Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Основні завдання національного природного парку “Сколівські Бескиди”

Одним із важливих завдань, що стоять перед сучасним людством, є вирішення питань охорони біологічного різноманіття, в тому числі й природного середовища взагалі. Охорона та збереження біоти є важливою світовою проблемою, виконання якої передбачено також і законодавчими актами України. Особливе значення для збереження національного біорізноманіття має мережа об'єктів природо-заповідного фонду. Створення НПП "Сколівські Бескиди" - важлива подія у вітчизняній природоохоронній діяльності. В цьому куточку Карпат збереглися найбільш атрактивні середньогірські ландшафти, повноводні річки, різноманітна природна рослинність. Ця територія багата на рекреаційні та бальнеологічні ресурси. В зоні діяльності НПП розташована значна кількість історико-культурних пам'яток, тут сформована досить добре розвинена соціально-економічна інфраструктура, проходять автомобільна та залізнична транспортні артерії міжнародного значення, що робить національний природний парк економічно особливо перспективним для іноземних рекреантів і туристів.

Одним із основних завдань, що стоять перед новоствореним НПП, є вивчення біорізноманіття. Вивчення фіторізноманітності повинно вирішуватися на різних рівнях: популяційному, видовому, ценотичному та екосистемному. Стан популяцій рідкісних та вразливих видів рослин, вивчення флористичної різноманітності мають стати основою для опрацювання повного списку судинних рослин та "Червоного списку" НПП, до якого разом із видами, що охороняються в межах Європи та України, слід внести регіональне-рідкісні види. При вивченні рослинності на ценотичному рівні слід продовжити роботу щодо дослідження типів організації фітосистем. На основі таких досліджень повинна бути створена "Зелена книга" НПП, де будуть зафіксовані типові, рідкісні та зникаючі рослинні угруповання. На основі таких досліджень можна запропонувати заходи щодо захисту та збереження таких угруповань. Екосистемний рівень повинен базуватися на результатах тривалого вивчення всіх складових частин екосистем НПП. Результатом цього блоку робіт повинно стати визначення можливих напрямів змін рослинності та, виходячи з цього, застосування певних регуляційних заходів.

Важливим напрямом досліджень на території НПП "Сколівські Бескиди" має стати моніторинг стану довкілля, який повинен базуватися на фітомоніторингу. На нашу думку, організація фітомоніторингу в НПП повинна включати наступні напрями:

1. Моніторинг стану та динамічних змін лісових фітоценозів.
2. Спостереження за станом популяцій рідкісних видів рослин та фітоценозів.
3. Моніторинг стану післялісових лук (царинок).
4. Моніторинг стану фітоценозів, які зазнають дії рекреаційного навантаження.

Моніторинг стану та динамічних змін лісових фітоценозів. Ці спостереження повинні охопити в першу чергу насадження природного походження. Разом з тим, понад 3 тис. га покритих лісом земель, наданих національному природному парку у постійне користування, зайняті штучно створеними смерековими деревостанами.їх створювали шляхом посівом або посадкою із насіння, заготовленого на території Судетських та Альпійських гір, Східної Прусії, Німеччини і т.п. Внаслідок цього в лісах НПП трапляється суміш різних форм смереки, які в результаті гетерогенності походження дуже відрізняються за біологічними особливостями та часто характеризуються низькою стійкістю до едафо- кліматичних умов території національного природного парку. Така "смерекоманія" тривала до середини XX ст. Шляхом тривалого детального спостереження необхідно вивчити хід і динаміку природного поновлення в таких фітоценозах та встановити інтенсивність розвитку лісових патологій (зокрема, кореневих гнилей). В контексті цього, одним із цікавих питань, які потребують проведення детальних досліджень, є динаміка культур неаборигенної (туполускато'О смереки, насадження якої особливо поширені у Майданському лісництві, де вона зростає переважно у суміші з місцевою (гостролускатою) формою та ялицею. Є вони і в Завадківському лісництві, у кварталах, що раніше входили до складу Майданського лісництва (кв.15/87). Тут є її монодомінантні біогрупи, за якими слід встановити спостереження.

Системою постійного моніторингу слід охопити корінні та умовно корінні насадження з перевагою в складі деревостану бука та ялиці, а також в мішаних буково-ялицевих фітоценозах.

Спостереження за станом популяцій рідкісних видів рослин та фітоценозів. На території НПП "Сколівські Бескиди" в першу чергу повинні охоронятися унікальні та рідкісні (раритетні) рослинні угруповання, які в гірських умовах є вразливими до дії антропогенного впливу. З огляду на це в національному природному парку слід закласти тестові ділянки у рідкісних фітоценозах, які потребують охорони та моніторингу їх стану. Це глибоке сфагнове торфовище біля Журавлиного озера, там же -левкобрієвий яличник на дуже скелетному підзолистому ґрунті. Це найстарший буковий ліс з чотирма поколіннями бука (200,80,20, 5 років) у кв. 4 Майданського лісництва, чорновільшняки, яворово-горобинове криволісся, угруповання вільхи (душекяї) зеленої (Duschekia viridis) та ін. Детального вивчення та охорони потребують рідкісні угруповання наскельної рослинності на залишках муру фортеці "Тустань" в с. Урич. На території НПП спорадично невеликими ділянками трапляються фітоценози з домінуванням у складі деревостану явора. Особливо цікавим є явірник скополієвий у Сколівському лісництві. Заслуговує на багаторічний моніторинг динаміка просторової та фітоценотичної структури монодомінантного грабового та грабово-буково-ялицевого фітоценозів з аґрусом відхиленим та порічкою блискучою у підліску і покривом із Phyllitis scolopendrium у кв. 2 Сколівського лісництва.

Слід продовжити роботу з виявлення та картування місці» зростання рідкісних видів рослин. В першу чергу постійного моніторингу потребують види, включені до Червоної книги України та до європейського Червоного списку. На території НПП варто проводити спостереження і за регіонально рідкісними видами рослин. Для вивчення процесів розвитку та розробки заходів із відновлення популяцій цих рослин необхідно закласти ділянки для постійних спостережень.

Моніторинг стану післялісових лук (царинок). Цікавим та перспективним напрямом досліджень є спостереження за динамічними змінами рослинності царинок. На даний час переважна їх більшість використовується для заготівлі сіна. В складі трав'яного покриву таких ділянок, як правило, зростають червонокнижні види, зокрема з родини Orchidaceae. Варто прослідкувати, як впливає режим сінокосіння на їх стан та плодоношення, а на основі цього - розробити пропозиції щодо інтенсивності сінокосіння з метою створення умов для кращого розвитку рідкісних рослин. Детального вивчення потребують процеси сільватизації сінокосів, які не використовуються населенням, та пов'язані з цим динамічні зміни в складі рослинного покриву.

Моніторинг стану фітоценозів які зазнають дії рекреаційного навантаження. Одним із пріоритетних напрямів діяльності НПП "Сколівські Бескиди" є організація туристської діяльності. Саме тому, працівники НПП значну увагу приділяють створенню та обладнанню малими архітектурними формами та лісовими меблями рекреаційних стежок та зон відпочинку. Благоустрій окремих ділянок та пристосування х для рекреації дасть можливість зменшити вплив неорганізованого туризму на природні екосистеми - в спеціально створених зонах зідпочинку довкіллю завдається меншої шкоди порівняно із перебуванням туристів та рекреантів у необлаштованих лісових насадженнях. Разом з тим, зосередження значної кількості людей у найпривабливіших місцях відпочинку (зокрема, в зоні стаціонарної рекреації та біля унікальних але вразливих рослинних угруповань і природних комплексів) супроводжується негативним впливом на всі складові фітоценозів, в т.ч. і на рослинність. Досвід українських та польських національних парків дозволяє стверджувати, що одним із основних негативних наслідків туристської діяльності є деградація рослинного покриву під впливом рекреації, особливо у високогір'ї.

Важливим завданням фітомоніторингу на території НПП є спостереження за наслідками рекреаційного впливу, яке повинно супроводжуватися розробкою методів регенерації порушених ділянок з тим, щоб не допустити деградації рослинного покриву.

Таким чином, система фітомоніторингу в НПП "Сколівські Бескиди" повинна стати інструментом вивчення Динамічних процесів і сукцесій у рослинному покриві.

Не менщ важливим завданням є оптимізація та розширення території НПП "Сколівські Бескиди". Згідно з Указом Президента №79/94 від 10.03.94 р для створення національного парку в українській частині Бескидів було зарезервовано площу 116000 га. За межами існуючої території національного природного парку залишилися цікаві з огляду природоохоронної діяльності ділянки, зокрема болото в урочищі "Городище" біля с. Завадка, окремі лісові масиви на території Сколівського ДЛГ. Сучасні границі НПП прокладені по межі лісових масивів, що входили до складу держлісгоспів, тому не завжди враховують особливості ландшафтної структури регіону.

Таким чином, територія НПП "Сколівські Бескиди" є важливим природоохоронним об'єктом, який потребує подальшого вивчення з метою охорони біорізноманіття.

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт