Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Зацвів шафран Гейфеля (крокус)


На території Сколівського лісництва, серед листяних лісів, сіножать вкрилася фіолетовими і білими квітами – це розцвів шафран Гейфелів (крокус). Ця тендітна квітка на межі зникнення і саме тому віднесена до списку Червоної книги України. На території національного парку це єдина численна популяція крокусу.
Шафран або крокус Гейфеля – рідкісний представник родини Півникових (Iridaceae).

Багаторічна трав'яниста рослина 10-19 см заввишки, весняний ефемероїд. Листків 2-3 штуки, вони лінійні, з загорнутими краями. По центру кожного листка пролягає поздовжня срібляста смужка.
Квітки зазвичай поодинокі, інколи зібрані по 2-3 штуки. Пелюсток 6, вони фіолетові (зрідка - білі), причому пелюстки зовнішнього кола дещо темніші, ніж внутрішнього. На поверхні кожної пелюстки є дві плями темнішого відтінку: одна розташована біля основи пелюстки, інша, V-подібна - біля верхівки. Початок цвітіння часто настає, коли ще на галявинах лежить сніг. Цвітіння дуже раннє - у березні–квітні. Плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням, рідше бульбоцибулинами.

Щорічно у шафрана Гейфеля відбувається відновлення бульбоцибулин, утворення яких відбувається на верхівці старих. І тоді можна спостерігати квітучу пляму. Квітучий шафран Гейфеля проживе 2-3 роки, бо розмножується переважно насінням і рідше бульбоцибулинами. Цибулина постаріла, а з насіння виросли молоді особини, причому їх значно більше ніж квітучих та й розкидані в різні боки від місця посадки.
Основна функція квітки – це утворення насіння. Відсутність насіннєвого розмноження - це шлях до виродження популяцій. Не треба забувати, що до букетів потрапляють завжди найкращі, найздоровіші квіти. Залишені ж суцвіття формують слабке насіння - дрібне, деформоване, нестійке до хвороб і шкідників.
Поступово наші ліси збіднюються на ці чудові дарунки природи. Всі вони потребують нашого захисту. Не знищуйте квіти! Квітка у вазі – полонянка, яка приречена на загибель. Хай лісові квіти тішать око, серце і душу всіх, хто прийде слідом за вами у ліс.

Ірина Лях,
науковий співробітник
НПП «Сколівські Бескиди»

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт