Орнітофауна аграрних екосистем;

Орнітофауна аграрних екосистем

Сільськогосподарське освоєння території Сколівських Бескидів найбільше проявляється в улоговиноподібно розширених долинах річок Опір і Стрий та їх приток, де на місці зведених лісів або лук створені рільні угіддя. Природно, що ці зміни призвели до перебудови тваринного населення, зокрема до формування нових комплексів птахів антропоген ізованого лісо-лучного ландшафту.

Землеробство є однією з найдревніших форм господарської діяльності людини. На території Бескидів воно з'явилося, очевидно, вже з першими поселеннями в нижніх частинах річкових долин. На сьогодні значна частина ділянок, доступніших за рельєфом місцевості для заселення і сільськогосподарського освоєння, зайнята ріллею і післялісовими луками.

У НПП "Сколівські Бескиди" сільськогосподарські угіддя займають незначну площу. Переважно це невеликі за площею городи, де, у зв'язку з пізнішими термінами садіння рослин, а також наступним частим їх обробітком, формуються несприятливі умови гніздування птахів. Орнітонаселення городів налічує 10 видів за щільності птахів 4,1 пари/10 га. Домінантами є плиска біла і трав'янка лучна. Великий відсоток становлять види, які часто залітають сюди в пошуках корму. Завдяки близькості будинків до складу співдомінантних видів належить горобець хатній.

Орні угіддя є для птахів специфічним середовищем існування. Тут група облігатних видів за складом і чисельністю значно менша від групи факультативних, представники якої є здебільшого мешканцями двох біотопів: гніздяться поза полями, іноді навіть далеко від них, а власне поля використовують як трофічну базу.

Одною з головних причин порівняно великого числа видів на ділянках орних угідь у Сколівських Бескидах є структура їх меж, а саме - наявність значної кількості бур'янів на полях, дерев і чагарників по краях полів.

Особливе значення у формуванні просторової структури населення птахів агроценозів мають крайові ефекти. Крайові смуги між полем і лісом, полем і пасовищем є місцями концентрації видів, які не проникають у глибину лісових масивів: щеврика лісового, вівсянки звичайної, щиглика та ін. Уздовж крайової смуги протягом гніздового сезону було зосереджено близько 30% усіх виявлених на полях видів птахів. Це, ймовірно, також є наслідком значних запасів корму на ділянках такого типу.

Характер екологічних адаптацій окремих видів в орнітофауні лук і полів є причиною їх різних реакцій на зміну умов існування.

Дня куріпки сірої найпривабливішими є ділянки, де трав'яна рослинність чергується з заростями чагарників або існує розвинена сітка забур'янених меж. Очевидно, часові зміни чисельності виду були дещо подібними до змін у перепела. Кормові умови для куріпки сірої в Бескидах (особливо в зимовий період) були істотно покрашені розорюванням низинних ділянок долин, збільшенням кількості наділів, а отже й меж між ними. Інтенсифікація сільського господарства значно погіршила умови існування для виду. Усі ці фактори, а також холодні й багатосніжні зими, призвели до того, що чисельність чи не найплодючішого у наших краях птаха є доволі низькою.

Основним гніздовим біотопом жайворонка польового є ділянки з розвинутою мезофільною рослинністю. На ділянках лук і полів у Бескидах його чисельність є також майже однаковою, але частка в орнітонаселенні сіножаті до викошування значно більша. Інтенсивне ведення сільського господарства й, особливо, вирощування просапних культур, негативно впливає на чисельність виду, оскільки значно погіршує гніздозахисні умови.

Переважна більшість пар чайки, виявлених у Бескидах, гніздиться на пасовищах та орних полях на межі з Прикарпаттям, проявляючи різко негативне ставлення до густих і високих травостанів. Збільшення площ пасовищ за рахунок лісових ділянок у долинах річок (на нижчих терасах) розширило площі її гніздових біотопів. Але інтенсифікація сільського господарства також негативно вплинула на чисельність цього виду.

З трав'янок на луках Бескидів відзначені лучна і, рідше, чорноголова. Вони, зважаючи на специфіку їх екологічних пристосувань, потребують значної гетерогенності рослинного покриву. Тому часткова деградація трав'яної рослинності мала для цих видів значно менше негативне значення, ніж, наприклад, для кропив'янок, що пов'язано з особливостями їх кормодобувної поведінки. Разом з тим, господарська діяльність призвела до значного зменшення чисельності трав'янок, спричиненого розорюванням лук, а випасання зумовлює зниження їх чисельності внаслідок загибелі гнізд і виводків від витоптування худобою. Значно негативніший вплив на чисельність цих видів має викошування.

Коноплянка - типовий вид різнотравних лук і зарослих чагарниками ділянок. У сучасному антропогенному ландшафті вона водиться в стаціях, котрі представляють поєднання лучної і чагарникової рослинності. У Бескидах коноплянка є фоновим видом пасовищ з поодинокими кущами ялівцю.

На луках, яким властивий нерівномірний розподіл рослинності, чергування ділянок високого і низького травостанів, наявність чагарників створює для сорокопуда тернового оптимальні умови існування. Загалом антропогенні зміни території мають для цього виду значною мірою позитивний характер у випадку створення пасовищ з ощадливим режимом експлуатації, наявністю чагарників на їх території.

Сколівські Бескиди

Орнітофауна аграрних екосистем

Коментарі