться дрібними комахами, які попадають у воду з повітря, донними безхребетними та ін.
Можуть бути конкурентами мальків форелі за корм. Доросла форель живиться гольянами.
Гольян належить до групи риб з коротким терміном життя - до 5 років. Дрібна риба, довжина якої у місцевих водоймах не перевищує 10-15 см. Однорічні особини досягають 4-6,5 см., дворічні - 4,5-8,5 см., трирічні - 5-9 см. Довжина риб, зловлених у р. Опір, коливалася в межах 7,5-9,3 см., висота- 1,4-1,7 см.
Бистрянка (Alburnus bipunctatus Bloch.), місцева назва - плотиця, швія, чисельна риба річок і струмків парку. Вона є понто-каспійським елементом у складі іхтіофауни Карпат. Надає перевагу мілководним ділянкам зі швидкістю течії до 0,6-0,7 м/сек з твердим незамуленим дном. Утворює зграї чисельністю від кількох до двох-трьох десятків рибин. Живиться планктоном і бентосом.
Нереститься протягом травня. Ікру відкладає на мілині з кам'янистим або гальковим дном за температури 12-14°С. Тривалість життя-до 5 років.
Бабець строкатоногий (Cottus poecilopus Heckel.) віддає перевагу заводям за великими брилами, дно яких вистелене дрібним галечником, піском, полюбляє вимоїни, ями, з дещо послабленою течією. Нереститься протягом квітня-травня, коли вода прогрівається до 6-8°С. Самка припливає на територію самця, де завчасно підготовлене нерестовище. Самець у дрібному галечнику під брилою робить заглибину, в яку самка відкладає від 300 до 1500 ікринок жовтувато-оранжевого кольору діаметром до 2 мм. Після запліднення ікра приклеюється до субстрату або до нижнього боку брили. Самець стереже ікру протягом 28-35 діб. При температурі води 8-10°С за цей період з ікри виходять личинки. Вони залишаються тут же під брилою і живляться дрібними організмами. Протягом 8-10 діб у них розсмоктується жовтковий міхур і вони перетворюються в мальків, покидають виводкове сховище і починають жити самостійно.
Ростуть бабці швидко: цьогорічки у вересні досягають 3-4 см, однорічки - 4,5-6,0, дворічки - 6,5-9,0, трирічки - повного росту, 12,5-15,0 см. Бабці зловлені в р. Опір були довжиною до 12 см.
Менш поширені у водоймах парку марена, підуст, рибець та ін. В окремі роки їхня чисельність тимчасово збільшується. Причини коливання чисельності не з'ясовані; можливо, це успішний нерест, виживання молоді, а також міграції риб у верхів'я з нижньої течії річок Опір, Стрий.
Рідкісні види риб. Рідко трапляється у відловах місцевих рибалок вид, занесений в Червону книгу України, харіус європейський {Thymallus thymallus L.), місцева назва - пир. Він є трофічним конкурентом форелі. Живиться водними тваринами: личинками комах, червами, зрідка молюсками. Поїдає мальків та ікру риб. У теплі малосніжні зими залишається активним і живиться тим же кормом, що й форель. Вважають, що в тих місцях, де багато харіуса, менше форелі.
Нереститься у березні-травні за температури води 7-10°С. Відкладає ікру на ділянках водойм з добре освітленим, вкритим піском чи дрібним галечником дном, розміщених на кілька кілометрів вище від місць літнього перебування. У піску самки вигрібають заглибини, в які відкладають 10-20 тис. оранжевих ікринок діаметром 3,0-3,5 мм. Плодючість залежить від величини й віку самки. Ікра опадає на дно, після чого самець запліднює її та вкриває галечником. Ікра розвивається протягом 18-25 діб, через 5-10 діб личинки перетворюються у мальків. За сприятливих умов самки відкладають ікру на третьому році життя. Самці досягають статевої зрілості на другому році життя.
Рідкісним видом на території парку, який не має охоронного статусу, є минь (Lota lota L.), місцева назва - мнюх. Активний в сутінках та вночі, в похмуру погоду і вдень. Літом малоактивний, коли температура води досягає 20°С і більше, впадає у своєрідну сплячку. Активніший при низькій температурі. Веде донний спосіб життя, є хижаком, особливо зимою: полює за малоактивною рибою, яка залягає на зимівлю в ямах. У світлу пору доби ховається в норах, під камінням, а вночі полює на хвору, ослаблену рибу, безхребетних. Живе понад 15 років. Нереститься від грудня до лютого при температурі води 1-3 °С. Статевозрілим стає на третьому-четвертому році життя. Відкладена самкою ікра осідає на дно, де запліднюється молоками самців. При низькій температурі води (2-4°С) розвиток ікри до виходу личинки триває 30-60 діб, а від личинки до малька - 10-14. Одна самка, залежно від розмірів і віку, відкладає 300-400 тис. жовтувато-оранжевих ікринок діаметром до 0,3 мм.