Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь
Це день заснування Конвенції про водно-болотні угіддя у 1971 році в м.Рамсар (Іран), для привернення уваги до важливості водно-болотних екосистем для людей.
Тема 2021 року – «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!»
Цьогорічна тема покликана привернути увагу до питань пов'язаних з використанням прісної води,а також ролі водно-болотних угідь у накопиченні, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства і природних процесів.
З усього об’єму води на Землі лише 3 % - це прісна вода, у якій значно менша концентрація розчинених мінералів, ніж у солоній морській воді. Майже 4/5 усіх запасів прісної води зосереджено в полярних областях у вигляді льодовиків. Ще 1/5 залягає у вигляді підземних вод і лише 0,3 % прісної води перебуває в рідкому стані на поверхні Землі у вигляді річок, озер та боліт.
Останнім часом надходить все більше і більше тривожних сигналів з боку водників (науковців і професіоналів) про те, що людство, в т.ч. і Україна, яка в Європі є однією з найменш забезпечених водою, може відчути дефіцит прісної питної води.
Стосовно регіону де ми живемо необхідно зазначити, що складна, потужна гірська мережа Карпатських річок, які відзначаються і найбільшою водністю, посідає особливе місце в Україні. Їх загальний річковий стік становить близько 16 млрд.м3. Густота річкової мережі в 4,4 рази більша ніж на низинах. Хоча площа Українських Карпат складає лише 6% площі держави, тут формується третина її річкового стоку. Характерною рисою для гірських річок є нерівномірний розподіл річкового стоку впродовж року та його паводковий режим. Основну роль у формуванні водності та рівнів відіграють гірські притоки.
Характер гідрографічної мережі Сколівщини зокрема і національного парку визначають дві найбільші річки: р. Стрий та її права притока р. Опір. Русла цих річок проходять по лініях значних тектонічних порушень. Всі інші річки та потоки (Орява, Рибник Майданський, Бутивля, Крушельниця, Уричанка, Ямельниця, Кам'янка, Павлів потік, Чудилів потік, Сопіт, Мала і Велика Річки, Зелем'янка і т.п.) є їх притоками. Переважна більшість річок на території парку є малими або середніми (до 10 км., рідше 10-25 км.). Лише річки Стрий та Опір мають значно більшу довжину: загальна довжина р.Стрий – 230 км, похил – 3,2 м/км, площа водозбору 3055 км2; загальна довжина р. Опір – 58 км, похил – 10 м/км, площа водозбору – 843 км2. Всього площа водно-болотних угідь на території парку становить 177,8 гектарів.
Всім нам слід знати і завжди пам'ятати про чинники які негативно впливають на запаси та якість прісної, в тому числі питної води: руйнування водно-болотних угідь, знеліснення території, невідповідні методи ведення сільського господарства, які спричиняють значний змив до водойм отрутохімікатів і мінеральних добрив, забруднення довкілля побутовими відходами, що потрапляють до океану через водні артерії планети (ріки), незадовільне очищення стічних вод тощо.
Михайло Коханець, начальник
наукового відділу НПП «Сколівські Бескиди»