Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Аспекти рекреаційно-наукового дослідження НПП «Сколівські Бескиди»
Технічний прогрес увірвався в наше життя, і для його розвитку потрібно багато природних ресурсів. Але щоб не завдати великої шкоди природі потрібно ці природні ресурси дбайливо оберігати та ростити. Так на сколівщині з метою збереження високопродуктивних букових та ялицево-букових лісів у 1983 році було створено лісовий заказник республіканського значення.
В межах Дрогобицького, Сколівського і Турківського районів Львівської області у басейнах річки Стрий та її притоки Опір на площі в 35 684 гектари згідно з Указом Президента України у лютому 1999 року було створено національний природний парк «Сколівські Бескиди». Створення такого заказника дає змогу зберегти у своїй первозданній красі ландшафти західної частини Українських Карпат, які володіють унікальними природними комплексами і мають значне природоохоронне, екологічне, рекреаційне, естетичне та освітнє значення.
Парк охоплює площі, які розташовуються у Верхньодністровському районі та Сколівських Бескидах. Територія парку займає макросхили вказаних районів з перепадами висот від 600 до 1200 метрів. Основні хребти гірського масиву простяглися з північного заходу на південний схід і розчленовані на окремі вершини верхів’ями гірських потоків. В ландшафтах переважають комплекси крутосхилого ерозійного денудаційного лісистого середгір’я. З геологічної точки зору – це Кросненська та Скибова тектонічні зони, які утворені осадовими породами крейдового та палеогенового віків. Представлені вони в основному вапнистим пісковиковим флішем, що накладає відповідний відбиток на характер природного рослинного покриву. На північному заході хребет Сколівських Бескид граничить з хребтом Парашки та її найвищою вершиною – горою Парашка (1268 м.).
Клімат парку досить м’який, помірно теплий та вологий. Зимою спостерігаються часті відлиги при температурі від 0 до +5 оС. Тривалість вегетаційного періоду складає 180 днів. Середня температура січня 4-6 оС (мінімальна -31 оС), а в липні середня температура складає 15-18 оС (максимальна +30 оС). Опадів випадає багато 800-1100 мм на рік. Середня висота снігового покриву складає 39 см.
Грунтові покриви в основному бурі гірсько-лісові, дуже щебенисті але досить сприятливі для росту багатьох видів рослин.
До наших днів на території парку збереглися залишки високопродуктивних та біологічно стійких деревостанів – еталонні смерекові і ялицеві ліси, вікові букові ліси природного походження. Можна також виділити високопродуктивні маренкові, волосистоосокові та зубницеві бучини пралісового характеру. Підлісок представлений у них окремими екземплярами горобини, бузини чорної, ліщини, жимолості пухнастої. Трав’яний ярус має доволі слабке покриття. Ялицеві ліси в основному сформовані на вищих гіпсометричних рівнях на висоті 700-900 м над рівнем моря уздовж великих та малих гірських потоків. Трав’янистий та чагарниковий яруси відзначаються незначною зімкнутістю і майже не відрізняються від чистих бучин за своїм флористичним складом. Вони представлені дозрілими деревостанами вік яких сягає сто і більше років. У трав’яному ярусі тут переважають бореальні види - такі як плаун булавовидний, дріоптерис остистий, чорниця, квасениця звичайна. На крайових хребтах парку можна зустріти досить рідкісні для Українських Карпат яворові, сіровільхові та букові ліси з великим покривом лікарських рослин – серед яких можна зустріти цибулю ведмежу та скополію карніолійську, які занесені до Червоної книги України. На річкових терасах можна зустріти такі рідкісні рослини як сіровільшанники скополієво-ведмежецибулеві та скополієво-лунарієві.
Досить цікавими у геоботанічному відношенні для Карпат є смерекові яличники, які ростуть на гірсько-лісових підзолистих грунтах. Зустрічаються також осередки досить рідкісних у Бескидах корінних смеречників лісоожинових та австрійськощитникових. На кам’янистих схилах та ущелинах досить часто можна спостерігати типове для північно-східного макросхилу Карпат явище літогенної інверсії рослинності, коли можна побачити як смерекові ліси опускаються до висоти 600-800 м над рівнем моря і ростуть нижче від букових лісів. На території парку ростуть понад 50 видів рослин, які занесені до Червоної книги України. Це такі рослини як астранція велика, арніка гірська, білоцвіт весняний, булатка довголиста та червона, билинець довгий, баранець звичайний, гудайєра повзуча, зозулині сльози серцелисті, любка дволиста, лілія лісова, луначарія оживаюча, пізньоцвіт осінній, підсніжник звичайний, левкорхіс білуватий, скополія карніолійська, трауншейра куляста, шафран Гейфелів. Понад сто видів флори парку сьогодні використовує для приготування лікарських препаратів офіційна та народна медицина.
Доволі різноманітний видовий склад тваринного світу у Сколівських Бескидах. У лісах можна зустріти дикого кабан, козулю, оленя благородного, зайця-русака, лисицю звичайну, білку, ведмедя бурого, вовка, куницю кам’яну та лісову. Серед рідкісних видів тут водяться горностай, борсук, кутора мала, кіт лісовий, полівка мала водяна, рись звичайна.
З Біловезької Пущі у 1965 році сюди було завезено 10 зубрів. Вони тут добре прижилися і дають потомство. Також на територіях парку гніздяться такі птахи як дятел зелений і трипалий, рябчик, тетерев, плиска гірська, шишкар ялиновий, шуліка рудий, беркут, шеврик гірський, сова сіра, сапсан. Зустрічаються тут і птахи, яких занесено до Червоної книги України, а саме: лелека чорний, сорокопуд сірий, глухар, підорлик малий.
З плазунів можна відзначити таких як вуж, звичайний, гадюка звичайна, ящірка прудка, ящірка зелена та живородна. Частина плазунів занесена до Червоної книги України це – полоз лісовий, саламандра плямиста, тритони карпатський та гірський.
Карпатський край користується великою популярністю серед туристів. Безмежні панорами гірських краєвидів, таємничі вікові ліси та гори, цілющі мінеральні джерела приваблюють і зачаровують мандрівників з усіх куточків нашої країни, та не тільки її. Тут можна зустріти мандрівників з багатьох країн світу. Той хто побував у цьому чудесному краю знову і знову захоче відвідати його.