Сколівські Бескиди

Орографія

Територія національного природного парку входить до складу зовнішньої антиклінальної зони Карпат та є дуже цікавою в геоморфологічному плані. В межах НПП проходить кілька орієнтованих у північно-західному напрямку хребтів, схили яких побудовані асиметрично: північно-східні, приурочені до виходів твердих порід флішу - круті, південно-західні - пологі.

Найбільші хребти і скиби в межах території НПП показані в табл.1.

Таблиця 1. Найбільші хребти і скиби в межах території НПП

Гребні хребтів формуються зонами виходу масивних ямненських пісковиків, а зниження в рельєфі - зонами еоценового та олігоценового флішу.

На території НПП основні тектонічні структури представлені хребтами-скибами. Сколівська скиба фіксується вершинами гір: Ключ, Кичера, Перехресна, Діл, Ясенець. її південно-східні схили переходять у скибу Парашки, яка характеризується найвищими вершинами Сколівських Бескид: гори Парашка, Тимків Верх, Зелена, Оброслий Верх, Великий Верх, Щавина, Корчанка та ін.

Іл.2. Гора Парашка - найвища вершина на території НПП

З південного сходу скиба Парашки межує з Серединним хребтом (Мальманстальською складкою), з вершинами гір Кривий Верх, Виднога, Липовали. Дуже масивною є скиба Зелем'янки з вершинами гір Магура, Кіндрат, Буківець, Мутна та ін. З орографічною будовою території НПП тісно пов'язана гідрологічна сітка (іл.3).

Іл.3. Орогідрографічна схема території НПП "Сколівські Бескиди"

Схема геоморфологічної будови території НПП наводиться на іл. 4.

Іл.4. Геоморфологічна схема території НПП

Ознайомитися з особливостями геоморфологічної будови території можна на екологічних стежках та маршрутах, прокладених по хребту г. Парашки (туристичний маршрут м. Сколе - с. Майдан), та по хребту Зелем'янки (екологічна стежка "Павлів потік - урочище Святослав").

Найвищі гірські вершини НПП "Сколівські Бескиди" характеризує таблиця 2.

Таблиця 2. Найвищі гірські вершини НПП "Сколівські Бескиди"

Коментарі