Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Окраса осені – пізньоцвіт осінній
Осінь, пора цвітіння гарних квітів, на перший погляд подібних на шафран Гейфеля (крокус). Але шафран Гейфеля цвіте навесні – у березні й квітні. Восени ж – пора пізньоцвіту осіннього – квітки отруйної та небезпечної.
Пізньоцвіт осінній отримав свою назву за незвичайний ритм розвитку. На відміну від більшості цибулинних, у цієї рослини навесні зазвичай розвиваються великі, подовжено-ланцетні листки, які до початку літа відмирають. Цвітіння відбувається в основному восени, із землі піднімаються тільки поодинокі квіти різного забарвлення. Квітки пізньоцвіта досягають 20 см у висоту з блідо-рожево-бузковим забарвленням. Плід - низько розташована трьохгніздна коробочка з круглим насінням. Зараз це зникаючий вид, що занесений до Червоної книги України.
Це надзвичайно отруйні рослини. Пошкоджені бульбоцибулини виділяють алкалоїд колхіцин, який може викликати опіки на руках. Але не тільки бульбоцибулина, а й надземні органи містять різні алкалоїди. Отруєння можуть бути дуже сильними: через кілька годин виникає печіння в горлі, запаморочення і нудота, які в подальшому можуть перейти в коліки, параліч і колапс. Оскільки всі частини рослини, і навіть вода, в якій стояли квіти, отруйні, працювати з пізньоцвітом слід акуратно і в рукавичках.
Натрапивши на квітки пізньоцвіту осіннього, не забувайте, що вони перебувають під місцевою охороною як насінники, аби не зникла з лиця нашої землі ця жива окраса осені.
Ірина Лях,
науковий співробітник
НПП «Сколівські Бескиди»