Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Фотогалерея
Відео
Публікації
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Контакти
Погода в Сколе
Зубри в Сколівських Бескидах
Василь Приндак
У Національному природному парку діє 10 природоохоронних програм, мета яких
збереження й відтворення тваринного та рослинного світу. Однією з найуспішніших є
програма «Поновлення популяції зубрів у Майданському лісництві». Вона була
затверджена Державним комітетом лісового господарства України та Міністерством
охорони навколишнього природного середовища 2007 р.
Підвишення рівня біотичного й ландшафтного різноманіття Сколівських Бескидів
шляхом відновлення оптимальної за чисельністю субпопуляції зубрів на території
Українських Карпат з подальшим формуванням транскордонної демографічно
стабільної їх метапопуляції у східній (Словаччина-Польща-Україна) частині
Карпат, а також забезпечення комплексних довготривалих наукових досліджень за
процесом реінтродукції зубра - одне з пріоритетних завдань.
Програма включає:
- підбір тварин для реінродукції з урахуванням генетичного
фактору;
- реінтродукція зубрів та формування лекальних сублопуляиій у межах
Сколівських Бескидів;
- встановлення чисельності майданської субпопуляції з огляду на її
локалізацію та вплив соціальних чинників.
Її виконавцями є:
- Львівське обласне управління лісового та мисливського
господарства,
- НПП «Сколівські Бескиди»,
- Інститут екології Карпат НАН України,
- Національний лісотехнічний університет,
- Львівський національний університет ім.
Франка,
- Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.Гжицького.
На виконання цієї програми 10 червня 2009 р. у вольєр Майданського лісництва НПП
«Сколівські Бескиди» було завезено 6 особин зубра з парку диких тварин Гера
(Німеччина), як гуманітарний вантаж. Згодом Зубрів випустили в природу.
А 12 листопада 2010 року сюди завезено ще 5 особин зубра (4 самці і 1
самка) з Національного парку «Баварський ліс» (Німеччина) та центру відновлення
тварин «Маршфельдські замки» (Австрія). Зубри пройшли 30-денний термін
карантину і в лютому 2011 року були випущені в природу. Зараз вони сформували
стадо, уже є приплід.
За зубрами ведеться постійний контроль з боку науковців, ветеринарів,
представників Львівського обласного управління лісового та мисливського
господарства й Державного управління охорони навколишнього природного середовища
у Львівській області.
Мало кому з сучасників щастило зблизька бачити в природі цього величезного
дикого бика з могутньою шиєю та круто вигнутими рогами. Повірте, відчуття
незабутні, немов перемістився крізь століття в машині часу. Історія зубрів на
території України сягає 1965 року. У природних умовах утримуються 10 популяцій
та груп (Волинська, Київська, Чернігівська, Сумська, Львівська,
Івано-Франківська, Чернівецька та Вінницька області). У давнину вони були
поширені в лісах Європи. В Україні зубри зникли в 16-17 століттях. У 1902 р. їх
завезли в Асканію-Нову, 1913 р - у царські мисливські угіддя в Криму (нині
Кримський природний заповідник). Під час громадянської війни обидві групи тварин
загинули. Така ж доля спіткала під час Другої світової війни зубрів, завезених у
Крим 1937 року. Доля наших зубрів, як, зокрема й бізонів, трагічна. На початку
минулого століття дикий зубр уже існував лише у Біловезькій пущі та на Кавказі.
Останній біловезький велетень загинув від кулі браконьєра у 1919 р., а в
кавказьких горах він протримався аж до 1928 р.
Так зубри опинилися на грані вимирання, на них чекала доля мамонтів. Лише
скрупульозна праця спеціалістів мисливського господарства повернула їх у дику
природу. Спочатку за відновлення чисельності зубра взялися у Біловезькій пущі,
на території Польщі, у зоопарках інших країн, пізніше - на Кавказі та в
Асканії-Новій. Згодом у Приоксько-Терасному заповіднику організували Центральний
зубровий заповідник і вже невдовзі поголів'я цих ровесників мамонта сягнуло
кількох тисяч.
Повернувся зубр і у свої давні володіння в Галичині. Навесні 1965 р. на
Львівщину завезли першу групу звірів - 10 голів білове-зько-кавказької лінії,
яких оселили поблизу гори Секул та швидкоплинної річки Бутивлі.
Чинників зміни чисельності є дуже багато. Головними причинами смертності
зараз є хвороби, імбридінг (близькородинне схрещування) та зіткнення з
транспортними засобами.
Вони тримаються звичайно невеликими сім'ями або стадами (до 50 особин). Старі самці живуть
поодинці, пристають до гурту лише під час розмноження. Живляться травою, листям,
пагонами і гілками дерев та чагарників, корою, а також сіном. Статевої зрілості
самець досягає у 2-3-річному віці, а самка у 2-річному. Період розмноження
настає у серпні-вересні. Самка раз на рік після 9-місячної вагітності,
народжує одне, рідко двоє малят. Лактація триває 8-10 місяців. Зубр добре
розмножується. Практично все сучасне поголів'я походить від тварин, яких
розводили в неволі з 1929 р., коли в Польщі було створено перший розплідник під
егідою Міжнародного товариства збереження зубра. У 1946 р. створено зубровий
розплідник у білоруській частині Біловезької Пущі.
Вид занесений до Червоної книги України (1991), Червоної книги МСОП та
Європейського Червоного списку (1991). Полювання на зубра заборонено з 1923 р.,
відстріл гварин провадиться ляше з метою селекції за спеціальним дозволом. Слід
створювати нові осередки реакліматизації зубрів у лісовій, лісостеповій та
степовій зонах, невеликі (25-50 голів) популяції в мисливських господарствах.
Сподіваємося, шо цей неповторний звір у майбутньому буде красуватися на
просторах Сколівських Бескидів. На це й спрямовані наші зусилля.