В Сколівських Бескидах народилось зубреня;

В Сколівських Бескидах народилось зубреня

зубр

В регіонах ставлення до зубрів коливається від ворожого - велика тварина на думку деяких несе загрозу та шкодить сільгоспугіддям, до позитивного – окремі крайові ентузіасти справедливо вважають зубра перлиною природи України.

Зубр відіграє важливу роль і в культурі багатьох народів, в тому числі і в українського. Хоч від початку своєї історії зубру в культурі України рішучо не щастило. Розпочалося це ще в часи Русі. Коли цей звір був звичайним у лісах. Його від самого початку цього звіра не відрізняли від існуючого поряд іншого дикого бика - тура. Зокрема видатний український зоолог та природоохоронець М.В.Шарлемань пише, що слово тур, переважно як додаток до імені князя 5 разів загадується у «Слові о полку Ігореві» - пам’ятці давньоруської літератури ХІІ ст. Він вказує, що під цією назвою фігурували як власне тур (так і зубр).

Багато народів в свої культурі старались увіковічнити цього звіра, як еталон сили, мужності і непереможності. Зображення зубра (чи тура?), яке відноситься до XVII ст. можна відшукати і у Львові на церкві св. Параскеви П’ятниці, що на Жовківському передмісті. Голова бика зображена, як елемент гербу Молдови, воєводи якої допомагали в розбудові церкви в 1644 р.

зубреня

З відновленням Україною незалежності на хвилі складного перехідного періоду цю тварину загадували від часу до часу. Так, рішенням Зубрянської сільської ради було затверджено герб села Зубра, де на квадратному полотнищі на жовтому тлі стоїть червоний зубр. Красується зубр і на гербі Ківерцівського району Волинської області, на території якого, у славетній Цуманській пуща ще досі мешкають зубри. На гербі давньоруського міста Дорогочина, що над Бугом (зараз у Польщі) теж з давніх часів зображений зубр. На підставі розповідей міських старожилів було з'ясовано, що передвоєнним гербом Любомля Волинської області було зображення двох чорних зубрів, обернених головами в різні боки, на золотому тлі.

У 2003 році Нацбанк України випустив за ескізом Володимира Дем'яненко срібні монети номіналом 2 та 10 гривень із зображенням зубра. В цьому випадку головною мотивацією обрання саме цієї тварини напевне була її зовнішня велич.

Перші спроби відновлення цього виду в Україні розпочалися на початку XX століття (Асканія-Нова, Крим). У другій половині XX століття зубри біловезько-кавказької лінії з білоруської частини Біловезької Пущі були завезені в межі свого історичного ареалу – на Волинь, а також у деякі райони Українських Карпат.
Весною 1965 року повернули зубра і на Львівщину. Першу групу цих тварин – 10 голів (4 самці і 6 самок біловезько-кавказької лінії) завезли з Біловезької Пущі й оселили в тодішньому державному мисливському господарстві «Майдан». Після того, як їх випустили у вільний стан, зубри розділилися й освоїли територію теперішнього Національного природного парку «Сколівські Бескиди». На території Сколівських Бескидів утворилися два основні стада зубрів. Загальна кількість особин у них нестала – по 4–6 або 8–10 особин. У листопаді 1980 року ще одну групу з 11 зубрів (6 самців і 5 самок біловезької лінії) привезли з Литви на рівнинну територію Малого Полісся нашої області у державне мисливське господарство «Лопатинське». З вільних в Україні популяцій це єдина представлена чистою біловезькою лінією європейського зубра.

Для успішної реалізації програми відродження зубрів у нашій області нам удалося встановити контакт із Фондом Великих Рослиноїдних Ссавців (Large Herbivore Foundation, Netherlands), який фінансує проекти, спрямовані на відновлення популяцій рослиноїдних тварин на території Євразії. Проект LHF-UA-001 «Відновлення субпопуляції бізона європейського (зубра) в Східних Карпатах» на території НПП «Сколівські Бескиди» є складовою міжнародного проекту реінтродукції зубрів у Східних Карпатах (Польща, Словаччина), який дофінансовує Фонд Великих Рослиноїдних Ссавців. Згідно з проектом на територію Сколівських Бескидів протягом 2006–2013 рр. було завезено 11 особин зубрів як дар у рамках гуманітарної допомоги нашій державі.
Науковий супровід проекту здійснили Інститут екології Карпат НАН України (заступник директора з наукової роботи Оксана Марискевич) і Музей та Інститут зоології Польської академії наук (Каетан Пежановський). Проект із відновлення популяції зубрів на території Сколівських Бескидів – це перший грант, який Фонд великих рослиноїдних ссавців надає для України. Він є дуже важливим, оскільки місцем реалізації обрано саме наш Національний природний парк «Сколівські Бескиди» на Львівщині.

Експерти фонду в серпні 2005 року відвідали ці місця і дійшли висновку, що умови на території обраної ділянки цілковито відповідають поставленим вимогам. Проектом було передбачено спорудження тимчасової загорожі для зубрів на території Майданського лісництва НПП «Сколівські Бескиди». І протягом двох років на території за фінансової допомоги фонду було споруджено вольєр загальною площею три гектари для тимчасового утримання тварин. Парк одержав відповідні дозволи від Міністерства охорони навколишнього середовища, Держкомлісгоспу України (тодішня назва) й одразу звернувся по дозвіл на ввезення тварин до Державного департаменту ветеринарної медицини.

На даний час зубри добре розвиваються і їх уже нараховується 18 особин, наймолодшому 4 дні. Зубреня почувається дуже добре і практично не відходить від своєї мами. Стадо, в свою ж чергу, не підпускає нікого до себе і ведуть себе дуже агресивно.

Надіємось, що стадо зубрів і надалі буде милувати оком відпочиваючих, туристів та місцевих жителів своєю присутністю.

Василь Приндак,
заступник директора з наукової роботи
НПП «Сколівські Бескиди»

Сколівські Бескиди

В Сколівських Бескидах народилось зубреня

Коментарі