Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Клімат
Формування сучасного рослинного покриву Сколівських Бескидів проходило в умовах помірно континентального клімату з надлишковим і достатнім зволоженням, нестійкою весною, нежарким літом, теплою осінню та м'якою зимою.
Основними кліматоутворюючими факторами на території парку є сонячна радіація та атмосферні циркуляції, що зумовлюють розподіл по території тепла та вологи, а також гірський характер місцевості (висота над рівнем моря, експозиція схилів), ґрунтовий та рослинний покрив.
В умовах території Бескидів рельєфу як кліматоутворюючому фактору належить перше місце серед інших географічних факторів. Гори впливають на повітряні течії і фронти, обумовлюють розчленування (сегментацію) циклонів. Під впливом рельєфу тут виникають різні типи місцевої циркуляції: фени, гірсько-долинна циркуляція, схилові вітри Наявність річкових долин та інших форм рельєфу в горах змінює напрями вітру і сильно впливає на його швидкість. Із впливом рельєфу пов'язаний також нерівномірний розподіл сонячної радіації, температури, хмарності, опадів та інших метеорологічних елементів.
На території НПП "Сколівські Бескиди" відсутня власна метеостанція. Середні значення кліматичних показників наводяться за багаторічними спостереженнями в розташованих поряд населених пунктах.
Радіаційний режим є основним кліматоутворюючим фактором, який визначає основні закономірності внутрішньорічного і просторового розподілу термічних умов на земній поверхні. Географічна широта (49°50'), на якій розташований НПП "Сколівські Бескиди", одержує до 163,3 ккал/см2 сумарної радіації за рік. Проте справжні величини сумарної радіації на території парку значно менші й становлять за рік 92,4 ккал/см2. Дійсна сумарна радіація становить лише 60% від можливої, що зумовлено значною хмарністю в регіоні. Радіаційний баланс у парку в цілому за рік додатний і становить близько 40 ккал/см2.
Атмосферні циркуляції. Загальні умови атмосферної циркуляції над Бескидами (як і над Карпатами в цілому) визначаються пануючим західним переносом у середній тропосфері й положенням території відносно азорського, ісландського і сибірського центрів дії атмосфери, які сприяють також західним повітряним течіям у нижній тропосфері. В середньому для року переважає перенос повітряних мас з боку Атлантичного океану.
З атмосферною циркуляцією тісно пов'язаний вітровий режим. На території НПП "Сколівські Бескиди" панують вітри західних румбів: у зимовий період - західні та південно-західні, влітку - західні та північно-західні. Середні місячні та річні швидкості вітру (за даними метеостанцій Турка та Славське) наводяться в таблиці 1.
Таблиця 1. Середні місячні та річні швидкості вітру, м/сек
| Метеостанція | Місяці | За рік | |||||||||||
| І | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | ||
| Турка | 3,5 | 3,5 | 3,0 | 2,5 | 2,4 | 2,5 | 2,1 | 2,1 | 2,2 | 2.5 | 3,0 | 3,3 | 2,7 |
| Славське | 2,3 | 2,1 | 2,0 | 1,8 | 1,6 | 1,6 | 1,4 | 1,4 | 1,5 | 1,7 | 1,8 | 2,2 | 1,8 |
Середня річна швидкість вітру в регіоні коливається в межах 1,8-2,7 м/сек. У приземних шарах повітря вітри сильно відхиляються від головного напрямку завдяки затримуючій, захисній дії гір. Під впливом гірського рельєфу в Сколівських Бескидах формуються місцеві вітри: влітку гірсько-долинні, що характеризуються добовим ходом (вдень вони дмуть уверх по долині, а вночі - униз по долині). Взимку й навесні - фени (неперіодичні сухі вітри, пов'язані з циклонічною діяльністю). Вони викликають підвищення температури і одночасно зниження відносної вологості. Тривають фени
від декількох годин до декількох діб. Внаслідок особливостей рельєфу території деколи утворюються також завихрення з горизонтальною і вертикальною осями, які посилюють шкідливу дію вітру, зокрема - спричиняють вітровали, буреломи, тощо.
Температурний режим. Під впливом радіаційних і циркуляційних процесів та рельєфу на території формується помірно-континентальний клімат з надлишковим і достатнім зволоженням, нежарким літом, м'якою зимою і теплою осінню.
Середні місячні та річні температури повітря в районі розташування національного природного парку наводяться в таблиці 2.
Таблиця 2. Середні місячні та річні температури повітря
| Метеостанція | Місяці | За рік | |||||||||||
| І | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | ||
| Сколе | -4,3 | -3,1 | 1,5 | 6,6 | 12,5 | 15,8 | 18,0 | 16,3 | 12,5 | 7,8 | 2,6 | -2,1 | 7,0 |
| Славське | -6,5 | -5,0 | -0,2 | 5,1 | 10,9 | 14,0 | 15,6 | 14,6 | 10,6 | 5,9 | 1,1 | -3,4 | 5,2 |
| Турка | -5,9 | 48 | -0,1 | 5,5 | 11,3 | 14,3 | 16,0 | 15,2 | 11,3 | 6,7 | 1,8 | -2,7 | 5,7 |
Температурний режим досліджуваної території нестійкий. Тут характерні зимові відлиги, під час яких навіть у січні температура вдень іноді перевищує +10°C, а в лютому може досягати +15°С. Найчастіше під час зимових відлиг температура коливається від 0°С до +5°С. Середня кількість днів з відлигою з грудня по лютий становить 41 день. Цей фактор обмежує природне поширення смереки, на життєвість якої зимові відлиги впливають негативно. Весною та восени тут спостерігаються заморозки, внаслідок яких підмерзають молоді пагони у бука та ялиці. Грунт промерзає до глибини 30-50 см.
На території НПП "Сколівські Бескиди" розподіл температур визначається головним чином висотою над рівнем моря, про що свідчить величина температурного градієнта (пониження температури повітря з підвищенням на кожні 100 м). Вертикальний градієнт температури збільшується при переході від холодного періоду року до літа й від вищих гіпсометричних рівнів до нижчих. В літній період пониження температури на кожні 100 м висоти в середньому становить 0,6°, а в зимовий період - 0,4°. Значна роль належить також експозиції місцевості та формам рельєфу.
Термічні ресурси вегетаційного періоду. Показниками тепло-забезпеченості місцевості в час, коли відбувається вегетація рослин, є: тривалість періодів з температурою, вищою певних меж (0, 5, 10, 15°С), суми позитивних температур за ці періоди і тривалість безморозного часу.
Періоди з температурою, вищою 0, 5, 10, 15°, визначають можливу тривалість теплого періоду року, загальну тривалість вегетації, а також активної й інтенсивної вегетації рослин.
На території НПП "Сколівські Бескиди" середня тривалість вегетаційного періоду (період з температурою вище +5°С) становить 194 дні (табл. 3), а період з температурою вище +150С - 80-90 днів. Тривалість періоду активної вегетації (з температурою вище +10°С) становить 139 днів, що сприяє зростанню тут букових лісів. Безморозний період триває до 130-150 днів.
Таблиця 3. Дати настання середніх добових температур повітря вище і нище певних меж та число днів з температурою, що перевищує ці межі
| Метеостанція | Температура повітря, °С | ||||
| -5 | 0 | 5 | 10 | 15 | |
| Сколе | 7. ІІІ 30. IX 267 |
6. IV 2. XI 209 |
1. V 2. Х 153 |
6. VI 26. VIII 80 |
|
| Славське | 15. II 27. XII 314 |
17. III 22. XI 249 |
15. IV 21. Х 188 |
10. V 19. IX 131 |
2. VII 13. VIII 41 |
| Турка | 14. II 2. I 321 |
17. III 27. ХІ 254 |
13. IV 25. Х 194 |
6. V 25. IX 141 |
26. VI 20. VIII 54 |
Суми температур також є дуже важливим показником термічних ресурсів, оскільки в цих одиницях визначається потреба рослин у теплі. Сума активних температур (вище 100) на території національного природного парку становить, у середньому, 2200°.
Опади. Кількість опадів на території парку залежить від абсолютної висоти місцевості та положення відносно пануючих вітрів, а також експозиції схилів. Річна кількість опадів коливається в широких межах: їх найбільша кількість в окремі роки становить 1673 мм, найменша - 844 мм. Більша частина опадів тут випадає в теплий період. Максимум опадів (130 мм) спостерігається в липні. В тісній залежності від температурного режиму й кількості опадів знаходиться вологість повітря. Відносна вологість повітря протягом теплого періоду коливається від 75 до 82%. Кількість днів з туманом в районі розташування НПП наводиться у таблиці 4.
Таблиця 4. Кількість днів з туманом
| Метеостанція | Кількість | Місяці | X-III | IV-IX | За рік | |||||||||||
| І | II | III | IV | V | VI | VII | VII | IX | X | XI | XII | |||||
|
Стрий |
Середня | 4 | 3 | 3 | 2 | 0,9 | 0,8 | 0,6 | 1 | 2 | 3 | 4 | 4 | 21 | 7 | 28 |
| Максимальна | 11 | 8 | 6 | 6 | 3 | 3 | 4 | 4 | 7 | 10 | 11 | 13 | 36 | 12 | 43 | |
|
Славське |
Середня | 2 | 2 | 2 | 7 | 11 | 13 | 15 | 16 | 15 | 11 | 6 | 3 | 26 | 77 | 103 |
| Максимальна | 5 | 7 | 6 | 11 | 17 | 18 | 23 | 22 | 22 | 21 | 11 | 7 | 36 | 91 | 119 | |
Велика кількість опадів сприяє інтенсивному розвитку ерозійних процесів, серед яких особливе місце займають явища площинного та лінійного розмиву фунтів, балочна ерозія, зсуви та ін., що в свою чергу впливає і на характер розподілу рослинності на території парку.
Середня та максимальна кількість гроз на території національного природного парку наводиться в таблиці 5.
Таблиця 5. Середня та максимальна кількість гроз
| Метео-станція | Кількість | Місяці | За рік | |||||||||||
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VII | IX | X | XI | XII | |||
| Стрий | Середня | - | 0,05 | 0,05 | 2 | 7 | 10 | 10 | 7 | 3 | 0,1 | 0,1 | - | 39 |
| Максимальна | - | 1 | 1 | 6 | 11 | 20 | 17 | 10 | 6 | 2 | 2 | - | 49 | |
| Славське | Середня | - | 0,1 | 0,05 | 2 | 6 | 9 | 8 | 6 | 3 | 0,2 | 0,1 | 0,05 | 35 |
| Максимальна | - | 1 | 1 | 5 | 16 | 16 | 14 | 11 | 7 | 2 | 1 | 1 | 52 | |
На території НПП спостерігається таке небезпечне явище як град. Середня кількість днів з градом наводиться у таблиці 6.
Таблиця 6. Середня кількість днів з градом
| Метеостанція | Місяці | За рік | ||||||||
| III | IV | V | VI | VII | VII | IX | X | XI | ||
| Стрий | - | 0,4 | 1,1 | 0,4 | 0,5 | 0,2 | 0,2 | - | 0,05 | 2,8 |
| Сколе | - | - | 0,5 | 0,1 | 0,4 | 0,06 | 0,2 | - | - | 1,3 |
| Славське | - | 0,02 | 0,4 | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 0,1 | - | - | 1,5 |
Сніговий покрив. Формування і режим снігового покриву в Сколівських Бескидах характеризується рядом особливостей внаслідок частих відлиг, які супроводяться нерідко дощами. Сніг випадає на вершинах гір наприкінці вересня, а в долинах - у листопаді. В грудні сніговий покрив набуває стійкого характеру. Початок його руйнування відбувається в березні. Інтенсивне танення снігу починається з квітня, що призводить до повного сходження снігового покриву в межах висотної зони 600-1000 м в третій декаді цього місяця, а в першій декаді травня - в районах, розташованих вище 1000 м. Тривалість снігового періоду в гірських долинах -100-110 днів, на вершинах гір - не менше 130 днів.
Висота снігового покриву - до 80 см, глибина промерзання ґрунту - до 65 см. Часті й різкі коливання температур у зимовий період сприяють накопиченню снігу на деревах, деколи зумовлюючи їх масові пошкодження (сніголами).
Природні пори року. В Бескидах виділяються 4 природні пори року, які можна розділити на періоди, закономірно зумовлені сонячною радіацією, атмосферною циркуляцією та станом підстилаючої поверхні (фенологічні явища).
Зима характеризується як морозний період (з середніми добовими температурами нижче 0°). В Сколівських Бескидах вона починається в третій декаді листопада, а закінчується в другій декаді березня. В січні середня температура повітря становить -6,10°С. Вертикальний градієнт температури для цього місяця становить 0,330.
Період весни обмежується датами весняного переходу середньої добової температури через 0 і 15°С. На території парку весна починається в другій декаді квітня і закінчується в третій декаді червня. Для весни характерне посилення адвекції повітряних мас з півдня і півночі, з чим пов'язана нестійкість температурного режиму протягом усього періоду. В березні теплі дощові дні часто змінюються морозними зі снігом. У квітні середня температура повітря підвищується до 5,6°С. Від квітня до червня вона зростає відповідно на 8,7°, досягаючи показника 14,3°С.
Літній період (з середньою добовою температурою вище 15°) починається наприкінці третьої декади червня і продовжується до другої декади серпня. В цілому температурний режим літнього сезону визначається радіаційними умовами, частою адвекцією відносно холодних повітряних мас з боку Атлантики і висотою над рівнем моря. В найтеплішому місяці (липні) вертикальний температурний градієнт становить 0,6-0,7°.
Осінній сезон охоплює період з другої декади серпня до третьої декади вересня. З настанням осені спостерігається найбільш часте
вторгнення ще теплих повітряних мас з півдня й південного сходу. Тому більша частина осені є теплою. Середня температура жовтня становить 6,7ºС. В листопаді настає помітне похолодання. Осінні заморозки приурочені, як правило, до першої декади жовтня.
Кліматичне районування. За схемою кліматичного районування Українських Карпат, територія НПП "Сколівські Бескиди" належить переважно до прохолодної, помірно холодної та помірної термічних зон. Лише незначна частина території (як, наприклад, верхня частина хребта Парашки) лежить у межах холодної термічної зони.
Розташування території НПП в межах декількох кліматичних зон відобразилося на характері поширення певних типів рослинності, що приурочені до відповідних кліматичних умов. Така приуроченість знайшла відображення в схемах висотно-рослинних зон Українських Карпат. Кліматичні зони відрізняються між собою за термічними характеристиками й гідротермічними коефіцієнтами. Межі зон прив'язані лише до абсолютних висот, без урахування інших важливих фізико-географічних факторів. У зв'язку з цим границі термічних зон відрізняються від природних геоботанічних меж (висотно-рослинних зон), хоча саме останні є головним фізіономічним відображенням клімату. Таким чином, кліматичне зонування Карпат не може бути використане для обгрунтування чітких меж висотних поясів рослинності й висотної диференціації лісового господарства, особливо на високих (гірських) гіпсометричних рівнях.
Оцінюючи загалом кліматичні ресурси території НПП "Сколівські Бескиди", необхідно відмітити, що вони є сприятливими для рослинності. М'який клімат, тривалий вегетаційний період і оптимальна вологість створюють сприятливі умови для зростання в Сколівських Бескидах високопродуктивних лісів з перевагою бука, ялиці та смереки. Разом з тим, значна кількість опадів формує інтенсивний внутрішньоґрунтовий стік і сприяє оглеєнню фунту, що особливо добре помітно в нижній частині ґрунтового профілю на похилих схилах.