Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Збереження етнокультурної спадщини на території НПП «Сколівські Бескиди»

Збереження етнокультурної спадщини на території НПП «Сколівські Бескиди»

Під такою назвою затверджена програма в національному парку "Сколівські Бескиди" до 2018 року. Метою цієї Програми є створення належних умов для охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини, уповільнення процесу занепаду народної творчості. Цьому сприятиме інвентаризація, облік існуючих пам’яток історії та культури, а також проведення культурно-мистецьких заходів, фольклорно-етнографічних експедицій, наукових досліджень, науково-практичних конференцій та підготовка наукових видань з питань фольклору.

Адже, Сколівщина – це не тільки мальовничі краєвиди з невисокими горами, зеленими лісами, бистрими ріками та потоками, дзвінкими водоспадами, а і цікаві самобутні традиції та обряди українських етносів Карпат. Самобутність цього регіону, його історичне минуле, а також любов до краси споконвіку надихали місцевих умільців до творчості, яка знайшла своє втілення в побуті, архітектурних пам’ятках, творах народного сакрального мистецтва, виробах художнього промислу.

У населених пунктах, що входять в зону діяльності НПП, збереглися унікальні за своєю архітектурою церкви так званого “бойківського” стилю. Чимало їх є пам’ятками архітектури місцевого та загальнодержавного значення: церква святої Трійці. 1842 р. та дзвіниця. ХІХ ст., церква св. Миколая. 1824 р. (с. Крушельниця); церква св. Параскевії, 1876 р. та дзвіниця ХІХ ст. (с. Коростів); церква та дзвіниця. 1824 р. (с. Корчин); церква. 1879 р. (с. Мита); каплиця Пресвятої Діви Марії. 1838 р. (с. Підгородці); Михайлівська церква. 1882 р. (с. Росохач); церква. ХІХ ст. (с. Урич).

Церква Св. Пантелеймона у Сколе

У гірських селах збереглися своєрідна архітектура житла, самобутні звичаї та розмовний діалект.
В зоні діяльності НПП знаходиться цілий ряд археологічних пам’яток та поселень: в околицях с. Крушельниця в урочищі Чертіж – археологічне поселення VІІ-ІІІ ст. до народження Христа; біля с. Підгородці в урочищі Гори – житло епохи неоліту, в урочищі Ямельнички – археологічна стоянка епохи неоліту, в урочищі Волосяна – археологічна стоянка епохи неоліту; біля с. Сопіт в урочищі Копонь – могильник племені голіградської групи фракійського гальштату VІІ-ІІ ст. до народження Христа; на околиці м.Сколе на березі р.Опір – язичницьке святилище ІХ-Х ст.

Загрозою збереженню самобутньої культури стало прискорення темпів урбанізації, старіння і зменшення кількості сільського населення, яке є основним носієм і зберігачем народних традицій. Молодь мало цікавиться традиційною культурою, про що свідчить зростання кількості конкурсів і фестивалів популярної музики, тоді як фестивалі, присвячені традиційній культурі, збирають переважно людей старшого віку або науковців. Не розроблена система заходів для заохочення молодих спеціалістів до дослідження фольклору, вивчення народної творчості.

Загрозу збереженню нематеріальної культури становить також відсутність чіткої державної системи її дослідження, виключення спеціальних дисциплін з навчальних програм у навчальних закладах і недостатня підтримка фестивалів, дослідницьких проектів у цій сфері на державному та регіональному рівні.

У добу глобалізації та розвитку нових інформаційних технологій національна культура набуває особливого, ключового значення. Отже, зростає роль державної культурної політики, що повинна враховувати вимоги світової спільноти щодо сутності культури та її значення в епоху кардинальних зрушень у напрямку єднання. У сучасному світі саме творча, інтелектуальна діяльність, як важливий складник культури, стає визначальним чинником суспільного розвитку. Завдяки культурі громадяни суспільства мають змогу реалізувати свій творчий потенціал, долучитись до надбань світової цивілізації, зберігати і збагачувати не лише матеріальні, науково-технічні, інтелектуальні багатства власної країни, але й світову історико-культурну спадщину у всьому різноманітті. Співіснування різних культурних груп у межах країни та за її межами у дусі терпимості, визнання неповторності один одного і на цій основі формування взаємної поваги є чинником рівноваги і дозволяє досягати гармонійного розвитку та прогресу на державному та міжнародному рівнях. Знайомство з культурними цінностями і повага до культурної спадщини інших народів сприяє розвитку міжнародного взаєморозуміння і миру.

бойки (с. Рожанка)

Бойківська етнографічна група українського народу в особливих історичних, соціально-економічних та природно-географічних умовах створила самобутню культуру, яка є невід’ємною частиною національної культури.

Підтримка самобутньої культури Бойківщини потребує державного комплексного планування і реалізації регіональної політики. З цією метою можуть бути використані відомості про просторові особливості життєдіяльності бойківської етнографічної групи в сучасних умовах. Можливості і перспективи розвитку Бойківщини з’ясовані в роботі на основі інформаційної бази даних, складеної на основі теоретичних та методологічних засад суспільно-географічного дослідження.

Василь Приндак,
заступник директора з наукової роботи
НПП "Сколівські Бескиди"

Коментарі