Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Пізньоцвіт – квітка осені
З настанням осені, коли більшість рослин на території національного парку уже закінчило своє цвітіння, приходить час для появи пізньоцвіту, це одна з небагатьох рослин, квітучих восени, всупереч традиційним уявленням. Пізньоцвітом його називають за те, що цвіте в такий незвичний для більшості рослин час. Спорожнілі вологі луки пізньоцвіт прикрашує блідо-рожево-бузковими барвами. Подекуди луки аж рожевіють від його ніжних пелюсток. Осінь прагне довести, що вона не гірше від весни може уквітчати землю. Зараз — це зникаючий вид, занесений до "Червоної книги" України.
Квітки пізньоцвіту виглядають як квіти блакитного шафрану. Пізньоцвіт закріплюється глибоко в ґрунті серцеподібною цибулиною і розвиває у вересні свої квітконоси, які безлисті виходять на поверхню ґрунту. Квітки мають дуже довгу трубку, заглиблену в землю, і шестироздільний відгин оцвітини з шістьма тичинками всередині. Зав'язь також захована в землі, має три стовпчики, приймочки яких сягають тичинок. Восени під час цвітіння над землею стирчать лише квітки, листків немає. Після запилення мухами, бджолами або метеликами плоди формуються під землею. Рослина відпочиває, "спить” у ґрунті всю зиму. Навесні пізньоцвіт розвиває цілокраї листки ланцетно-лінійної форми, стебло видовжується і висуває з-під землі на поверхню плід — тригнізду коробочку, в якій до середини літа достигає темно-буре насіння. Стара бульбоцибулина на цей час виснажується і відмирає, а натомість утворюється нова, і рослина продовжує жити. Ось яка дивовижна біологія у квітки осені.
Сік пізньоцвіту, особливо бульб, може викликати ураження шкіри. Тож як би не вабили нас ці гарні осінні квітки, не слід їх рвати. Краще вже милуватися ними безпосередньо в природі або ж на осінніх клумбах.
У схильних до легенд греків назва квітки пов'язувалася не тільки з Колхідою, а й з донькою колхідського царя Еета отруйницею Медеєю, котра проти волі батька допомогла вождю аргонавтів Ясону оволодіти золотим руном і втекла зі своїм обранцем. Щоб затримати погоню, Медея вбила свого малолітнього брата, порубала на шматки й розкидала по морю. Застигнутий тяжким горем, батько зупинився, щоб зібрати рештки синового тіла і віддати землі. Ще про ту ж Медею колхідську: своїй суперниці вона послала зачаровану сукню, і та згоріла в ній живцем. Чому саме квітки пізньоцвіту людська фантазія пов'язала з іменем легкої на розправу жінки - здогадатися неважко: через їхню отруйність.
Натрапивши на квітки пізньоцвіту осіннього, не забувайте, що вони перебувають під місцевою охороною як насінники, аби не зникла з лиця нашої землі ця жива окраса осені, джерело цінних ліків.
НПП "Сколівські Бескиди"