Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Стежками легендарної Тустані

Зупинка 17. Лісові "піонери"

Стежка повертає направо та приводить нас в мішаний ліс з смереки, вільхи сірої, верби козячої, берези. Це розладнане, штучно створене в повоєнні роки насадження смереки, прогалини в якому швидко захопили "лісові піонери". Колись "піонерами" називали першопроходців, які освоювали нові землі, засновуючи там поселення. Саме такими першопроходцями в наших лісах є вільха сіра, береза бородавчаста, осика, деякі види верби, зокрема - верба козяча. Ці дерева швидко займають найменші прогалинки в лісі, свіжі лісосіки, сінокоси та пасовища, що не використовуються людьми - з насіння, яке розноситься вітром на великі віддалі, буйно розростається молоде потомство. Якийсь час ми будемо рухатися лісом, сформованим цими породами та смерекою. Така структура лісостанів утворилася в результаті неконтрольованих рубок в минулі роки, коли ці лісові масиви належали колгоспу.

Вільха сіра. Утворює угрупування біля гірських потоків та рік, але може рости і на сухіших ґрунтах. Досягає висоти до 15 м. Кора гладка, світло-сіра, у старших дерев - темніша та тріщинувата. Листя - овальне, загострене, по краю із подвійними пилкоподібними зубчиками, зверху темно-зелене, знизу опушене, сіре. Чоловічі квіти - продовгуваті висячі сережки, жіночі - сидячі сережки кулястої форми. Плоди утворюються у дерев 'янистих шишкоподібних супліддях, насінина - горішок з темними крилатками. Добре розмножується вегетативно та може формувати порослеві насадження. Вільха сіра недовговічна порода, доживає до 50-70років. Збагачує ґрунт азотом та створює умови для росту інших деревних порід.

На листках вільхи сірої живляться деякі, властиві тільки для цієї породи комахи. Найчастіше трапляється фіолетовий вільховий листоїд. Це наш вітчизняний родич американського зайди - колорадського жука, який спеціалізується на живленні листками пасльонових рослин (в тому числі й культурних - картоплі, помідорів). Фіолетовий вільховий листоїд пошкоджує листки вільхи сірої та чорної. Його чорні личинки скелетують листки, тобто виїдають м'якоть, залишаючії сіточку непошкоджених жилок. Темно-фіолетові жуки вигризають на листках отвори різного розміру. Протягом літа цей ненажера, як і його американський родич, утворює два-три покоління.

Береза бородавчаста. Дерево, яке в молодому віці має гладку білу кору. У старих дерев при основі стовбура кора чорно-сіра, тріщинувата. Листки розташовані на пагонах почергово. Квіти одностатеві, зібрані в сережки. Запилюється вітром, тому квіти появляються до розпускання листя -у квітні-травні. Плід - невеликий горішок із двома крилами по боках. З допомогою вітру поширюються на значні віддалі.

Верба козяча. Деревце із деревиною, що після знімання кори червоніє. Листки ши-рокояйцевидні, округлі, загострені, зверху темно-зелені, з нижньої сторони - вкриті короткими бархатистими волосками. Квіти зібрані у вигляді великих сережок, появляються весною до розпускання листя.

Прогалини в лісі швидко заростають малиною та ожиною - добрими нектароносами з духмяними смачними ягодами.

Стовбури та гілки вільхи, берези, смереки рясно вкриті лишайниками (іл.27).

Лишайник
27. Лишайник. Фото В. Крамарця

Це дуже своєрідні рослини, кожну з яких утворюють гриб та водорость, що живуть у симбіозі. Симбіозом біологи називають взаємовигідне співіснування різних видів, між якими встановлюються тісні функціональні зв'язки: водорость в лишайнику має здатність до фотосинтезу - з допомогою поживних речовин, що поступають з вологою, та використовуючи енергію сонячного світла вона синтезує органічні речовини. Гриб, який є гетеротрофом, тобто споживачем органічної речовини синтезованої іншими, формує тіло лишайника та живиться за рахунок водорості. Інтенсивний розвиток різноманітних видів лишайників на деревах свідчить про добрий стан навколишнього середовища в околицях Тустані - переважна більшість лишайників швидко гине під дією промислових чи автотранспортних викидів.

В цих насадженнях досить багато гнилої деревини - породи-піонери швидкорослі, але недовговічні. Швидкий ріст є причиною формування крихкоїпористої деревини, яка швидко пошкоджується дереворуйнівними грибами. Тут ми можемо побачити уже згадуваних нами справжнього та несправжнього трутовиків. На всихаючих деревах смереки, вільхи сірої та, інколи й на буці, розростається облямований трутовик.

Облямований трутовик. Цей гриб у будь-якому віці має по краю плодового тіла облямівку (іл.28), колір якої може змінюватися з віком: молоде плодове тіло яскраво-жовтого кольору, облямівка - біла; кількарічне плодове тіло - фіолетове, облямівка - жовта; старий гриб темно-фіолетовий, інколи сірий, облямівка - фіолетова. Облямований трутовик є інтенсивним руйнівником деревини - вона дуже швидко набуває темно-бурого кольору та розтріскується на пластинки чи призми. Цього гриба інколи використовують для біологічної боротьби із більш небезпечними видами грибів-збудників кореневих гнилей: плодовими тілами гриба заселяють пні, на яких можуть проростати спори опенька та кореневої губки. Облямований трутовик зруйнує таким пень швидше, ніж коренева гниль зможе поширитися далі по насадженню.

Облямований трутовик
28. Облямований трутовик. Фото В. Крамарця

На повністю гнилій деревині розвиваються гриби, які швидко руйнують органічну речовину. У вологу погоду тут можна побачити дещо дивні гриби з родини трясучки (іл. 29). Зовні їх плодові тіла нагадують кусочки желе різного кольору. На дотик вони слизькі, в суху погоду висихають, утворюючи плівку чорного кольору.

Через ялицево-смерекове насадження (з лівого боку стежки) та мішане насадження з участю вільхи, смереки, бука, переходимо у зімкнутий деревостан утворений грабом, буком, смерекою.

Гриб-трясучка
29. Гриб-трясучка. Фото В. Крамарця

Граб звичайний. Дерево висотою до 20 м, з ребристим стовбуром вкритим темно-сірою корою. Листя темно-зелене, знизу - світліше, овально-продовгувате, загострене, із зубчиками по краю листової пластинки. Плоди - кулястий горішок з трилопатевою крилаткою. Дерево тіневитривале, часто формує другий ярус в широколистяних лісах. На території НПП "Сколівські Бескиди" трапляється рідко - основні лісостани з перевагою у складі граба зростають в околицях сіл Дубина та Кам'янка.

<<< назад | на початок | вперед >>>

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт