Вторинні лісові угруповання;

Вторинні лісові угруповання

Серед вторинних хвойних лісових угруповань антропогенного походження основні площі у НПП "Сколівські Бескиди" займають культури смереки. Крім таксаційних журналів, де містяться дані про створення лісових культур, вторинне походження смерекових ценозів можна встановити за наявністю у складі деревостанів неаборигенної (ту-полускатої) смереки. Ці угруповання ми описуємо переважно станом на 1995-97 роки на прикладі Майданського лісництва, в якому на час організації парку збереглися, правда на незначній площі, масиви природних мішаних смерекових лісів. Досить сказати, що у 1997 р. сме-речники старші 100 років займали тут лише 299,5 га. Решта смерекових лісів - це культури, які створені на місці корінних букових, ялицевих і мішаних смерекових лісостанів на висоті від 600 до 1000 м на схилах різноманітних експозицій та стрімкості. У парку похідні смеречники часто займають значні площі. Так, у кварталі 6 Завадківського лісництва вони поширені на площі 60 га, у кварталі 24 - на 42 га. Особливо великі площі культур неаборигенної смереки знаходяться на відрогах хребта Парашки у Сколівському військовому лісгоспі.

У складі 80 % описаних угруповань Culti - Piceetum присутня домішка та підріст бука природнього походження. Виключення становлять угруповання № 7 та 11. Бук часто утворює другий під'ярус зімкнутістю 20 %. Так, у виділі 10 кварталу 54 Майданського лісництва склад деревостану описується формулою 15См4Бк1 Яц (0,6) II ЮБк (0,2), у виділі 9 кварталу 57 - відповідно формулою І 6СмЗБк1 Яц (0,6) I110Бк (0,2). В окремих випадках (квартали 1, 25) у деревостанах є домішка модрини лісокультурного походження. Участь неаборигенної смереки становить від 10 до 30-40 і навіть 80%. Часто вона зростає чистими біогрупами по 10-20 особин.

Підріст і молодняк туполускатої смереки майже повністю відсутній, що пов'язане з особливістю будови її шишок, луски яких завжди щільно закриті на відміну від шишок місцевої смереки, які в суху погоду розкриваються, що сприяє розсіванню насіння.

На території парку у вторинних смеречниках зафіксовано 68 видів вищих рослин, серед яких 5 дерев і 5 - чагарників. Із індикаторів природних смерекових лісів тут трапляються поодинокі особини 6 трав'янистих видів: Blechnum spicant, Dryopteris austriaca, Gentiana asclepiadea, Homogyne alpina, Huperzia selago, Soldanella montana. Скоріш за все, це культури на місці знищених мішаних смерекових лісостанів.

Із індикаторів корінних букових лісів в культурах смереки знайдено 30 видів. Найвищою константністю V-IV з них відзначаються Dryopteris filix-mas, Phegopteris connectilis, константністю III - Rubus hirtus, Senecio fuchsii, II - Acer pseudoplatanus, Gymnocarpium dryopteris, Stellaria nemorum. Серед інших видів найвищою константністю V відрізняються Athyrium filix-femina, Oxalis acetosella, III - Dryopteris carthusiana, II -Polygonatum verticillatum і Petasites albus. Флористична насиченість угруповань в середньому становить 15 видів на 100 м2.

У покриві культур смереки панують Dryopteris filix-mas, Athyrium filix-femina, Oxalis acetosella. Угруповання першого типу описані також у виділі 8 кварталу ЗО Майданського лісництва, виділі 5 кварталу 8 Завадківського лісництва, угруповання другого типу - у виділі 4 кварталу 71, виділах 1 кварталів 72 і 77 Майданського лісництва, а також на південно-західному схилі хребта Парашки у кварталі 49 Сколівського військового лісгоспу. Угруповання з пануванням у покриві Oxalis acetosella є у виділі 7 кварталу 54, виділі 1 кварталу 55, виділі 9 кварталу 57 Майданського лісництва. Виняток становлять культури смереки із зрідженими деревоста-нами у перезволожених місцезнаходженнях у смугах проходження відкладів менілітової світи, у покриві яких панує Carex remota. У покриві угруповання № 12 панує Glechoma hirsuta. У Май-данському лісництві трапляються також 80-річні культури туполускатої смереки, які створені на місці корінних смерекових лісів. Як приклад можна навести виділ 5 кварталу 48, де на висоті 970 м у трав'яному ярусі панує Luzula sylvatica (20 %), співдомінує Dryopteris carthusiana (15 %), зростають Calamagrostis sp., Homogyne alpina, Majanthemum bifolium, Vaccinium myrtillus, а з видів, притаманних буковим лісам, трапляються лише поодинокі особини Luzula luzuloides.

Окрему групу становлять мертвопокривні культури смереки (Culti - Piceetum pauper). Вони створені у кінці минулого століття на висоті 490-1010 м з місцевого насіння. Це повністю зімкнуті, часто монодо-мінантні деревостани, в яких внаслідок несприятливого світлового режиму трав'янисті види практично відсутні. Іноді лише у міжряддях трапляються окремі особини Calamagrostis sp., Gentiana asclepiadea, Vaccinium myrtillus. Такі монокультури описані у виділах 5 кварталів 3 та 30, виділі 4 кварталу 48, 19 - кварталу 95, 1 - кварталу 96, 3 -кварталу 100 Майданського лісництва. Іноді у складі вторинних дере-востанів із аборигенної смереки спостерігається наявність бука та ялиці природнього походження (виділ 12 кварталу 5, виділ 3 кварталу 37 того ж лісництва). У кварталах 1,4,7, 57,100 цього лісництва культури смереки пошкоджуються вітровалами, вітроломами. Крім цього такі угруповання часто масово усихають. Така доля значної кількості штучно створених смерекових лісів у всіх Карпатах.

З точки зору лісового господарства цікавими є 30-40-річні культури модрини японської (Larix leptolepis) у кварталах 38, 39 та 43 Підгород-цівського лісництва. Це чудові стрункі, добре очищені від сучків деревостани з високо піднятими кронами зімкнутістю біля 40 %. Крім модрини, у кварталі 38, зростають смерека, ялиця, частіше трапляється бук. В ярусі В (зімкнутість 10 %) - Betula pendula (+), Corylus avellana (+), Sorbusaucuparia (+), підріст бука (+), смереки (+), різновіковий підріст модрини (1). У ярусі С з проективним покриттям 25-30 % зростають як мезо- і евтрофи: Anemone nemorosa(+),Asarumeuropaeum(+), Aposeris foetida (+), Athyrium filix-femina (+), Carex pilosa (1), Dentaria bulbifera (+), D. glandulosa (+), Dryopterisfilix-mas (+), Galeobdolon luteum (+), Glechoma hirsuta (1), так і оліготрофи: Calamagrostis sp. (1), Calluna vulgaris (+), Gentiana asclepiadea (+), Luzula luzuloides (+), L. pilosa (+), Vaccinium myrtillus (+). Такий флористичний склад угруповання свідчить про незначну родючість ґрунту. Потужність ґрунтового розрізу становить тут всього біля 50 см. Ґрунтово-акумулятивний горизонт виявлений дуже слабо. Ґрунт суглинистий по всьому розрізу, має світлий жовто-бурий колір з дуже нечітким розчленуванням на горизонти.

Але не дивлячись на такі ґрунтові умови модрина повністю використовує екологічний потенціал місцезростання. Про це свідчить Іа бонітет її деревостану і його добре природне поновлення у кв. 43.

65-річні культури модрини (Larix polonica) зростають на стрімкому північно-західному схилі на висоті 570 м у виділі 3 кварталу 1 Майданського лісництва. Склад деревостану 6Мд2Яц2См. Ялиця природнього походження, модрина і смерека - лісокультурного. У ярусі В - Corylus avellana і Sambucus racemosa. У підрості панують смерека і ялиця висотою 2-2,5 м, трапляються поодиноко бук і явір висотою до 3-3,5 м. Підріст модрини відсутній. У покриві (проективне покриття 70 %) панують мезо- та евтрофи: Athyrium filix-femina (1), Glechoma hirsuta (2), зростають також Campanula trachelium (+), Dryopteris carthusiana (+), Lysimachia nemorum (+), Mycelis muralis (+), Phegopteris connectilis (+), Ranunculus lanuginosus (+), Salvia glutinosa (+), Sanicula europaea (+), Stellaria nemorum (+), Valeriana tripteris (+).

Незначну площу у виділі 38 кварталу 13 Сколівського лісництва займають культури псевдотсуги Мензіса (дугласії) (Pseudotsuga menziesii). Вони зростають на схилі північно-західної експозиції 22° на висоті 615 м. У ярусі В панують Corylus avellana, Sambucus nigra, Viburnum opulus. У підрості панує смерека і ялиця, трапляється бук, явір, граб. У покриві (проективне покриття 70 %) зростають мезо- і евтрофи: Actaea spicata (+), Adoxa moschatellina (+), Ajuga reptans (+), Asarum europaeum (+), Daphne mezereum (+), Dentaria bulbifera (+), D. glandulosa (+), Doronicumaustriacum (+), Dryopterisfilix-mas (+), Galeobdolon luteum (+), Galium odoratum (+), Gentiana asclepiadea (+), Glechoma hirsuta (+), Grossularia reclinata (+), Hypericum perforatum (+), Impatiens noli-tangere (+), Luzula luzuloides (+), Majanthemum bifolium (+), Melandrium album (+), Mercurialis perennis (+), Milium effusum (+), Oxalis acetosella (+), Paris quadrifolia (+), Petasites albus (+), Polypodium vulgare (+), Pulmonaria obscura (+), Pyrethrum clusii (+), Rubus idaeus (+), R. hirtus (+), Salvia glutinosa (+), Sanicula europaea (+), Senecio fuchsii (+), Stachys sylvatica (+), Stellaria holostea (+), Urtica urens (+), Vaccinium myrtillus (+).

У Підгородцівському та Крушельницькому лісництвах існують розладнані культури сосни звичайної. Такі культури були створені в повоєнні часи на північно-східному макросхилі Українських Карпат на площі біля 40 тис. га переважно у смугах проходження дуже вапнистого флішу, тобто у невідповдних для сосни ґрунтово-геологічних умовах. Сосна тут відрізняється низькою якістю деревини і дуже уражується сніголамами. На цих ділянках піднімається підріст ялиці та бука природного походження.

Із вторинних широколистяних лісів відмітимо культури ясена звичайного (Fraxinus excelsior), які були створені у 1968 p., на висоті 600 м на терасі р. Рибник Майданський поруч з культурами вільхи чорної. Склад деревостану ЮЯс + В.ч., од. B.C., зімкнутість крон 70 %. Ясен росте за II бонітетом. У ярусі В - поодинокі особини Grossularia reclinata. У покриві неподільно панує Urtica dioica (80 %), трапляються Cirsium oleraceum (+), Filipendula denudata (+), Glechoma hirsuta (+), Impatiens noli-tangere (+), Lamium purpureum (+), Lunaria rediviva (+), Petasites albus (+), Stellaria nemorum (1) та ін. Підріст ясена відсутній.

У виділі 4 кварталу 12 Сколівського лісництва на південно-західному схилі, на висоті біля 525 м існують молоді монодомінантні флористично багаті культури дуба північного (д. червоного) (Quercus borealis). Площа ділянки, заданими лісовпорядкування, становить 2,4 га. Підріст дуба поки що відсутній. У трав'яному ярусі, проективне покриття якого становить біля 70 %, зростають Aegopodium podagraria (+), Anemone nemorosa (+), Aposeris foetida (+), Aruncus vulgaris (1), Asarum europaeum (1), Astrantia major (+), Cardaminopsis sp. (+), Chaerophyllum aromaticum (+), Daphne mezereum (+), Dentaria glandulosa (+), Dryopterisfilix-mas (+), Galeobdolon luteum (2), Gentiana asclepiadea (1), Grossularia reclinata (+), Hepatica nobilis (1), Lathyrus vernus (+), Luzula luzuloides (+), Majanthemum bifolium (+), Mycelis muralis (+), Paris quadrifolia (+), Petasites albus (+), Phegopteris connectilis (+), Polypodium vulgare (+), Pulmonaria obscura (+), Pyrethrum clusii (+), Salvia glutinosa (+), Scopolia carniolica (+), Sedum sp. (+), Soldanella montana (1), Veronica chamaedrys (+).

Вище по схилу, на висоті 625 м, у виділі 18 на площі 1,9 га дуб північний зростає у мішаному деревостані, склад якого описується формулою 6Бк4Дб.п. + Яв. У трав'яному покриві, проективне покриття якого становить біля 10 %, знайдені лише 6 видів вищих рослин: Aposeris foetida (+), Luzula sylvatica (+), Majanthemum bifolium (+), Mycelis muralis (+), Soldanella montana (+), Vaccinium myrtillus (+).

Сколівські Бескиди

Вторинні лісові угруповання

Коментарі