Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Зимова орнітофауна

Біологія та чисельність зимуючих птахів залишається недостатньо вивченою не лише в Україні, але й у більшості європейських країн. Це зумовлене труднощами проведення польових досліджень у цей період, відсутністю уніфікованих методик, а також особливостями біології зимуючих птахів. У багатьох європейських країнах в останнє десятиліття зареєстроване помітне зменшення чисельності більшості видів птахів. Серед причин такого процесу наводять погіршення умов зимівлі птахів, зміни клімату глобального характеру. Протягом останніх десятиліть на європейському континенті відзначені зміни кліматичних умов у зимовий період, які мають помітний вплив на поширення та динаміку чисельності багатьох видів. Успішність зимівлі для багатьох негоробиних і горобиних птахів у наших широтах насамперед залежить від температурного режиму й тривалості залягання та товщини снігового покриву. Частина видів дуже негативно реагує на значну кількість снігу і якщо протягом короткого часу випадає понад 20 см снігу, то це може призвести до міграцій або загибелі багатьох птахів. Такі складні зимові умови особливо несприятливі для зимівлі багатьох негоробиних птахів - куроподібних, хижих і сов, садової горлиці. На заході України найскладнішими є зимові умови в Карпатах і тому ми окремо зупиняємось на розгляді зимової орнітофауни національного природного парку "Сколівські Бескиди" та порівнюємо її із зимуючим складом птахів всієї країни.

В Україні в зимовий період зареєстровано 228 видів птахів, серед яких 201 вид (48,5% від всього складу орнітофауни) вважається постійно або періодично зимуючим. Серед них 37 видів (18,4% від складу зимуючих) занесені до національної Червоної книги. У Сколівських Бескидах у зимовий період виявлено 72 види птахів, але регулярно тут зимує не більше 59-60 (табл. 6.11). Серед них домінують представники ряду горобцеподібних, родини в'юркових- 10 видів, воронових і синицевих - по 6 видів, а також ряду дятлоподібних-7 видів, совоподібних і соколоподібних - по 6 видів.

Для окремих воронових птахів взимку характерні добові міграції. Наприклад, сіра ворона формує незначні скупчення по 5-7 особин, які тримаються вздовж річкових долин у різних населених пунктах, а під вечір ці групи злітаються на колективні ночівлі (до 30-60 особин) у парк міста Сколе.

У роки з високими врожаями ягід горобини та калини на зимівлю у Сколівських Бескидах залишається чимало чикотнів. У випадку суворих багатосніжних зимах на півночі та сході Європи, в Сибіру, сюди прилітає на зиму чимало снігурів, дроздів-омелюхів Turdus viscivorus L., в'юрків Fringilla montifringilla L. Але неврожай горобини та омели у Бескидах обмежує зимову інвазію чикотня та омелюха BombyciUa garrulus L, а вільхи - розміри й тривалість інвазії чижа Spinus spinus L. Помітно зменшується чисельність зимуючих сойок у роки низького врожаю жолудів, а неврожаї букових і грабових горішків негативно впливають на чисельність зимуючих костогризів, повзиків. Дуже значні коливання чисельності помічені в зимняка Buteo lagopus Pontopp. - хижого птаха, що прилітає до нас на зиму з тундри і живиться виключно гризунами. Через територію національного парку зимняки переважно пролітають у листопаді та, згодом, у лютому, але поодинокі особини затримуються поблизу населених пунктів протягом зими.

У національному парку виявлені періодичні інвазії хижих птахів, які переважно залежать від наявності запасів корму на території зимового ареалу, або від того, наскільки інтенсивною є інвазія інших птахів-їхніх кормових об'єктів, зокрема горобиних. Для прикладу, в родині яструбових Accipitridae інвазії часто характерні для яструба малого Accipiter nisus L., який інтенсивно мігрує в роки значних інвазій чикотнів і чижів. З хижих птахів інвазії відбуваються у зимняка, а в родині соколових Falconidae, вони найбільш ха-рактерні для підсоколика малого Falco columbarius L., який також у незначній кількості зимує біля населених пунктів на території парку, де здебільшого полює на горобців і синиць.

До характерних видів, що в різні роки здійснювали зимові інвазії в межах території національного парку, належать сова довгохвоста, жовна чорна, дятел звичайний, дятел малий Dendrocopos minor L., сойка, горіхівка Nucifraga caryocatactes L., омелюх, чикотень, дрізд-омелюх, синиця довгохвоста, гаїчка болотяна, гаїчка-пухляк Рагш montanns Bald., синиця чубата, синиця чорна, синиця велика, повзик, підкоришник звичайний Certhia familiaris L., в'юрок, зеленяк, чиж, щиглик, коноплянка, чечітка звичайна Acanthisflammea L., шишкар ялиновий, снігур, костогриз, вівсянка звичайна.

Оцінка змін чисельності зимуючих видів птахів є важливим елементом орнітологічного моніторингу видового багатства й стану їхніх природних популяцій. Враховуючи помітні зміни у середовищі існування більшості видів, значні кліматичні коливання внаслідок антропогенного впливу на довкілля, все більшої актуальності заслуговує впровадження моніторингу за зимуючими видами, що занесені до національної Червоної книги або мають міжнародний природоохоронний статус. Роботи такого характеру останнім часом набирають все більшої ваги. За останнє десятиліття серед зимуючих птахів Сколівських Бескид помітне зменшення чисельності у крижня, горлиці садової, сича хатнього Athene noctua Scop., королика жовточубого, гаїчки болотяної, крука, сороки Pica pica L., ворони сірої, горобця хатнього, вівсянки звичайної та деяких інших видів. Дуже високі діапазони коливання чисельності серед зими помічені в різні роки у багатьох в'юркових птахів: снігура, чижа, щиглика, а також у вівсянки звичайної та зимняка.

В умовах національного парку "Сколівські Бескиди" ми досліджували просторову структуру змішаних синичих зграй, у яких, крім 6 видів синиць роду Parus, трапляється 4 види інших горобиних птахів і 3 види дятлів роду Dendrocopos. Групове розміщення особин характерне для екологічно близьких видів синиць, що на несприятливий осінньо-зимовий період року формують зграї, до яких приєднуються види з роду золото-мушкові Regulus, підкоришникові Certhia, повзикові, довгохвості синиці. Видовий склад таких зграй може нараховувати 15 видів птахів і може включати гаїчку-пухляка і болотяну, синиць велику, блакитну, чубату, чорну і довгохвосту, золотомушку жовточубу, підкоришника звичайного, повзика, дятлів трипалого, звичайного, середнього Dendrocopos medius L. і малого. Змішані зграйки зимуючих комахоїдних птахів, що спостерігаються у лісах Сколівських Бескид переважно нараховують по 23-35 особин, але чисельність окремих видів в різні роки нестабільна. Якщо в мунулому десятилітті великою була чисельність гаїчки-пухляка, синиці чорної, золотомушки жовточубої, то в останні роки вона помітно зменшилась, але дещо зросла у підкоришника звичайного.

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт