Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


СТЕПАНУ МИХАЙЛОВИЧУ СТОЙКУ ВИПОВНИЛОСЬ 100 РОКІВ!

14 березня 1920 року народився видатний український вчений в галузі екології і лісівництва, доктор біологічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), професор Honoris Causa 2-ох університетів, у т.ч. у Зволенського технічного університету (Словаччина), єдиний в Україні нагороджений Золотою медаллю імені Петера Й. Ленне Фундації імені Й. Ф. Гете від Європейської Комісії (за успіхи у налагодженні міжнародної співпраці в галузі охорони природи), академік Лісівничої Академії наук України, Почесний і Дійсний член Наукового Товариства Шевченка.

У 1955 р. Степан Михайлович Стойко захистив кандидатську дисертацію (під керівництвом академіка Петра Погребняка), а в 1969 р. – докторську дисертацію, присвячену дубовим лісам Українських Карпат. У 1962 р. йому було присвоєно вчене звання доцента, а в 1980 р. – вчене звання професора за спеціальністю «Ботаніка». Під його керівництвом захищено 12 кандидатських та 3 докторські дисертації в галузі біологічних, географічних та сільськогосподарських наук.
Протягом 1955–1966 років Степан Михайлович Стойко працював доцентом на кафедрі ботаніки і дендрології Львівського лісотехнічного інституту. У 1966—1970 роках був на посаді старшого наукового співробітника у Львівському відділенні Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного АН УРСР, а протягом наступних 4 -х років завідувачем відділу Охорони природних екосистем у Державному природознавчому музеї АН УРСР. З 1974–2000 роки працює завідувачем відділу Охорони природних екосистем в Інституті екології Карпат НАН України. За сумісництвом з 1972 до 2000 року працював на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка на кафедрі фізичної географії та кафедрі раціонального використання природних ресурсів і охорони природи. Він також виступав з лекціями в Агрономічному університеті імені Грегора Менделя (Брно, Чехія), Університеті імені Етвеша (Будапешт, Угорщина) та в Університеті Кельна (Німеччина).
Професор Степан Стойко є також відомим громадським діячем, ініціатором важливих природоохоронних ініціатив. Він тривалий час був заступником голови Наукової ради з проблем біосфери в Західному науковому центрі АН УРСР, очолював Львівське обласне відділення Українського товариства охорони природи, обирався Головою Ради Львівського будинку вчених. Завдяки його зусиллям в Україні було створено Карпатський державний заповідник (1968), Карпатський біосферний заповідник (1993), а також низку національних природних парків, таких, як Карпатський (1980), Шацький (1983), Яворівський (1998), Ужанський (1999) та СКОЛІВСЬКІ БЕСКИДИ (1999).
Наукова діяльність Степана Михайловича Стойко є надзвичайно багатогранною і стосується дослідження та охорони біорізноманіття рослинності, екосистем, ландшафтів, а також культурної та історичної спадщини. Вчений опублікував самостійно та у співавторстві 11наукових монографій, 3 навчальні посібники з охорони природи і понад 400 наукових статей (більше 90 – у міжнародних журналах). Особливо знаними є монографії: “Заповідники та пам’ятки природи Українських Карпат” (1966), “Охорона природи Українських Карпат і прилеглих територій” (1980), “Флора і рослинність Карпатського заповідника” (1982), “В. И. Вернадский. Жизнь и деятельность в Украине (1984–1988)”, “Система охорони природи у верхів'ї басейну Дністра” (2004), “Раритетний фітогенофонд західних регіонів України (Созологічна оцінка й наукові засади охорони)” (2004), “Заповідні території Львівщини” (2008), “Ужанський природний національний парк. Поліфункціональне значення” (2008), «Дубові ліси Українських Карпат: екологічні особливості, відтворення, охорона» (2012). Також вчений був ініціатором та співавтором публікації Зеленої книги України, призначеної для збереження раритетних фітоценозів.
Професор Степан Стойко відомий не лише в Україні, а й у наукових та природоохоронних колах сусідніх держав, зокрема Угорщини, Словаччини, Чехії, Польщі, Білорусії та інших країн. Завдяки багаторічній співпраці з зарубіжними колегами вчений домігся створення польсько–словацько–українського біосферного резервату «Східні Карпати», (1999) р., а також польсько–українського біосферного резервату «Розточчя» (2011). Разом з колегами Тібором Шимоном (Угорщина), Емілем Гадачем (Чехія) і Стефаном Михаликом (Польща) опублікував у 1991 р. монографію “Заповідні екосистеми Карпат”, а пізніше (1999) «The East Carpathians Biosphere Reserve. Poland /Slovakia/ Ukraine», яку опублікував Польський народовий МаБ. Степан Стойко разом з зарубіжними колегами був ініціатором та співорганізатором міжнародного (Польща, Словаччина та Україна) резервату біосфери «Східні Карпати» на площі 2 132 кв.км. (заснований у 1998 р.).
Відзначений багатьма нагородами в галузі охорони природного середовища на державному та світовому рівнях.
На даний час Степан Михайлович Стойко активно займається проблемами охорони природи рідного краю, а також питаннями належного збереження етнографічної, культурної, історичної і меморіальної спадщини, як національного надбання України.
Джерело: Наукове товариство ім. Шевченка

Оксана Леневич,
к.б.н., науковий співробітник
НПП «Сколівські Бескиди»

Коментарі