Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Зелене живцювання як важливий етап роботи НПП «Сколівські Бескиди»
У НПП «Сколівські Бескидиь» проведено роботи з розмноження рослин вегетативним способом, а саме стебловим живцюванням. Живцювання вважається одним з найпростіших і найрозповсюдженіших способів розмноження рослин. Однак при всій простоті процедури воно має свої особливості. Важливою особливістю живцювання є те, що за допомогою функцій листка забезпечується регенерація кореневої системи на окремих від материнської рослини частинах стебла. Для деяких форм рослин – це єдиний спосіб розмноження, для інших – він дає змогу зберегти індивідуальні особливості організму.
З метою збільшення асортименту декоративних та плодових рослин, які використовуються в озелененні та садівництві у Крушельницькому лісництві цьогоріч заживцьовано такі види і форми рослин:
►барбарис Тунберга,
►бересклет Форчуна,
►бересклет японський,
►верба біла,
►кипарисовик горохоплодий «Булевард»,
►кипарисовик Лавсона,
►смородина чорна,
►тис ягідний «колоновидний»,
►туя західна «Смарагд»,
►туя західна «золотистокінчикова»,
►туя західна «Голден Смарагд»,
►ялина колюча «подушковидна»,
►ялина канадська «Коніка»,
► яівець китайський,
►ялівець лускатий.
Живцювання проведено в умовах закритого ґрунту, а саме у грядкових парниках, що ставить вирощування посадкового матеріалу в меншу залежність від кліматичних умов. Такі парники були підготовлені заздалегідь. Вони заповнені тришаровим субстратом: нижній шар – дренаж з річкового каміння дрібних фракцій (для відтоку надлишкової вологості), середній – суміш родючого ґрунту з піском у пропорції 1:1 (сприяє отриманню мінерального живлення рослини одразу ж після її укорінення), а верхній – пісок (гідрорегуляція). Зверху парник накритий рамою з поліетиленовою плівкою, а при потребі і після укорінення живців – рамою з планок, які забезпечують притінення рослин на 50% .
Посадили живці на глибину 5 см, під кутом 60 °. За ними уважно стежать, підтримуючи високу вологість повітря (щоб не допустити пересихання грунту). Живці і субстрат регулярно зволожують, а також притінюють у сонячні дні. У спекотні дні парничок обов'язково провітрюють. Вкорінені живці поступово акліматизовують збільшуючи час провітрювання.
Наступного року живці, які утворили корені, висадимо в шкілку на дорощування. Після висаджування всі хвойні вимагають рясного поливу — приблизно 10-12 літрів на одну рослину. Надалі ялини можна додатково не поливати, а туї та тис в суху погоду потрібно дощувати один раз на два тижні, а ялівці і кипарисовики — раз на тиждень. Додатково їх треба поливати 1 раз на 1-2 тижні по 5-10 літрів води на рослину. На протязі 3-4 років виростуть нові деревця та кущі, які досягнуть стандартних розмірів.
Загалом, вирощування хвойних — справа нескладна, але для отримання бажаного результату потрібно наполегливо працювати.
Леся Джуфер, провідний інженер з лісовідновлення
НПП «Сколівські Бескиди»