Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


дома на рублевке

Особливості видів рослин “Червоної книги України” та Бернської конвенції на території НПП “Сколівські Бескиди”

Комплексне дослідження рідкісних та зникаючих видів є обов'язковим завданням охорони та відновлення різноманіття фітобіоти. Звичайно ці види рослин досліджуються в систематичному, флористичному та ценопопуляційному аспектах. Проте ці характеристики не дають повного уявлення про їх місце у структурно-функціональних взаємозв'язках в екосистемах. Але разом з тим, ефективна охорона та відтворення поширення виду можливі лише за умови наявності повних даних про їх екологічний ареал та фітоценотичну амплітуду. Таким чином, може бути розроблена стратегія охорони всіх типів місцезростань певного виду з урахуванням цих даних та складена програма по відтворенню природних популяцій видів Червоної книги України та міжнародно визнаних в природоохоронному відношенні видів Бернської Конвенції.

Стрімкі темпи зменшення чисельності популяцій рідкісних, а також вразливих та цінних ресурсних видів рослин і тварин, серйозно занепокоїли науковців та урядовців країн Європи. Виходячи з виключно важливої ролі, яку відіграють дика флора та фауна у підтриманні біологічної рівноваги, виникла потреба прийняття в 1979 р. в м. Берні Конвенції про охорону дикої флори, фауни та природних середовищ в Європі, через що і отримала назву Бернської Конвенції. Наша країна у жовтні 1996 р. теж приєдналася до неї.

У загальних положеннях цієї Конвенції зазначено, що вона має.на меті охорону дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування, особливо тих видів і середовищ існування, охорона яких вимагає співробітництва декількох держав, а також сприяння такому співробітництву. Особлива увага приділяється видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам.

Конвенція складається з 24 статей та має чотири додатки, два перших з яких є переліками видів, що потребують особливих заходів на їх охорону В додатку № 1 представлений список видів рослин, які потребують особливої охорони. Він включає 596 видів вищих судинних рослин, мохів та водоростей. З літературних джерел відомо (Чопик, 1999), що з цієї кількості видів на території України зустрічається 56 видів, серед яких 33 - занесені до "Червоної книги України", та 23 види, що потребують охорони.

З метою дослідження екології та ценології певних видів аналізується репрезентативний масив геоботанічних даних з наявністю видів, занесених до "Червоної книги" та Бернської Конвенції. Найбільш придатним методом обробки є метод Ж. Браун-Бланке, який дозволяє врахувати весь спектр екологічних факторів, що обумовлюють трапляння та розподіл певних видів, встановити величину екологічної амплітуди, лімітуючі фактори та встановити оптимальність умов існування певних видів рослин. Результати такої екологічної оцінки перевіряються методами аут- та синфітоіндикації. Із загальної кількості описів виконаних, на території НПП "Сколівські Бескиди", були відібрані ті описи, в яких зустрічаються види Червоної книги України та види Бернської Конвенції. Дані описи були проаналізовані при побудові загальної синтаксономічної схеми. На підставі цього аналізу складена синтаксономічна схема угруповань з участю певних рідкісних та зникаючих видів рослин. Виходячи з цього аналізу можна констатувати, що описи, в яких виявлена участь видів, занесених до "Червоної книги України", в кількості 76 - належать до 7 класів, 10 порядків, 15 союзів, 18 асоціацій.

У флорі НПП "Сколівські Бескиди" було виявлено 35 видів рослин, занесених до "Червоної книги України" (Табл. 1) та два види рослин Бернської Конвенції (Табп. 2), які досить своєрідно розподілені по різним типам рослинності та мають значні відміни в сезонному циклі розвитку.

Таблиця 1. Види рослин, занесені до "Червоної книги України" у флорі НПП "Сколівськи Бескиди"

Вид рослини Фітоценоз Період розвитку Статус
1. Allium ursinum L. широколистяні ліси Ц. V-VII
П. VII
II
2. Arnica montanaL. луки Ц. VI-VII П. VII-VIII II
3. Astrantia major L. ліси, луки Ц. VI-VIII П. VIII-IX II
4. Botrychium lunaria (L.) SW. луки Сп. VI-VIII II
5. Centaurea carpatica (Pore.) гірські луки ц. vn-vin
П. VIII-IX
ш
6. Cephalanlhera longifolia світлі широколистяні ліси Ц-V
П. VI-VII
II
7. Colchicum autumnale L. вологі гірські луки Ц. VIII-IX П. VII-VI II
8. Crocus heuffelianus Herb. луки, ліси Ц. 1II-V П. V-VI II
9. Dactylorhiza majalis (Reichenb) P.F. Hunt et Summerh. луки Ц. V-VI II
10. D. maculata (L.) Soo вологі луки, осоково-сфаінові болота Ц. VI-VII

n.vni

ш
11. D. fuchsii (Druce) Soo гірські луки,болота Ц. VI-VI1 П. VIII III
12. D. sambucina (L.) Soo світлі листяні ліси Ц-IV-V
П. V-VI
II
13. Epipactis atroru-bens
(Hofft. ex Bernh)
букові ліси Ц. VI-VII П. VIII-IX III
14. Epipactis helleborine(L.)
Crantz
ліси Ц. VI-VII П. VII-X II
15. Galanthus nivalis L. листяні ліси ц. nuv
П. V-VI
II
16. Goodyera repens (L.) R.Br. хвойні ліси Ц. VII-VII П. IX II
17. Gymnadenia conopsea
(L.) R.Br
луки, ліси Ц. VI-V1I П. ІХ-Х II
18. Gymnadenia odoratissima
L. Rich
вологі та болотисті луки Ц. VI-VII п
19. Huperzia selago (L.) Bernh. Ex Schrank et Mert. ліси Сп. VII-VIII І
20. Leucorchis albida (L.) E. Mey вологі луки Ц. VI-VII
п. vm
III
21. Listera ovata (L.) R.Br. вологі листяні ліси Ц. VI-VII ш
22. Lilium martagon L. листяні, мішані ліси Ц. VI-VII П. VIII II
ll.Lycopodium annotinum L. соснові, дубово-соснові ліси Сп. VII-VIII II
24. Lunaria rediviva L. мішані, широколистяні ліси Ц. V-VI П. VII-VHI III
25. Narcissus anqustifolius Curl. вологі луки, дубові ліси Ц. V-VI П. VI І
26. Neottia nidus-avis (L.) Rich. листяні, мішані, соснові ліси Ц. VI-VII П. VIII-IX III
27. Orchis mascula (L.) L. світлі листяні, мішані ліси Ц. IV-V П. VI-VII III
28. Orchis morio L. сухі луки Ц. V-VI
п. vi-vn
п
29. O.ustulataL. вологі та сухі високотравні луки Ц. VI-VII П. VIII-IX п
30. Platanthera bifolia JL.)Rich. світлі ліси (діброви), заболочені луки Ц. VI-VII П. VHI-IX III
31. P.
chloranta
листяні, мішані ліси 1 раз у 2-5 років
ц. v-vn
П. VII-IX
III
32. Scopolia carniolica Jacq. букові, грабово-букові, дубово-грабові ліси Ц. V-VI П. VII-VIII II
33. Гошл baccata L. грабово-букові, букові, буково-хвойні ліси Ц. IV-V П. ІХ-Х III
34. Traunsteinera globosa (I,.) Reichenb. вологі луки, гірські букові ліси Ц. V-VII П. VIII-IX III
35. Valeriana dioicaL. вологі луки Ц. V-VI П. VI-VII III

Примітка: Категорії: І - зникаючі, II - вразливі, III - рідкісні; Ц. - цвітіння, П. - плодоношення, Сп. - спороношення

Таблиця 2. Рослини Бернської Конвенції у флорі НПП "Сколівські Бескиди"

Вид рослини Фітоценоз Період розвитку Статус
1. Campanula abietina Griseb. et Schenk криволісся, зарості чагарників, луки Ц. VI-VIII звичайний, масово поширений на Східних та Південних Карпатах вид, якому практично нічого не загрожує
2. Narcissus angustifolius Curt. сирі луки, розріджені дубові ліси Ц. V-VI
П. VІ
рідкісний та зникаючий в передгір'ї вид

Ц. - цвітіння, П. - плодоношення

З 35 видів, наведених в таблиці 1, нами відібрано 76 описів з участю тільки 15 видів (Табл. 3), що пояснюється не співпаданням в розвитку певних видів, часом проведення експедицій, та досить рідкісним поширенням іншої частини цих видів на території НПП "Сколівські Бескиди". Зрозуміло, що на такому обмеженому матеріалі досить важко виявити певні загальні закономірності в екологічній та ценотичній їх приуроченості. Так, за характером трапляння рідкісні та зникаючі види рослин на території парку розподіляються по-різному. Сім видів з їх числа мають обмежене поширення і зустрічаються в межах однієї асоціації і одного класу (Табл. 3), що може свідчити про їх стенотопність.

Таблиця 3. Участь рослин Червоної книги України та Бернської Конвенції в рослинних угрупованнях НПП "Сколівські Бескиди"

Вид рослини Кількість синтаксонів
клас асоціація
1. Allium ursinum 1 1
2. Arnica montana 2 5
3. Astrantia major 5 9
4. Botrychium lunaria 1 1
5. Dactylorhiza majalis 1 1
6. Epipactis atrorubens 1 1
7. Goodyera repens 1 1
8. Gymnadenia conopsea 2 7
9. Huperzia selago 2 4
10. Lilium martagon 2 2
11. Lycopodium annotinum 2 3
12. Lunaria rediviva 1 5
13. Neottia nidus-avis 1 1
14. Platanthera bifolia 2 2
15. Valeriana dioica 1 1

Зупинимось також на еколого-ценотичній та географічній характеристиках досліджених видів рослин Червоної книги на території НПП "Сколівські Бескиди" (тієї їх частини, поширення яких зафіксовано в геоботанічних описах):

1. Allium ursinum L. Вид з диз'юнктивним ареалом. Мезофіт, евтроф, геофіт.

Поширення: на вологих та сируватих слабокислих грунтах, у тінистих, переважно широколистяних лісах.

На території НПП зустрічається рідко, зокрема в букових лісах, на відрогах хребта г. Парашки. Є компонентом одного класу та однієї асоціації, що підтверджує дані інших авторів про стенотопність цього виду.

2. Arnica montana L. Центральноєвропейський монтаннс-субальпійський вид на східній межі ареалу. Мезофіт, оліготроф, гемікриптофіт.

Поширення: на гірських луках, по чагарниках, лісових галявинах (є компонентом біловусників лук з костриці червоної), у рідколіссі, криволіссі, на свіжих кислих фунтах.

На території НПП "Сколівські Бескиди" зустрічається рідко, зокрема на правобережжі Павлового потоку, в кв. 22, 26, 30 Крушельницького л-ва, частіше на полонині г. Парашка. Виявлено поширення цього виду на типових біловусових пасовищах та післялісових луках, які є характерними екотопами для даного виду. Є компонентом двох класів та п'яти асоціацій.

3. Astrantia major L. Центральноєвропейський вид на східній межі ареалу. Мезофіт, мезотроф, гемікриптофіт.

Поширення: Закарпаття, Карпати, Передкарпаття, Західне Полісся, Поділля, на лісових галявинах, узліссях, просіках, серед чагарників.

На території НПП "Сколівські Бескиди" зустрічається у лісі, на лісових галявинах, узліссі, луках, часто оселюється на вапнистих субстратах, досить часто, зокрема в кв. 60 Майданського л-ва, кв. 3,4 Бутивлянського л-ва та ін. Також має масове поширення на післялісових луках у кв. 48 Сколівського військового лісгоспу. Є компонентом 5 класів та 9 асоціацій.

Даний вид має відповідно широку екологічну амплітуду, але досить широку фітоценотичну амплітуду.

4. Botrychium lunaria (L.) SW. Дисперсно-диз'юнктивний вид, мезофіт, евтроф, кальцефоб, гемікриптофіт.

Поширення: зона мішаних лісів, іноді Лісостепова, Українські Карпати, Кримські гори. В світлих лісах, по чагарниках, сухих луках (переважно гірських), скелях.

На території НПП зустрічається дуже рідко на луках та скелях у світлих лісах, по чагарниках, на свіжих кислих багатих фунтах (на хребті г. Парашка). В межах національного парку закартовано три місцезростання. Є компонентом одного класу та однієї асоціації.

5. Dsctyiorhiza majalis (Reichenb) P.F. Hunt et Summerh. Середземноморсько-європейський вид на південно-східній межі ареалу. Пгромезофіт, мезотроф, геофіт.

Поширення: Українські Карпати, Закарпаття, Передкарпаття, Полісся, Західний Лісостеп, південний макросхил Кримських гір. Зростає на рівнинах та в нижньому гірському поясі, на вологих луках та узліссях, лісових галявинах, на задернованих схилах, вологих та торф'яних або торф'яно-глеєвих фунтах.

На території парку зустрічається рідко, зокрема на луках у південній околиці м. Сколе, на північно-східному схилі г. Парашки. Має велику екологічну амплітуду, але на території парку є компонентом одного класу та однієї асоціації.

В угрупованні com. Ranunculus acris-Lychnis flos-cucculi цей вид трапляється на невеликих знижених рівних ділянках іноді руслоподібної форми у досить вологих екотопах з проективним покриттям 85-95%.

6. Epipactis atrorubens (Hoffr. ex Bemh) Євразійський вид. Поширення: Українські Карпати, Перед карпаття, Полісся, Лісостеп, Прський Крим. В лісах та на узліссях, серед чагарників на кам'янистих схилах (переважно вапняках).

На території НПП "Сколівські Бескиди" знайдено в єдиному місцезростанні у волосистоосоковому буковому ценозі. Входить до складу одного класу та однієї асоціації рослинності, описаної на даній території.

7. Goodyera repens (L.) R.Br Реліктовий вид. Зимо-зелена орхідея помірної смуги, мезофіт, мезотрон, геофіт.

Поширення: Українські Карпати, Полісся, Прський Крим. В ялинових, соснових та мішаних лісах з моховим покривом на рівнині й у горах на висоті 350-1040 м н.р.м. Зустрічається на помірно зволожених, освітлених місцях.

На території НПП "Сколівські Бескиди" зустрічається дуже рідко, переважно у хвойних лісах, на узліссях, на свіжих та вологих фунтах. Зокрема, у Сколівському, Майданському, Бутивлянському лісництвах, околицях с. Корчин.

Є компонентом одного класу та однієї асоціації.

В угрупованні com. Abies alba поблизу м. Сколе даний вид зростає в майже мерт-вопокривних монокультурах ялиці білої, де в трав'яному ярусі поодиноко представлені: Oxalis acetosella, Majanthemum bifolium, Vaccinium myrblis, Dryopteris carthusiana, Goodyera repens (1%), Lycopodium annotinum.

8. Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Голоарктичний вид на південній межі ареалу. Мезофіт, мезотрон, кальцефіл, геофіт, геліофіт, але витримує незначне затінення.

Поширення: Українські Карпати (до висоти 2000 м н.р.м.), Передкар-паття, Полісся, Розточчя, Опілля, Лісостеп, Прський Крим. На луках, по чагарниках, світлих лісах, галявинах, узліссях, краях боліт. Трапляється на багатих гумусом, а також на вапнякових фунтах, в угрупованнях, де в трав'яному покриві домінують злаки та осоки.

На території національного парку зустрічається часто, зокрема в кв. 22, 26, ЗО Крушильницького л-ва, на полонині г. Параски та на переважній більшості лук. Є компонентом двох класів та семи асоціацій. Має широку екологічну амплітуду.

9. Huperzia selago (L.) Bemh. ex Schrank et Mert. Голарктичний вид на південній межі свого ареалу. Мезофіт, оліготроф, кальцефоб, хамефіт.

Поширення. Українські Карпати, Полісся, Розточчя, північна частина Лісостепової зони. У затінених вологих лісах, на окраїнах боліт, щебенистих схилах, вологих фунтах.

На території національного парку зустрічається дуже рідко на не вапни стих бідних кислих, кам'янистих фунтах, на гнилих коренях, пнях, у вологих тінистих хвойних лісах. На території НПП закартовано біля 10 місцезростань. Даний вид є компонентом двох класів і чотирьох асоціацій.

10. UHum martagon L. Диз'юнктивноареальний вид. Мезофіт, евтроф, геофіт, індиферентний вид з ознаками кальцефільності.

Поширення. Українські Карпати, Закарпаття, Передкарпаття, Розточчя, Опілля, Полісся, Лісостеп. Зростає в листяних та мішаних лісах (здебільшого галявини, узлісся).

На території національного парку зустрічається дуже рідко на свіжих і вологих багатих фунтах, у широколистяних (переважно букових) лісах, на лісових галявинах, луках, по чагарникам (кв. 16 Сколівського л-ва; кв. 45, 75, 76 Майданського л-ва; кв. 26 Крушельницького л-ва). Є компонентом двох класів і двох асоціацій.

11. Lycopodium annotinum L. Палеарктичний вид на південній межі свого ареалу. Мезофіт, мезотроф, кальцефоб, хамефіт.

Поширення. Українські Карпати, Полісся. В соснових та дубово-соснових лісах, переважно на піщаних фунтах.

На території національного парку зустрічається рідко, зокрема в кв. 46, 69 та 76 Майданського л-ва, кв. З Сколівського л-ва, у тінистих хвойних і мішаних лісах, по краях боліт, на вологих, кислих суглинистих та торф'янистих фунтах. Даний вид є компонентом двох класів та трьох асоціацій.

12. Lunaria rediviva L. Реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом. Мезофіт, евтроф, гемікриптофіт.

Поширення: Закарпаття, Українські Карпати, Передкарпаття, Розточчя, Опілля, Західний Лісостеп, Лівобережний Лісостеп (Сумська область). У мішаних широколистяних лісах, вирубках.

На території НПП "Сколівські Бескиди" зростає дуже часто на ділянках всіх лісництв, зокрема панує у покриві багатих букових лісів на лівобережжі потоку Рибник Майданський, на правобережжі р. Опір, у кв. 12 Сколівського л-ва на свіжих та вологих слабокислих фунтах у широколистяних лісах. Є компонентом одного класу та п'яти асоціацій.

13. Neottia nidus-avis (L.) Rich. Євросибірський вид на південно-східній межі суцільного ареалу. Мезофіт, евтроф, сапрофіт, геофіт.

Поширення: Закарпаття, Українські Карпати, Передкарпаття, Розточчя, Опілля, Полісся, Лісостеп, Степ, в Криму (переважно в гірських районах) - рідко. В тінистих листяних, мішаних, рідше в соснових пісах, переважно в місцях з розрідженим трав'яним покривом, серед опалого листя. На території парку зустрічається дуже рідко у тінистих листяних та мішаних лісах, по чагарниках, на кислих, гумусових фунтах, серед гнилих коренів та пеньків (Сколівське л-во кв. З, г. Парашка, г. Корчанка). Є компонентом одного класу та однієї асоціації.

14. Ptatanhtera bifolia (L.) Rich. Палеарктичний лісовий вид. Мезофіт, евтроф, геофіт.

Поширення: Українські Карпати, Передкарпаття, Розточчя, Опілля, Полісся, Лісостеп (переважно північна частина), Степ. У світлих лісах, переважно дібровах, рідше суборах, галявинах, узліссях, серед чагарників, на заболочених луках.

На території НПП "Сколівські Бескиди" вид зустрічається досить часто у світлих лісах, на лісових галявинах, на узліссях, по чагарниках, на післялісових луках, на свіжих багатих грунтах, зокрема у Майданському, Підгородцівському, Крушельницькому та Бутивлянському лісництвах. Є компонентом одного класу та однієї асоціації.

15. Valeriana dioica L. Вид на східній межі свого ареалу. Гігромезофіт, евтроф, гемікриптофіт.

Поширення. Українські Карпати (масив Чорногора, Східні Бескиди), Північ Буковини на заторфованих болотистих ділянках, вологих луках, серед чагарників, на терасах річок.

На території НПП "Сколівські Бескиди" вид зустрічається досить рідко на заторфованих болотистих місцях, сирих луках, по чагарниках, на вологих багатих фунтах. Даний вид є компонентом одного класу і однієї асоціації.

В асоціації Caltho-Alnetum даний вид зростає на вологих грунтах по зниженнях, вздовж потоків. У флористичному складі цієї асоціації переважають гігромезофіти та мезогігрофіти. Виходячи з природного поширення Campanula abietina Griseb.et SchenkTa Narcissus angustifolius Curt на території НПП "Сколівські Бескиди" можна передбачити їх трапляння у складі синтаксонів СІ.

Таким чином, для наукового обґрунтування охорони рідкісних та зникаючих видів досить придатною є методика класифікації рослинності за Ж. Браун-Бланке. Обов'язковою умовою є виконання якомога повніших та детальніших геоботанічних описів з охопленням всього екологічного ареалу певного виду. Це дозволяє вести обпік видів, які представлені малою кількістю особин, що є актуальним для рідкісних та зникаючих видів.

Ефективна охорона та відновлення виду можливі лише за умов повних даних про їх екологічну та фітоценотичну амплітуду, охорони всіх типів місцезростання виду. Пропонований підхід до аналізу поширення цієї групи рослин дозволить врахувати весь спектр екологічних факторів, що обумовлюють трапляння та розподіл певного виду, встановити величину екологічної амплітуди, оптимальні умови існування, лімітуючі фактори та на цій основі розробити комплекс заходів по збереженню видів Червоної книги та Бернської Конвенції на всій території України.

Коментарі