Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Барон Альберт Гредель і його епоха
Любов Багінська
Він був найбільшим власником лісів на Сколівщині. Загальна площа становила 36 тис.га (у 20-ти селах).
Вигравши гроші у казино, Гредель у 1886 році купив палац і місцеві ліси у графа Євгеніуша Камінського. З підприємцем Вільгамом Шмідтом заснували фірму "Брати-барони Гредлі". В місті називали її просто "Гредлі".
 Барон Альберт Гредель - найбільший власник лісів на Сколівщині |
В 1873 році було прокладено залізницю Стрий-Мукачів, що стимулювало швидкий розвиток міста та різногалузевий промисел фірми: вирубка лісу, камінний кар'єр, тартак, ремонтно-механічні майстерні; та на Святославі гідроелектростанцію.
З часом побудували вузькоколійку для звозу деревини з гір. Добре була розвинена комунально-соціальна сфера. Побудований цегельний завод випалював цеглу для адміністративного будинку, який потім обігрівали відходами пари з механічного цеху. В стислий чає звели школу, "Касино", лікарню з амбулаторією, лазню та інші будинки.
Працювала на фірмі Гредлів тисяча робітників. Для них за рікою було збудовано 14 п'ятиквартирних будинків з господарськими будівлями, дві касарні при дорозі і шість чотириквартирних будинків для урядників. Всі комунальні витрати належали фірмі. Ремонт квартир фірма також проводила безплатно. На зиму для опалення завозили на подвір'я будинків готові порізані дрова. Біля кожної оселі була криниця.
На горі є водозбірник, з якого по керамічних трубах тече вода. Обслуговував це господарство один робітник.
Заробітну плату кожної суботи працівникам видавали у конверті з печаткою і підписом касира. За земляні роботи робітник одержував у день 3-6 корон австрійських (корець кукурудзи коштував 10 корон, вивезення деревини з лісу своїм транспортом - 4-6 корон). Пилорамщик та його помічник за 12 годин роботи отримували 2-4 корони.
За Польщі праця була десятигодинною. За зміїну пилорамщику платили 42 злотих, робітнику механічної майстерні - 15 злотих.
Начальник дільниці вузькоколійки щомісячно одержував 300 злотих, машиніст Т.Дедих за зміну - 6 злотих, його помічник - 4 злоті, кондуктор товарного потягу - 2 злоті.
Непогано заробляли. При тартаку була соціалістичне партія. Підбурили партійці робітників, що їм мало платять, і оголосили страйк. Дружинники не лускали робітників на роботу. У той час з партійної каси пропали гроші. Створили комісію і запросили очолити її отця Михайла Мосору, який був добрим дипломатом. Довго розмовляли, дискутували. Потім накрили стіл і обидві сторони помирились. Опісля сміялись: "Ковбаса і горілка були смачні. Зарплату не підвищили".
Одного разу барону, з яким можна було завжди поговорити, поскаржились жінки, що чоловіки приносять додому не всі гроші, пропивають... Після цього Гределі допомогли сім'ям. Половину зарплати видавали державними грошима, а решту - гределівськими марками. За ті марки можна було купити товар лише в їхніх фірмових магазинах.
Куплений у графа Камінського палац, власники розширили і перебудували. Працювали там знамениті віденські архітектори. Біля палацу розклали прекрасний парк, де посадили екзотичні дерева і квіти. Його окрасою був інкрустований фонтан. В оранжереї садівником працював Кароль Сідпецький (виїхав з бароном в Австрію у 1939 році). Квітами з гределівської оранжереї був засаджений і міський парк.
Куплений у графа Камінського палац, власники розширили і перебудували
Любили барони забави. Кожного року із-за кордону '' приїжджали брати з численними гостями на полювання. Був побудований мисливський будинок "Бесіда". Біля нього - пивниця для бочок з пивом. Тут збирались мисливці. На полювання виходили під звуки ріжка. Брали з собою гончих собак. Одні полювали за рікою, інші - за Демнею, в горах. Такий же мисливський будинок був на Зелеміні. Після полювання єгери зносили сюди здобич. Мисливці забирали роги, голови кабанів, лань і з них робили чучела для прикрас своїх салонів. М'ясо продавали робітникам за мізерну ціну.
Любив барон організувати свято і для своїх робітників. Влітку робітники з сім'ями вузькоколійкою виїжджали в Бутивлю. Для чоловіків виставляли бочку пива, а для жінок і дітей - солодощі та морозиво. Це було, як правило, на день 1 травня - свято робітників та День матері.
На Сильвестра, 31 грудня, під Новий рік, був бал у "Касино". Грав оркестр. На столах були безалкогольні напої, південні фрукти (помаранчі, банани). Для дітей в "Касино" відзначали свято Миколая та Ялинку. Також звучала музика, діти співали пісень, декламували вірші, розважалися. На такому святі завжди був присутній сам барон. Дітлахи досхочу наїдались солодощів та фруктів. Гредель кожній дитині особисто вручав срібну монету вартістю 2 злоті.
Коли ж народжувалася у робітника дитина, йому з каси фірми видавали допомогу. Батьків і кумів хрестити дитину везли фіакром до церкви чи костелу. Для похоронів були чорний (для старих) і білий (для молодих) катафальки, на яких везли труни з покійниками у місто Сколе на цвинтар. Похорони також оплачував власник фірми.
Була на Демні футбольна команда, яка часто виїжджала на змагання до Стрия та Дрогобича. Пишався барон і своїм духовим оркестром, в якому грало 36 музикантів. Виступали вони на святах в "Касино", на "вицєчках" в Бутивлі, на урядових святах у місті, грали на похоронах.
Про шляхетність барона свідчить такий випадок. Один робітник, повертаючись з роботи, взяв додому дві дощечки. Про це сторож повідомив пану Гределю. На другий день в контору викликали робітника. Барон попросив його сісти і сказав: "Що подумають люди про мене, коли дізнаються, що мій робітник мусить красти дошки? Чи я, пане, не дав би їх вам? Ідіть і більше такого не робіть!". Про це дізнались всі на фірмі і подібні випадки не повторювались.
Брати Гредел і жили за кордоном і там вели свої бізнесові справи їхніми розпорядниками були П.Ріхтер та І.Бандурович.
Фірма Гределів спокійно пережила Першу світову війну. Друга світова війна призвела її до повного краху. Зі Сколього виїхали урядовці і сам Альберт Гредель. Міжнародний суд присудив Радянському Союзу заплатити за палац мільйон доларів; все інше перейшло державі.
Декілька цікавих фактів
P.S. Виношу щиру подяку за допомогу у підготовці матеріалу п.Ользі Bacarан, п.Богдані Тичинській, п.Ярославі Роман, заступнику директора НПП "Сколівські Бескиди» Василю Приндаку.
Джерело: газета "Бойківська думка" від 20-26 червня 2010 р. - С.5