Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Хижі звірі
Із хижаків фоновими видами біотопів парку є лисиця, куниця лісова {Martes martes L.), тхір чорний (Mustela putorius L.).
Життєдіяльність лисиці в Сколівських Бескидах відзначена на різних гіпсометричних рівнях, зокрема на гірському хребті Парашка, в ур. Плішка, а сліди - на Росохацьких Полонинах, які розташовані на висоті 1000-1200 м. над р. м. Веде осілий спосіб життя, але в межах своєї індивідуальної ділянки навесні й восени здійснює вертикальні перміщення, спричинені глибоким сніговим покривом, що впливає на доступність корму. Інвентаризація поселень лисиці проведена на території НПП навесні 2001 р. Із 23 виявлених нір - 13 було заселено.
Серед куницевих найчисельнішим видом в угіддях парку є куниця лісова.
У випадку незначної чисельності основними біотопами поширення хижака є старі, стиглі та перестійні букові, ялицево- та ялиново-букові ліси з вітровалами, які характеризувалися найкращими кормовими та захисними властивостями, значною кількістю дерев з дуплами та іншими сховищами. Збільшення чисельності куниці призвело до освоєння нею біотопів, які раніше були для виду не притаманні: середньовікові букові та ялиново-букові ліси. Змінилася її поведінка. Як правило, вона веде присмерковий та нічний спосіб життя, лише взимку можна зустріти вдень. Зараз випадки денних спостережнь почастішали.
На основі аналізу екскрементів виявлено, що раціон куниці залежить від наявності та доступності корму. В зимовий період це, переважно, мишоподібні гризуни, у літній - крім різноманітних тваринних кормів - і рослинні: ягоди ожини, чорниці та ін. Щільність куниці на території парку є значною і становить біля 7 особин на 1000 га угідь.
Менш чисельним є тхір чорний (лісовий), щільність його становить понад 2 особини на 1000 га. Його основні життєві біотопи приурочені до вологих ділянок лісу, берегів річок, струмків.