Пропозиції до розширення території НПП “Сколівські Бескиди”;

Пропозиції до розширення території НПП “Сколівські Бескиди”

Воронцов Д.П.

Розширення мережі природоохоронних об'єктів може відбуватися не дише шляхом створення нових об'єктів природно-заповідного фонду, але й за рахунок уведення нових земель до складу раніше створених заповідних територій. В останньому випадку основним питанням є доцільність приєднання тих чи інших територій до складу природоохоронного об'єкта. Вирішення цієї проблеми можливе лише в разі врахування статусу та завдань об'єктів природно-заповідного фонду, а також деяких аспектів охорони навколишнього природного середовища та принципів створення мережі заповідних об'єктів.

Одними з головних завдань національних природних парків є збереження природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну та наукову цінність, збереження природної різноманітності ландшафтів, а також проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання. Таким чином, для збереження й підтримання на відповідному рівні природної біорізноманітності. розширення території національних парків має відбуватися з урахуванням можливості підвищення їх флористичної й ценотичної репрезентативності. Приєднання нових земель до заповідних об'єктів насамперед має забезпечувати збільшення кількості раритетних видів і фітоценозів у їх складі.

Матеріал і методика досліджень. Національний природний парк "Сколівські Бескиди" створений у 1999 р. з метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, шо мають важливе природоохоронне, наукове, рекреаційне, освітнє, естетичне та оздоровче значення. 'Загальна площа національного парку становить 35684 га, в тому числі 24702 та. шо надані йому в постійне користування, та 10982 га без вилучення у землекористувачів (землі Сколівського військового лісгоспу). НПП "Сколівські Бескиди" розташований на території Дрогобицького. Сколівського та Турківського р-нів Львівської обл. й підпорядкований Державному комітету лісового господарства України.

Панівним типом рослинності парку є ліси, переважно неморального фітоиенотичного комплексу [6]. Рослинність інших типів, зокрема, сфагнових боліт, представлена тут недостатньо [4. 5. 11]. За лісовпорядкувальними даними, лісові землі парку мають площу 34026 га. Вкриті лісом землі займають по всій території парку 31304 га (87.7% від загальної площі парку). Нелісові землі в парку (переважно сіножаті та пасовища) становлять 1566 га (4.4% території парку). Болотна рослинність займає в НПП "Сколівські Бескиди" площу лише 1 га в урочищі "Журавлине" (оліготрофне пухівково-сфагнове болото "Мертве озеро"), що знаходиться в зоні регульованої рекреації НПП "Сколівські Бескиди" (кв. 2 Сколівського лісництва).

Рослинні угруповання ідентифіковано на підставі 29 фітоиенотичних описів, виконаних за методикою Браун-Бланке [12]. Для оцінки проективного вкриття використано п'ятибальну шкал)', зокрема: 1-1-10%: 2-10-25%: 3-25-50%: 4-50-75%; 5-75-100%. Символом "+" позначено види, проективне вкриття яких становить менше 1%. Синтаксономію рослинності прийнято за W. Matuszkiewicz [20]. Видові назви судинних рослин (за винятком деяких таксонів) наведено за С.К. Черепановим [19]. Оскільки в даному випадку розглядається лише болотна рослинність класу Охусоссо-Sphagnetea, в таблиці 2 наведена фітоценотична характеристика лише центральної частини досліджених боліт, де угруповання класу представлені в більш чистому вигляді, ніж на периферії.

Результати досліджень. Улоговинне оліготрофне пухівково-сфагнове болото "Журавлине" площею близько 0.7 га розташоване в одноименном}' урочищі на правобережжі потоку Кам'янка (права притока р. Опір) на висоті 567 м н.р.м. і являє собою острів округлої форми на гірському озерці площею близько 1 га. Поверхня болота перезволожена, дрібнокугашчаста на 80%. на південно-східній частіші є декілька мочажин. Утворення болота, ймовірно, відбувалося за типом заростання водойми та накопичення торфу [1, 15].

Головною особливістю умов місцезростання є: наявність на болоті потужного (понад 2 м) шару торфу. Таким чином, характер рослинних угруповань болота визначається ґрунтовими умовами. В моховому ярусі панують Sphagnum magellanicum Brid., Sph. capillifolium (Ehrh.) Broth, з домішкою Polytrichum jimiperinum Brid. (види мохоподібних визначив І.С. Данилків, за що автор висловлює йому щиру подяку).

Угруповання флористично бідні. За попередніми даними, у складі флори болота нараховується 31 вид судинних рослин (табл. 1). причому лише 11 з них - у центральній частині болотного масиву.

Таблиця 1. Види судинних рослин оліготрофнпх боліт "Журавлине" та "Селище"

Примітка: * - Salix myrsinifolia X S. aurita. S. myrsinifolia X S. cinerea.

На болоті трапляються такі рідкісні для регіону види, як Oxycoccus palustris Pers., Drosera rotimdifolia L.. Carex limosa L.. Thelypteris palustris Schott. Клас Oxycocco-Sphagnetea Br.-Bl. et R. Tx. 1943 представлений тут лише однією асоціацією Sphagnetiun mageUanici Kastner et Flossner 1933 em. Dierss. 1975 (порядок Spl/agnetalia mageUanici (Pawl. 1928) Moore (1964) 1968. союз Sphagnion mageUanici Kastuer et Flossner 1933 em. Dierss. 1975) (табл. 2).

Таблиця 2. Фітоценотична характеристика угруповань асоціації Spliaaiemni magellanici Kastuer et Flossner 1933 em. Dierss. 1975 оліготрофних боліт "Журавлине" (11 описів) та "Селище" (18 описів)

Фітоценотична характеристика угруповань оліготрофних боліт Журавлине та Селище

Примітка: * - Sphagnum mageUanicum. Sph. capiiUfbiium;
** - Sphagnum nemoreum. Sph. rubellum.

Оліготрофне пухівково-сфагнове болото "Селище" розташоване в околицях с Завадка Сколівського р-ну Львівської обл.. у басейні р. Завадка - правої притоки р. Стрий.

Площа болота становить близько 1.8 га. Центральна частина болотного масиву є дешо підвищеною, шо свідчить про накопичення тут значного шару торфу. Поверхня болота дрібнокупинчаста на 60-70%. помірно зволожена, без мочажин. Утворення болота, ймовірно, відбувалося шляхом заростання водойми та накопичення торфу

В моховом}' ярусі болота "Селите" панують Sphagnum nemoreum Scop, і Sph. rnbelhmi Wils з домішкою Sph. pluiuulosum Roell.. Sph. qninqiieiarimn iBraithw.) Warnst.. а також Aulaconmium palustre (Hedw.) Schwaegr. На рідколісній східній частині болота трапляються Polytrichum juniperhunu Brid.. P. commune Hedw.. P.formosuni Hedw.

У складі флори оліготрофного болота "Селите" нараховується 24 види судинних рослин (табл. 1). Серед цих рослин за проекційним вкриттям переважають оліготрофні та олігомезотрофні види, які звичайно трапляються й на інших верхових болотах Українських Карпат (Eriophorum vaginatum, Oxycoccus palustris, Vaccinium uliginosum, V. myrtillus, V. vitis-idaea). Однак, порівняно з наявним у парку оліготрофним болотом "Журавлине", видовий склад угруповань асоціації Sphagnefum mageUanici дешо збіднений. Тут не виявлено характерного для подібних угруповань вид}' Drosera rotimdifolia L.. шо. ймовірно, пов'язано з процесами підсушування, шо відбуваються на цій території та є наслідком впливу наявних тут меліоративних каналів, а також із регулярним випалюванням решток відмерлих рослин. Реакцією на підсушування болота є заростання території деревною та чагарниковою рослинністю з участю Abies aiba. Betnia pendula. Fraugula alnus, Picea abies, Populus tremula, Rubus idaeus, Sorbus aucuparia. Внаслідок підсушування значно погіршується також життєвість оліготрофного мезогігрофіту Oxycoccus palustris. Разом з тим. звертає на себе уваг}' присутність на болоті Vaccinium uliginosum - характерного виду класу Vaccinio-Piceetea. Цей вид трапляється тут у досить великій кількості, але цілком відсутній як у складі ценозів болота "Журавлине", так і в загалом на території НПП "Сколівські Бескиди".

Рослинні угруповання оліготрофного ггухівково-сфагнового болота "Селище" ми відносимо до асоціації Sphagnetnm niageilanici Kastuer et flossner 1933 em. Dierss. 1975 (клас Oxycocco-Sphagnetea Br.-Bl. et R. Tx. 1943. порядок Sphaguetalia mageUanici (Pawl. 1928) Moore (1964) 1968. союз Sphagnion mageUanici Kastuer et Flossner 1933 em. Dierss. 1975) (табл. 2).

За домінантною системою класифікації [14] угруповання описаних боліт можна зарахувати до склад}" асоціацій Sphagnetimi /mageUanici) depressipiceetosum (abietis) та Sphagnetiun luemorei) depressipiceetosum iabieria у межах форматі Spiuiguetea tfusci, mageUanici, nemorei) depressipiceetosa (abietis). Болота такого тип}' є рідкісними для Українських Карпат і потребують охорони [7, 8, 9].

За характером рослинного покриву та особливостями генезису болота "Журавлине" і "Селище" належать до типових оліготрофнпх боліт, шо в Карпатах трапляються переважно в лісовому поясі Горган [1. 2]. Це сфпгноЕі болота з пригніченим смерековим рідколіссям та пануванням у трав'яному покриві Eriophorum vaginatum L. та Oxycoccus palustris Pers.

На відміну від оліготрофного болота "Журавлине", шо перебуває на стадії заростання водойми, болото "Селите" поступово підсихає й переходить до стадії мезотрофізації. про шо свідчить заростання його деревно-чагарниковнми видами та поступове випадання зі складу рослинних угруповань деяких оліготрофнпх гігро- та мезогігрофітів. Наявність значно більшої кількості мезофітів обумовлена не нише процесами мезотрофізації болотного масиву, але й занесенням сюди деяких видів з оточуючих болото лучних ценозів. Таким чином, приєднання "Селища" до території парку створює можливість проведення моніторингових досліджень на двох болотах, які перебувають на різних стадіях розвитку, а також підвищити рівень фітоценотігчної й флористичної репрезентативності парку в межах Східних Бескидів.

Урочище "Щовб" розташоване в околицях с Кам'янка Сколівського р-ну Львівської обл.. на північно-східному схилі східного макросхплу хребта Зелемянка. поблизу південно-східної межі НПП "Сколівські Бескиди". Під час польових досліджень 2003 р. нами тут було знайдено локалітет BruckemaUa spiculifolia (Salisb.) Reiclienb. (Ericaceae).

В. spiculifolia - східно-південнокарпатсько-балкансько-малоазійський вид, шо зростає у Сколівських Бескидах на північно-східній межі ареалу, в поясі гірських букових, ялицевих і літогенних смерекових лісів [10]. За просторовим типом бескидська популяція В. spiculifolia належить до орографічно ізольованих. 'За даними МСОП (1988), В. spiculifolia належить до числа таксонів, шо перебувають під критичною загрозою зникнення [10]. В Україні цей вид охороною не забезпечений. В Європі В. spiculifolia відома з Греції, території колишньої Югославії. Болгарії та Румунії. Про імовірність наявності цього вид}' на території бувшого СРСР вказав свого часу С.К. Черепанов [19]. а дешо раніше- Є.О. Буш і A.I. Пояркова [3].

Вперше на території Сколівських Бескидів В. spiculifolia була знайдена В.П. Ткачиком у 1997 р. в околицях с Кам'янка Сколівського р-ну Львівської обл., на північно-східному відрозі хребта "Зелемінь", що простягається від г. Плітка до центру села, в середньому лісовому поясі (пояс букових лісів'ї. на висоті 880-900 м н.р.м.. в місцині Старе поле (або Стри-поле), де В. spiculifolia трапляється на післялісових луках [16]. Питання шодо походження популяції даного виду в регіоні лишається дискусійним. Дослідження стр}таурно-функціональної організації популяції та стратегії виживання В. spiculifolia в умовах Сколівських Бескидів показали, що популяція знаходиться на крайній межі толерантності до існуючих тут екологічних умов, і їх погіршення може спричинити перехід популяиіїу регресивний стан [17].

Виявлене нами місцезростання В. spiculifolia розташоване на схилі північно-східної експозиції, крутизною близько 30 градусів, під самим гребенем хребта. Це суходільний сінокіс на післялісовій луці площею близько 1 га. Місцями на рівній поверхні трапляються купини висотою до 30 см та діаметром до 50 см. Травостій двоярусний. Особини В. spiculifolia трапляються тут у досить значній кількості, проекційне вкриття становить близько 10-15% (місцями, на купинах - до 75%). В трав'яному покриві луки домінує Nardus sn-icta L. (75-85%). Трапляються Antennaria dioica (L.) Gaertii. (10-20%). Bruckentalia spiculifolia (10-15%). Calhma vulgaris (L.) Hull (10%). Anthoxauthuni odoratuni L. (до 10%), Festuca rubra L. (до 5%). Присутні також Achillea millefolium L.. Aciiyropiiorus unifiorus (Vill.) Bluff et Piiigerh., Agrostis tenuis Sibtli.. Alchemilla sp.. Briza media L.. Campanula glomerata L., Carlina acaulis L., Centaurea jacea L., С plnygia L.. Chamaenerion angustifolium (T.) Scop., Crepis sp., Cruciata glabra (L.) Ehrend.. Euphrasia sp.. Gentiana asclepiadea L.. Hieracium auranthiacum L., H. sylvularum Jorcl. ex Boreau. Holcus mollis L.. Hypericum perforatum L.. Knautia arvensis (L.) Coult. Leucanthemum vulgare Lam., Lotus corniculatus L., Luzula luzuloides (Lam.) Dandy et Wilmott. Maianthennun bifbliuin (L.) F.W.Schmidt. Pimpinella saxifraga L.. Plantago lanceolate L.. Polygala vulgaris L.. Potentilla erecta (L.) Rausch., Prunella vulgaris L.. Pyi-etiirnm clusii Fiscli ex Reiclieu'."; . R'iiinannms minor L., Rinnex acetosella L., Siegiingia decumbens (L.) Bemli.. Solidago rirgaurea L., Stellaria graminea L.. Thymuspulegioides L.. Trifoliiim aipestre L.. T. momanum L.. T pratenseL., T. repens L.. Vaccinium myrtillus L., V. vitis-idaea L., Vicia cracca L. 'З видів, які внесені до "Червоної книги України" [18], тут присутні Arnica montana L. (до 5%). Gynmadenia conopsea (L.) R. Br..Listera ovata (L.) R. Br.

Одним із принципів створення мережі заповідних об'єктів є необхідність уведення до її складу природних об'єктів, шо мають наукову цінність з точки зору з'ясування походження флор та рослинних угруповань. їх поширення, структури і функціонування [13]. Враховуючи незначну площу поширення в Українських Карпатах унікального для флори України виду - В. spiculifolia, а також наукову цінність даної ценопопуляції. постає питання про її збереження на території Сколівських Бескидів. Зважаючи на те, що дане місцезростання В. spiculifolia знаходиться безпосередньо поблизу межі парку, а сільська адміністрація не в стані забезпечити збереження популяції, вважаємо за доцільне приєднати територію урочища "Щовб" до НПП "Сколівські Бескиди" з подальшим впровадженням тут моніторингових досліджень. Режим часткового використання луки для сінокосіння пропонуємо залишити без змін.

Висновки. Результати досліджень, проведених на територіях, суміжних з НПП "Сколівські Бескиди", вказують на можливість підвищення рівня флористичної та ценотичної репрезентативності території парку шляхом уведення до його складу урочищ "Селище" і "Щовб".

Список літератури

1. Андрієнко Т.Л. Шляхи розвитку ооліт Українських Карпат Укр. ботан. журн - 1991. -28, №3.-С 362-366.
2. Андрієнко Т.Л. Торфово-болотна область Карпат і Прикарпаття Торфово-болотний фонд УРСР. його районування та використання. - Київ: Наук, думка, 1973. - С 201-229.
3. Буш Е.А., Пояркова А.И. Сем. Ericaceae DC. // Флора СССР. - 1952. -13. - С. 22-92.
4. Воронцов Д.П.. Підгребельна О.М. Флора і рослинність верхового болота "Селище" (Східні Бескиди) // Вісн. Львів, ун-ту. Сер. біологічна. -2002.-Вип. 31. —С. 77-87.
5. Воронцов Д.П.. Підгребельна О.М. Про доцільність збереження верхового болота "Селище" (Східні Бескиди) // Наук, основи збереження біотичної різноманітності. - Львів: Ліга-Прес. 2003. - Вий. 4. - С 28-31.
6. Воронцов Д.П.. Якушенко Д.М. Сколівські Бескиди // Фіторозманіття національних природних парків України . Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко та В.А. Онищенка. - Київ: Наук, світ. 2003.-С. 76-83.
7. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / Под общ. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. - Киев: Наук, думка. 1987.-216с.
8. Малиновський К.А. Рослинність високогір'я Українських Карпат. - Київ: Наук, думка. 1980.-280 с.
9. Малиновський К.А.. Крічфалушій ВВ. Рослинні угруповання високогір'я Українських Карпат. - Ужгород, 2002. - 244 с.
10. Малиновський К.. Царик II. Кияк В.. Нестерук Ю. Рідкісні, ендемічні, реліктові та погранично-ареальні виді: рослин Українських Карпат. - Львів: Ліга-Прес, 2002. - 76 с.
11. Мілкіна Л.І. Українські Карпати // Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна "Зелена книга"). - Львів: Поллі. 1998. -С. 30-97.
12. Миркин Б.М.. Наумова Л.Г.. Соломещ А.П. Современная наука о растительности. - М.: Логос, 2001.-264 с.
13. Перспективная сеть заповедных объектов Украины / Под общ. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосокко -Клев Наук думка, 1987. - 292 с.
14. Продромус растительности Украины / Шеляг-Сосонко Ю.Р.. Дидух Я.П.. Дубына Д.В. и др.: Отв. ред. Малиновский К.А.. АН УССР. Ин-т ботаники им. Н.Г. Холодного. - Киев: Наук, думка. 1991.-272 с.
15. Пьявченко Н.Н. Торфяные болота, их природное и хозяйственное значение. - М.: Наука. 1985.-152 с.
16. Ткачик В.П. Місцезнаходження і умови зростання нового д.ля України виду Bmckentlralia spiculifolia (Salisb.) Reiclienb. (Ericaceae) // Укр. ботан. журн - 1997 a - 54. - №2. - С. 184-186.
17. Ткачик В.П. Структурно-фуккх.іокллвна організація популяції і стратегія виживання Bmckentlialia spiculifolia : Salisb і Reiclienb. в умовах Сколівських Бескидів // Укр. ботан. журн. - 1997 б. - 54, №3. - С 244-249.
18. Червона книга України. Рослинний світ / Редкол.: Ю.Р. Шеляг-Сосонко (відп. ред.) та ін. - Київ: "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана. 1996. - 608 с.
19. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР). Русск. изд. - С по.: Мир и семья. 1995. -992 с.
20. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warizawa: PWN, 2001.-537 s.

Джерело: Наукові записки Державного природознавчого музею. - Том 19. - Львів, 2004. - С.159-166.

Сколівські Бескиди

Пропозиції до розширення території НПП “Сколівські Бескиди”

Список літератури

Коментарі