Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти
Гідрологічна мережа
Гідрологічна мережа Сколівських Бескидів сформувалась у результаті тривалої й складної взаємодії факторів клімату і підстилаючої поверхні, а також діяльності людини. Гідрографічна сітка національного природного парку належить до басейну Стрия. Орогеологічні особливості території та відносно м'який вологий клімат зумовлюють перевагу невеликих річок, характер їх розміщення і значну густоту гідросітки, що становить 1,4 км/км2. Для гідросітки Сколівських Бескидів, що належить до сколівського типу, характерною є решітчаста будова: основні поперечні річки (Стрий, Опір) проклали русла по лініях крупних тектонічних порушень, а їх притоки першого-другого порядків (Мала Бутивля, Кам'янка, Павлів потік та ін.) протікають, як правило, вздовж карпатського простягання, проклавши русла в гірських породах, які легко розмиваються. На південь від долини Стрия розгалуженість гідросітки поступово зменшується, долини різко звужуються. В даному районі мають місце ерозійно-тектонічні долини, серед яких можна виділити долину р.Опір.
Річки на території НПП "Сколівські Бескиди" мають типово гірський характер. Для них є характерними: значний нахил русел, швидка течія, невироблений поздовжній профіль, незначна глибина, бурхливі повені та наводки. Перетинаючи на своєму шляху зони гірських порід різної твердості, річки формують різні долини: від V-подібних, вузьких, майже без терас (у місцях перетинання щільних, стійких до розмиву порід), до широких, добре терасованих (у місцях перетинання м'яких товщ.
Режим річок формується в умовах складного рельєфу, неоднорідних грунтів, рослинності та місцевих відмінностей клімату. Має місце значна мінливість у часі гідрологічних характеристик - добре виражений паводковий режим із різкими коливаннями стоку води і наносів та інтенсивності руслових процесів. Нестійкий і нетривалий льодостав на річках. Замерзають річки наприкінці грудня, початок льодоставу - на початку березня. Внутрірічковий розподіл стоку на ріках Сколівських Бескидів характеризується паводками на протязі більшої частини року з коротким (не завжди стійким) періодом зимової межені і нечітко вираженим водопіллям, на яке накладаються дощові паводки. Велика мінливість водного режиму річок району пов'язана як із синоптичними процесами, що розвиваються над територією, так і з особливостями підстилаючої поверхні (великі нахили місцевості, мала водопроникненість гірських порід та ін.), що зумовлюють швидкий і зосереджений стік .води в ріки під час опадів і сніготанення.
Живлення річок парку має мішаний характер (дощовими, ґрунтовими і талими водами), причому основним джерелом живлення є сніг і дощові води. В зв'язку з цим водний режим річкової системи НПП залежить переважно від кількості атмосферних опадів. У періоди рясних весняно-літніх, іноді й осінніх дощів рівень води підіймається до 1,5-2,0 м.
Твердий стік відзначається різноманітністю. Основну його частину (до 90%) становлять завислі у воді наноси. Під час дощів і сніготанення змиваються і виносяться в річки ґрунт, уламки гірських порід та ін. Найбільшої інтенсивності цей процес досягає на гірських схилах з відсутнім або ослабленим рослинним покривом.
Руслові процеси в НПП зводяться переважно до глибинної ерозії - невпорядкованого чергування заглиблень і нарощувань дна. У терасованих розширеннях долин спостерігається також бічна ерозія.
Головними водними артеріями парку є р.Стрий, що перетинає територію в південно-східному напрямку, та її права притока - р.Опір. Значну роль у формуванні гідрологічної мережі Сколівських Бескидів відіграють також малі річки: Рибник Майданський, Сопіт, Крушельниця, Бутивля, Кам'янка та ін.
Річка Стрий на території НПП "Сколівські Бескиди" протікає з південного заходу на північний схід в районі сіл Довге, Підгородці, Крушельниця. Майже на всьому своєму шляху річка сильно меандрує. Русло часто врізається в корінні породи, утворюючи пороги. На цій ділянці русло приурочене до зони поширення відкладів стрийської світи. Ширина річки в районі сіл Підгородці та Крушельниця становить близько 50-60 М. Глибина, в середньому, становить 0,6-0,8 м; швидкість течії - від 0,8 до 1,2 м/сек.
Річка Стрий характеризується великою мінливістю рівневого режиму за роками. В деякі роки весняна повінь слабо виражена, зате влітку і восени спостерігаються високі наводки. Тоді на літньо-осінній період припадає 40-50% річного стоку. Крім того, бувають роки з безперервними паводками.
Льодовий режим річки нестійкий. Протягом зими часто буває декілька льодоставі в, між якими спостерігається льодохід і тимчасове очищення річки від льоду.
Річка Опір є найбільшою на досліджуваній території правою притокою р.Стрий. Вона протікає з південного заходу на північний схід в області Зовнішніх Карпат і лише її верхів'я знаходиться у Вододільно-Верховинській області. Долина р.Опір вузька, у середньому становить 500 м, і лише в місцях перетинання ослаблених ділянок (порушень), а також порід, що легко піддаються процесам денудації, утворилися котло-виноподібні западини шириною до 1 км. Такі розширені ділянки на території парку спостерігаються в районі м. Сколе, с. Гребенів. У долині простежуються, переважно, І і II тераси; III і IV трапляються фрагментарно, в місцях котловиноподібних розширень. Ширина ріки в межах парку до 20-25 м, глибина - 1,0 м, швидкість течії - 1,0 м/сек.
Ріка Рибник Майданський є меншою, ніж р.Опір, правою притокою р. Стрий. Вона перетинає територію парку з півдня на північ. Долина р. Рибник Майданський вузька. Тут розвинені лише 1-а, ІІ-а та, фрагментарно, ІІІ-я тераси. Діагональне перетинання річкою структурних елементів скиб Рожанки, Зелем'янки, Мальмансталя та Парашки відобразилося на звивистому характері русла. Ширина русла невелика (до 5-6 м у нижній течії), глибина - 0,4-0,6 м, швидкість течії-1,4 м/сек.