Проблема збереження Карпатських пралісів звучала, як ніколи, голосно;

Проблема збереження Карпатських пралісів звучала, як ніколи, голосно

15 вересня 2015 в Києві, на нараді в Орхуському центрі. Його проводило Міністерство екології та природних ресурсів під керівництвом в.о. Міністра Сергія Курикіна.

У нараді взяли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також чиновники Держлісагенства, Закарпатській та Чернівецькій держобладміністрацій, вчені українських науково - дослідних інститутів, факультетів екології університетів Карпатського регіону, вчені з Національних природних парків Карпат , представники громадських організацій, а також громадські діячі та журналісти.

Учасники говорили про екологічну та культурну цінності пралісів і старовікових лісів Карпат. Вони пропонували стратегію збільшення площі національних природних парків як єдиний і ефективний спосіб збереження пралісів - екологічного серця Карпат. Експерти підкреслювали соціально - економічні вигоди розширення меж парків і відзначали занадто низькі темпи вирішення цього питання на місцевому рівні. У регіонах вже створені і пройшли перші засідання робочих груп з питань розширення кордонів НПП при обласних державних адміністраціях, зустрічі та переговори з землекористувачами (лісгоспами) та органами місцевого самоврядування. НПП провели опитування місцевих жителів щодо їх думки з приводу розширення охоронюваних територій.

Проте, у всіх областях Карпат екологи отримали одностайну відмову землекористувачів (переважно представників лісового господарства) віддати частину своїх угідь в парки. Землекористувачі найчастіше не погоджуються на конструктивне вирішення цього питання. Особливо складно йде справа з діалогом в Івано- Франківській області. Керівники лісгоспів мотивують свою відмову тим, що передача угідь викличе різке зниження темпів соціально - економічного розвитку регіону, який визначається лісозаготівлями та деревообробкою.
На нараді було піднято питання важливості Українських Карпат не як промислово- експлуатаційного регіону, а як рекреаційно-туристичного, який за умови вкладення фінансів в інфраструктуру туризмі та відпочинку може дати великий і стабільний дохід. Складно повірити, що в унікальних Карпатах екотуризм приречений давати доходів менше, ніж в африканській Республіці Кенія (близько 60 мільярдів доларів щорічно).

Збереження природи Карпат важливе не тільки для України, але й для Європи і всього світу. Це підтверджується визнанням окремих територій Українських Карпат, як то букові праліси, об’єктом Світовї природної спадщини «Букові праліси Карпат та старовікові ліси Німеччини», включенням до мережі біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» . Цінність карпатських пралісів зрозуміла і будь-якому мислячому жителю Карпат. Праліси-це генетичний фонд карпатської екосистеми, осередок її флори і фауни .Саме праліси забезпечують поповнення кисневих запасів, очистку води і повітря, збереження водних ресурсів, вони послаблюють руйнівні стихійні природні явища, вони - головний чинник збереження біорізноманіття, їх стрктура - еталон ведення лісового господарства .
Сьогодні екологи наполегливо пояснюють суспільству, що разширення територій НПП за рахунок пралісів та особливо цінних лісів, не передбачає знищення лісогосподарської галузі Карпатського регіону. Мова йде про створення регіону, де будуть гармонійно, екологічно обгрунтовано поєднані природно-туристичний і господарський компонент.

Історія питання: Українське товариство охорони птахів - офіційний представник міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні, за участі та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) виконує на території Карпат проект "Збереження карпатських пралісів" Проект стартував у 2014 році. Було організовано обстеження 9 національних природних парків Карпат на предмет залишків старовікових лісів і пралісів. За результатом обстежень Українське товариство охорони птахів звернулося до Міністерства екології та природних ресурсів України з клопотанням збільшити площу НПП на 105 тис. га за рахунок пралісів і старовікових лісів (11,9 тис.га) та інших особливо цінних ділянок лісу (зокрема, 36,6тис. га водозахисних і протиерозійних високогірних лісів). Запропоновано збільшити площу Карпатського НПП на 25,3 тис.га, НПП «Верховинський» - на 11,7 тис.га, НПП «Гуцульщина» - на 2,7 тис.га, НПП «Черемоський» - на 20,1 тис.га, НПП «Вижницький» - на 8,4 тис.га, НПП «Зачарований край» - на 13,4 тис.га, НПП «Синевир» - на0,6 тис.га, Ужанська НВП на 11,4 тис.га, НПП «Сколівські Бескиди» - на 10,9 тис.га. Все це дозволить створити міжнародний екологічний коридор вздовж гірського хребта Карпат.

Участники совещания в Орхуском центре сделали шаги к решению вопросов сбережения пралесов .ОНИ подчеркнули необходимость внесения изменений в Законодательные и нормативные акты в части упрощения процедуры лимитирования использования природных ресурсов на охраняемых территориях ( сегодня рубки даже больных и сухих деревьев строго зарегламентированы ) .Ученые договорились подготовить научное обоснования для включения в состав природного парка « Верховинский» полонин и долины речек Белый и Черный Черемош (рек с особо чистой даже по карпатським меркам водой). Ивано — Франковская , Закарпатская и Черновицкая облгосадминистрации вместе с экологами и местными громадами ускорят подготовку проектов расширения границ национальных природных парков , а Министерство экологии и природных ресурсов и Гослесагенство обратятся к Министерству обороны по поводу передачи 10892 га земель Сколивского военного лесхоза в постоянное пользование НПП « Сколивски Бескиды». Закарпатская облгосадминистрация возобновит рабочую группу по расширению территории Ужанского национального природного парка .
Учасники наради в Орхуському центрі зробили кроки до вирішення питань збереження пралісів . Вони підкреслили необхідність внесення змін до Законодавчих та нормативних актів в частині спрощення процедури лімітування використання природних ресурсів на охоронюваних територіях (сьогодні рубки навіть хворих і сухих дерев строго зарегламентовано). Погодили розпочати роботи з підготовки наукового обгрунтування для включення до складу національного природного парку «Верховинський» полонин і долин річок Білий і Чорний Черемош (річок з особливо чистою навіть по Карпатська міркам водою). Вирішили, що Івано - Франківська, Чернівецька і Закарпатська облдержадміністрації разом з Мінприроди і Держлісагенством прискорять підготовку проектів розширення меж національних природних парків, а Міністерство екології та природних ресурсів і Держлісагенству звернуться до Міністерства оборони з приводу передачі 10892 га земель Сколівського військового лісгоспу у постійне користування НПП «Сколівські Бескиди ». Закарпатська облдержадміністрація відновить робочу групу з розширення території Ужанського національного природного парку.
Праліси, яких не торкнулася рука людини, повинні побачити наші онуки і правнуки. Без них Карпати стануть уже зовсім іншими: безводним, одномантіними і абсолютно беззахисними.
З питань отримання інформації про хід ПРОЕКТУ "Збереження карпатських пралісів" звертатися до керівника Проекту, канд. біологічних наук Ольги Яремченко (т.0975207173) чи заст. директора з наукової роботи Карпатського НПП, канд.

Прес-служба НПП "Сколівські Бескиди"

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт