Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Грабові ліси
Граб звичайний (Carpinus betulusj є досить поширеною в Західній Європі породою, що приурочена переважно до областей з відносно м'яким кліматом. Як теплолюбна та відносно вибаглива до ґрунтових умов порода у складчастій зоні північно-східного макросхилу Українських Карпат граб трапляється рідко. За даними І.П. Федця, ліси з участю граба займають у Карпатах понад 40 тис. га, тобто близько 3,5% лісової площі. Однак, слід взяти до уваги, що цей автор відносить до Карпат не лише власне складчасту гірську споруду, але й рівнинні території Передкарпаття та Закарпаття, де граб є досить поширеною деревною породою. Дані щодо наявності в Карпатах мішаних дубових, букових і ялицевих лісів з участю граба наводять З.Ю. Герушинський, Б.Ф. Остапенко, М.А. Голубець, К.А. Малиновський, З.Н. Горохова, Т.І. Солодкова, CM. Стойко, CM. Стойко, Я.П. Одинак. І.П. Федець вказав на наявність у Бескидах похідних грабняків на місці дубових суяличин. М.П. Слободян виявив мертвопокривний ценоз (Carpinetum nudum) біля с. Ясенова Горішнього у басейні р. Черемош на висоті 900-1000 м н.р.м. Однак фітоценотичні характеристики цих грабняків у літературі відсутні.
Для лісів з участю граба вказуються вологі трудові типи місцезростання з потужними слабощебенистими буроземами, з добре розвиненими опідзоленими потужними буроземами, що характеризуються оглеєнням ілювіального горизонту і незначною кислотністю (рН в цілому розрізі дорівнює 6), свіжі трудові місцезростання на південно-західних і південно-східних схилах з гірсько-лісовими бурими вилугованими щебенистими потужними ґрунтами.
На території НПП "Сколівські Бескиди" нами були знайдені рідкісні як для парку, так і для району Бескид у цілому монодомінантні та мішані грабові ліси, які трапляються в інших екологічних умовах і які до цього часу не були описані в літературі. Ці угруповання локалізуються переважно на лівобережжі ріки Кам'янка, у кварталі 2 Сколівського лісництва, де ліси з участю граба займають площу понад 30 га. Монодомінантні та мішані грабняки зростають тут на схилі північно-східної орієнтації стрімкістю 15-30 градусів, на висоті від 450 до 550 м (переважно на висоті 480-500 м), у трансакумулятив-них і транзитних місцеположеннях на брилово-скелетних і крупнока-м'янистих ґрунтах (ранкерах), що сформувалися в смузі проходження грубих глауконітоносних пісковиків вигодської світи.
Фітоценотична структура грабових лісів на дослідженій території є досить своєрідною. Склад деревостанів коливається від 10Гр од. Яв, Клг до 6Гр2БкІЯцІЯв од.Іл. Монодомінантні грабняки трапляються лише в кварталі 2 Сколівського лісництва. Граб представлений переважно незбіжистими прямостовбурними особинами віком близько 50-80 років. Діаметр їх - від 20 до 50 см, висота - до 12-15 (20) м. Зімкнутість крон 70-90%.
Звертає на себе увагу наявність у значній кількості угруповань щільного підліску із Grossularia reclinata з домішкою Ribes lucidum, а також участь у покриві третинного релікту Phyllitis scolopendrium. Це флористично дуже багаті ценози. Трав'яний ярус у грабняках утворюють понад 60 видів рослин, серед яких найвищою константністю V відзначаються папороті Athyrium filix-femina, Phyllitis scolopendrium, Dryopteris carthusiana, D. filix-mas, Polystichym aculeatum, а також квіткові рослини: Anemone nemorosa, Dentaria glandulosa, Galeobdolon luteum, Glechoma hirsuta, Mercurialis perennis, Oxalis acetosella, Paris quadrifolia, Polygonatum multiflorum, Rubus hirtus, Sanicula europaea, Symphytum cordatum. Характерною рисою цих угруповань є наявність більшої кількості підросту ялиці порівняно з підростом граба і бука, присутність літофільних папоротей Cystopteris fragilis і Polypodium vulgare, а також індикаторів двох союзів: Carpinion betuli та Tilio platyphyllis - Acerion pseudoplatani і підсоюзу Lunario - Acerenion pseudoplatani та панування у покриві типових супутників бука. Чисельність видів на площі 100 м2 коливається від 29 до 41.
За домінантною системою в монодомінантних грабових лісах описані наступні угруповання: Carpinetum (betuli) grossularioso (reclinatae) - ruboso (hirti) - symphytosum (cordatae); C. (b.) g. (r.) -rubosum (hirti); C. (b.) g. (r.) - dryopteridosum (filix-maris); C. (b.) mercurialidosum (perennis); C. (b.) g. (r.) - mercurialidosum (perennis); C. (b.) luzulosum (luzuloidis).
Мішані грабові ліси у кварталі 2 Сколівського лісництва флористично бідніші від монодомінантних грабняків. Чисельність видів на площі 100 м2 коливається від 19 до 34. Але в них присутні індикатори усіх трьох згаданих вище союзів і підсоюзу. Звертає на себе увагу значно більша присутність ялиці у ярусах А і В.
За домінантною системою в мішаних грабових лісах кварталу 2 Сколівського лісництва описані наступні угруповання: Acereto (pseudoplatani) - Abieto (albae) - Fageto (sylvaticae) - Carpinetum (betuli) symphytosum (cordatae); F. (s) - A. (a.) - C. (b.) grossularioso (reclinatae) - mercurialidoso (perennis) - dryopteridosum (filix-maris); F. (s.) - C. (b.) d. (carthusianae); A. (p.) - A. (a.) - F. (s.) - C. (b.) g. (r.) - phyllitidosum (scolopendrii); F. (s.) - C. (b.) lunariosum (redivivae); A.(p.) - A. (a.) - F. (s.) - C. (b.) phyllitidoso (scolopendrii) - dryopteridosum (filix-maris).
За екологічними та флористичними критеріями в системі Браун-Бланке угруповання №1,4, 6, 7, 8 належать до асоціації Phyllitido -Aceretum у союзі яворових лісів Tilio platyphyllis - Acerion pseudoplatani. Угруповання № 2, 3, 5, 9, 10, 12 займають проміжне положення між асоціаціями Phyllitido - Aceretum і Lunaruo - Aceretum, оскільки в їх покриві зростають разом Phyllitis scolopendrium і Lunaria rediviva. Угруповання № 11 належить до асоціації Lunario - Aceretum.
Приналежність описаних угруповань до підсоюзу Lunaruo -Acerenion pseudoplatani підтверджується ще й тим, що з північної сторони з ними контактує флористично подібне яворове угруповання асоціації Phyllitido - Aceretum. Різниця полягає лише у складі де-ревостану: у головному ярусі тут домінує Acer pseudoplatanus, в той час як у покриві присутні ті ж самі види, що й у грабняках.
Мішані грабові ліси трапляються також у кварталі 17 Сколівсько-го та кварталі 40 Підгородцівського лісництв. Склад деревостану мішаних грабових ценозів у кварталі 17 Сколівського лісництва 5Гр4Бк1См од. Яв. Зімкнутість крон 80-90%. Ярус В (30%) утворюють Corylus avellana (1), Sambucus nigra (+), підріст Carpinus betulus (1), Fagus sylvatica (1), Acer pseudoplatanus (+). В ярусі С, проективне покриття якого становить 60-70%, домінує Lunaria rediviva (4). Трапляються також Athyrium filix-femina (1), Dryopteris filix-mas (1), Glechoma hirsuta (1), Actaea spicata (+), Anemone nemorosa (+), Circaea lutetiana (+), Dentaria bulbifera (+), Dryopteris carthusiana (+), Galeopsis speciosa (+), Galium aparine (+), Gymnocarpium dryopteris (+), Grossularia reclinata (+), Impatiens noli-tangere (+), Isopyrum thalictroides (+), Lysimachia nemorum (+), Mercurialis perennis (+), Mycelis muralis (+), Oxalis acetosella (+), Paris quadrifolia (+), Phegopteris connectilis (+), Polystichum braunii (+), Rubus hirtus (+), Sanicula europaea (+), Scopolia carniolica (+), Senecio fuchsii (+), Stellaria nemorum (+). 3a домінантною системою ці угруповання належать до асоціації Piceeto (abietis) - Fageto (sylvaticae) - Carpinetum (betuli) lunariosum (redivivae).
У Підгородцівському лісництві граб панує у складі вторинних деревостанів з участю бука, ялиці, смереки, модрини японської (Larix leptolepis), м. європейської (L. decidua), сосни звичайної (Pinus sylvestris) та австрійської (P. austriaca). Склад деревного ярусу цих угруповань 5ГрЗМд1См1Бк + Сзв, Сав, од. Яц; 5Гр4БкШд + См; 5ГрЗБк1Мд1См. У ярусі В (20 %) ростуть Abies alba, Acer pseudoplatanus, Betula pendula, Carpinus betulus, Corylus avellana, Fagus sylvatica, Larix sp., Salix caprea, Sambucus nigra, S. racemosa, Sorbus aucuparia. В покриві ценозів поряд з типовими евтрофними видами фагетального комплексу, такими як Adoxa moschatellina, Dentaria bulbifera, Galeobdolon luteum, Paris quadrifolia, Poa nemoralis, Rubus hirtus, Scrophularia nodosa зростають види-оліготрофи: Luzula luzuloides, Majanthemum bifolium, Polygonatum verticillatum. Трапляються також поодинокі особини Athyrium filix-femina, Carex pilulifera, Dryopteris carthusiana, D. filix-mas, Mycelis muralis, Oxalis acetosella, Phegopteris connectilis, Senecio fuchsii, Stellaria nemorum.
Мішане грабове угруповання на сильно скелетному камянисто-бриловому ґрунті зі складом деревного ярусу (встановлено за ступенем проективного покриття) 4ГЗБк2Яв1Яц і з добрим відновленням граба та ялиці за ознаками наявності явора, а у покриві - папороті Phyllitis scolopendrium віднесено до асоціації явірників листовикових Phyllitido - Aceretum.
Зважаючи на характерні особливості ценотичної структури грабових лісів НПП "Сколівські Бескиди", можна зробити висновок про те, що вони є похідними, тобто для території парку їх слід вважати вторинно рідкісними. Угруповання не мають клімаксового характеру, тому деякі з них важко однозначно віднести до певних синтаксонів. На нашу думку, описані грабові ценози є сукцесійною стадією в демутаційних процесах рослинного покриву території. Можливо, вони сформувалися на місці грабово-буково-ялицевих угруповань, про що свідчить досить значна присутність у їх підрості ялиці, а також сусідство поруч з грабняками у кварталі 2 Сколівського лісництва флористично та екологічно подібного ялицевого лісу з участю бука та граба.
Доцільно поширити на квартал 2 Сколівського лісництва режим заповідної території та запровадити багаторічний моніторинг за природною динамікою складу деревостанів і станом ценопопуляцій рідкісних видів. Заповідний режим як одна з умов сталого розвитку НПП "Сколівські Бескиди" буде здатен підтримати фітоценотичну різноманітність його території та забезпечити охорону не лише рідкісних лісових угруповань, але й збереження ценопопуляцій Huperzia selago та Lunaria rediviva - видів, що занесені до Червоної книги України (1996), а також регіонально рідкісних видів - Ribes lucidum і Phyllitis scolopendrium.
Грабові ліси союзу Carpinion betuli на території парку описані у книзі Соломаха В.А., Якушенко Д.В., Крамарець В.О., Мілкіна Л.І. та ін. Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Рослинний світ. - К., 2004. (див. Джерела інформації). Тут виділено асоціацію Тіїіо - Carpinetum і субасоціаціїТіїіо - Carpinetum typicum і Т. -С. caricetosum brizoidi. У першій субасоціації описані варіанти Mercurialis perennis і Poa nemoralis - Tilia cordata. Ценоз субасоціації Т.с. - С. luzuletosum знаходиться поза межами парку.