Риби та умови їх існування у водоймах;

Риби та умови їх існування у водоймах

Видовий склад риб водойм парку. Систематичні відлови риб у водоймах парку почали проводити з 2003 p., в основному в р. Опір, Кам'янка, Павлів потік, Бутивля, які знаходяться в межах парку. Найбільше видів риб зловлено в 2003 р. (табл. 1).

Таблиця 1. Видовий склад риб, зловлених у водоймах НПП "Сколівські Бескиди" у 2003-2006 pp.

Українська назва	Латинська назва	Рік відлову
Українська назва	Латинська назва	2003	2004	2005	2006
Форель струмкова	Salmo trutta m. fario (L.)	√
Короп	Cyprinus carpio L.	√
Пічкур звичайний	Gobio gobio (L.)	√
Верховодка	Alburnus alburnus (L.)	√
Вусач балканський	Barbus meredionalis petenyi Heckel.	√
Рибець	Vimba vimba Pall.	√
Бистрянка	Alburnus bipunctatus Bloch.	√
Гольян	Phoxinus phoxinus (L.)	√
Карась сріблистий	Carassius auratus gibelio Bloch.	√
Плітка	Rutilus rutilus (L.)		√
Підуст	Chondrostoma nasus (L.)		√
Харіус	Thymallus thymallus (L.)			√
Головень	Leuciscus cephalus (L.)				√
Ялець	Leuciscus leuciscus (L.)				√
Щипівка золотиста	Sabanejewia aurata (Filippi)	√
Слиж	Barbatula barbatula (L.)	√
Йорж звичайний	Gymnocephalus cernus L.	√
Окунь	Perca fluviatilis L.	√
Бабець строкатоногий	Cottus poecilopus Heckel.	√
Минь	Lota lota (L.)			√

Загалом у водоймах парку виявлено 20 видів риб із семи родин. Найширше представлений ряд коропоподібних - 14 видів, що становить 70% від загальної кількості зловлених видів риб. Ряд окунеподібних представлений трьома видами (15%), ряд лососеподібних - двома, тріскоподібних - одним видом.

За літературними джерелами, у Карпатському регіоні водиться понад 60 видів риб. У водоймах Карпатського біосферно-го заповідника трапляються 22 види. Види риб, які відловлені у водоймах національного парку, виявлені у водоймах біосферного заповідника, за винятком теплолюбного в'юна, лина та щипівки звичайної, яка в гірські ріки Сколівщини не заходить, а поширена в рівнинних річках (Щирець, Свірж та ін.) басейну Дністра.

Деякі види, які відловлені у водоймах парку, не характерні для гірських рік (карась, короп та ін.), проникли в гірський регіон унаслідок господарської діяльності людини і трапляються у водоймах антропогенного походження. В гірські ріки та струмки часто потрапляють після повені зі ставків.

Протягом липня-серпня 2003 р. у річках Опір, Кам'янка відловлено 152 риби. Серед них найбільше відловлено карася сріблистого (34% загальної кількості риб) і гольяна (29%); усього по одному екземпляру - щипівки золотистої, слижа, окуня, йоржа, бабця строкатоногого, по два екземпляри - коропа і вусача балканського. На річці Кам'янка, на ділянці протяжністю понад 2 км від садиби Дубинського лісництва (ДП "Сколівське ЛГ") до водоспаду Кам'янка, відловлено 12 форелей і дев'ять гольянів.

Загалом найчастіше у відловах трапляються притаманні для гірських водойм риби: форель струмкова, гольян, бистрянка та ін. Під час контрольних відловів риби навесні (травень) і восени (вересень) 2005 р. у річках Опір і Кам'янка здобуто 7 видів риб. У відловах понад 50% особин становила бистрянка, понад 20% - форель струмкова. Рідше трапляються вусач (марена), підуст та ін. У кінці квітня - на початку травня 2005 р. зареєстрований нерест підуста в р. Опір. До нересту в самця підуста забарвлення спини темне, з боків - світле. Спинний і хвостовий плавці сірі або чорнуваті, інші - червонуваті. Під час нересту забарвлення змінюється, на голові утворюються тверді світлі епітеліальні горбочки. Не завжди нерест відбувається у весняний період, в 2001 р. нерест підуста зареєстрований 2 червня.

Інвентаризація риб водойм парку триває. Майже 30% риб, які трапляються у водоймах карпатського регіону, виявлені у водоймах парку. Проте, можливі незначні доповнення (3-4 види) до контрольного списку риб (додаток Б) водойм парку за рахунок відлову в антропогенних водоймах щуки (Esox lucius L.), у гірських річках - бабця звичайного (Gottus gobio L.). Останній трапляється рідше, ніж бабець строкатоногий. Можливе трапляння у водоймах гірчака (Rhodeus sericeus Bloch.), який водиться в басейні р. Опір і зловлений поблизу смт. Слав-ське (усне повідомлення В. Лєсніка).

Живлення риб. За живленням риби поділяються на мирних і хижих. У водоймах парку більшість риб є мирними, їх пожива-дрібні водні тварини (черви, рачки, молюски, комахи та їхні личинки тощо), рослини. Хижаки (форель, харіус) живляться тваринним кормом. Проте інші риби в раціоні цих хижаків трапляються рідко. Частіше живляться комахами та їх личинками. Живлення форелі струмкової вивчали шляхом аналізу 11 шлунків.

Основу живлення виду в літній період становлять личинки та імаго волохокрильців. Вони виявлені в усіх досліджуваних шлунках і становлять майже 80% раціону форелі, значно менше - Amphipoda, Ephemeroptera, Diptera, Formicidae.

Фонові види риб. У 30-х роках XX ст. у басейні р. Опір щорічно виловлювали не більше 300 кг риби, близько 50% якої становила форель струмкова. В с. Гребенів функціонував інкубатор продуктивністю 100 тис. мальків форелі, яких випускали у верхній течії приток Опору.

Форель струмкова (Salmo trutta m. fario L.), місцева назва -пструг, поширена в річках і струмках парку. Досягає висот 800-1000 м над р. м. Тримається ділянок з течією 1-3 м/сек., температурою води не вище 16°С і насиченістю киснем понад 10 мг/л. Живе 10-12 років. Відкладає ікру в листопаді-грудні. Залежно від термінів осіннього похолодання та висоти над рівнем моря, різниця в ікрометанні може досягати 30-40 діб. Нерест форелі спостерігали в другій половині жовтня 2004 р. (р. Кам'янка, Бутивля), інтенсивний зареєстровано в р. Кам'янка. Приблизно до 20-х чисел жовтня на нерест підходила форель невелика за розміром, після двадцятого - більша. Кількість ікринок залежить від віку і розмірів самки.

Абсолютна довжина зловлених форелей струмкових коливалася в межах 13,5-17,0 см, а маса в межах - 28-52 г.

Ймовірно, що це були одно-дворічні особини. За сприятливих умов форель росте досить швидко: однорічні досягають у довжину 15 см і масою 20 г, дворічні - 20 см і 68 г, трирічні - 25 і 105 г, чотирічні - 27 см і 160 г, п'ятирічні - 30 см і 210 г, шестирічні - 35 см і 300 г.

Гольян (Phoxinus phoxinus L.), місцева назва - здерка, широко розповсюджений у водоймах НПП. Вид є європейсько-сибірським елементом іхтіофауни Карпат. Надає перевагу річкам, потічкам, швидкість течії яких не перевищує 0,3 м/сек. Нереститься у квітні - на початку травня, залежно від висоти над рівнем моря, термінів настання весни, при температурі води до 7-8°С. Для нересту вибирає мілкі ділянки водойм з піщаним і дрібнокам'янистим дном. Самка відкладає до 1 тис. ікринок.

Тримаються гольяни зграями. Живляться дрібними комахами, які попадають у воду з повітря, донними безхребетними та ін.

Можуть бути конкурентами мальків форелі за корм. Доросла форель живиться гольянами.

Гольян належить до групи риб з коротким терміном життя - до 5 років. Дрібна риба, довжина якої у місцевих водоймах не перевищує 10-15 см. Однорічні особини досягають 4-6,5 см., дворічні - 4,5-8,5 см., трирічні - 5-9 см. Довжина риб, зловлених у р. Опір, коливалася в межах 7,5-9,3 см., висота- 1,4-1,7 см.

Бистрянка (Alburnus bipunctatus Bloch.), місцева назва - плотиця, швія, чисельна риба річок і струмків парку. Вона є понто-каспійським елементом у складі іхтіофауни Карпат. Надає перевагу мілководним ділянкам зі швидкістю течії до 0,6-0,7 м/сек з твердим незамуленим дном. Утворює зграї чисельністю від кількох до двох-трьох десятків рибин. Живиться планктоном і бентосом.

Нереститься протягом травня. Ікру відкладає на мілині з кам'янистим або гальковим дном за температури 12-14°С. Тривалість життя-до 5 років.

Бабець строкатоногий (Cottus poecilopus Heckel.) віддає перевагу заводям за великими брилами, дно яких вистелене дрібним галечником, піском, полюбляє вимоїни, ями, з дещо послабленою течією. Нереститься протягом квітня-травня, коли вода прогрівається до 6-8°С. Самка припливає на територію самця, де завчасно підготовлене нерестовище. Самець у дрібному галечнику під брилою робить заглибину, в яку самка відкладає від 300 до 1500 ікринок жовтувато-оранжевого кольору діаметром до 2 мм. Після запліднення ікра приклеюється до субстрату або до нижнього боку брили. Самець стереже ікру протягом 28-35 діб. При температурі води 8-10°С за цей період з ікри виходять личинки. Вони залишаються тут же під брилою і живляться дрібними організмами. Протягом 8-10 діб у них розсмоктується жовтковий міхур і вони перетворюються в мальків, покидають виводкове сховище і починають жити самостійно.

Ростуть бабці швидко: цьогорічки у вересні досягають 3-4 см, однорічки - 4,5-6,0, дворічки - 6,5-9,0, трирічки - повного росту, 12,5-15,0 см. Бабці зловлені в р. Опір були довжиною до 12 см.

Менш поширені у водоймах парку марена, підуст, рибець та ін. В окремі роки їхня чисельність тимчасово збільшується. Причини коливання чисельності не з'ясовані; можливо, це успішний нерест, виживання молоді, а також міграції риб у верхів'я з нижньої течії річок Опір, Стрий.

Рідкісні види риб. Рідко трапляється у відловах місцевих рибалок вид, занесений в Червону книгу України, харіус європейський {Thymallus thymallus L.), місцева назва - пир. Він є трофічним конкурентом форелі. Живиться водними тваринами: личинками комах, червами, зрідка молюсками. Поїдає мальків та ікру риб. У теплі малосніжні зими залишається активним і живиться тим же кормом, що й форель. Вважають, що в тих місцях, де багато харіуса, менше форелі.

Нереститься у березні-травні за температури води 7-10°С. Відкладає ікру на ділянках водойм з добре освітленим, вкритим піском чи дрібним галечником дном, розміщених на кілька кілометрів вище від місць літнього перебування. У піску самки вигрібають заглибини, в які відкладають 10-20 тис. оранжевих ікринок діаметром 3,0-3,5 мм. Плодючість залежить від величини й віку самки. Ікра опадає на дно, після чого самець запліднює її та вкриває галечником. Ікра розвивається протягом 18-25 діб, через 5-10 діб личинки перетворюються у мальків. За сприятливих умов самки відкладають ікру на третьому році життя. Самці досягають статевої зрілості на другому році життя.

Рідкісним видом на території парку, який не має охоронного статусу, є минь (Lota lota L.), місцева назва - мнюх. Активний в сутінках та вночі, в похмуру погоду і вдень. Літом малоактивний, коли температура води досягає 20°С і більше, впадає у своєрідну сплячку. Активніший при низькій температурі. Веде донний спосіб життя, є хижаком, особливо зимою: полює за малоактивною рибою, яка залягає на зимівлю в ямах. У світлу пору доби ховається в норах, під камінням, а вночі полює на хвору, ослаблену рибу, безхребетних. Живе понад 15 років. Нереститься від грудня до лютого при температурі води 1-3 °С. Статевозрілим стає на третьому-четвертому році життя. Відкладена самкою ікра осідає на дно, де запліднюється молоками самців. При низькій температурі води (2-4°С) розвиток ікри до виходу личинки триває 30-60 діб, а від личинки до малька - 10-14. Одна самка, залежно від розмірів і віку, відкладає 300-400 тис. жовтувато-оранжевих ікринок діаметром до 0,3 мм.

Сколівські Бескиди

Риби та умови їх існування у водоймах

Коментарі