Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Вторинні лісові угруповання

Серед вторинних хвойних лісових угруповань антропогенного походження основні площі у НПП "Сколівські Бескиди" займають культури смереки. Крім таксаційних журналів, де містяться дані про створення лісових культур, вторинне походження смерекових ценозів можна встановити за наявністю у складі деревостанів неаборигенної (ту-полускатої) смереки. Ці угруповання ми описуємо переважно станом на 1995-97 роки на прикладі Майданського лісництва, в якому на час організації парку збереглися, правда на незначній площі, масиви природних мішаних смерекових лісів. Досить сказати, що у 1997 р. сме-речники старші 100 років займали тут лише 299,5 га. Решта смерекових лісів - це культури, які створені на місці корінних букових, ялицевих і мішаних смерекових лісостанів на висоті від 600 до 1000 м на схилах різноманітних експозицій та стрімкості. У парку похідні смеречники часто займають значні площі. Так, у кварталі 6 Завадківського лісництва вони поширені на площі 60 га, у кварталі 24 - на 42 га. Особливо великі площі культур неаборигенної смереки знаходяться на відрогах хребта Парашки у Сколівському військовому лісгоспі.

У складі 80 % описаних угруповань Culti - Piceetum присутня домішка та підріст бука природнього походження. Виключення становлять угруповання № 7 та 11. Бук часто утворює другий під'ярус зімкнутістю 20 %. Так, у виділі 10 кварталу 54 Майданського лісництва склад деревостану описується формулою 15См4Бк1 Яц (0,6) II ЮБк (0,2), у виділі 9 кварталу 57 - відповідно формулою І 6СмЗБк1 Яц (0,6) I110Бк (0,2). В окремих випадках (квартали 1, 25) у деревостанах є домішка модрини лісокультурного походження. Участь неаборигенної смереки становить від 10 до 30-40 і навіть 80%. Часто вона зростає чистими біогрупами по 10-20 особин.

Підріст і молодняк туполускатої смереки майже повністю відсутній, що пов'язане з особливістю будови її шишок, луски яких завжди щільно закриті на відміну від шишок місцевої смереки, які в суху погоду розкриваються, що сприяє розсіванню насіння.

На території парку у вторинних смеречниках зафіксовано 68 видів вищих рослин, серед яких 5 дерев і 5 - чагарників. Із індикаторів природних смерекових лісів тут трапляються поодинокі особини 6 трав'янистих видів: Blechnum spicant, Dryopteris austriaca, Gentiana asclepiadea, Homogyne alpina, Huperzia selago, Soldanella montana. Скоріш за все, це культури на місці знищених мішаних смерекових лісостанів.

Із індикаторів корінних букових лісів в культурах смереки знайдено 30 видів. Найвищою константністю V-IV з них відзначаються Dryopteris filix-mas, Phegopteris connectilis, константністю III - Rubus hirtus, Senecio fuchsii, II - Acer pseudoplatanus, Gymnocarpium dryopteris, Stellaria nemorum. Серед інших видів найвищою константністю V відрізняються Athyrium filix-femina, Oxalis acetosella, III - Dryopteris carthusiana, II -Polygonatum verticillatum і Petasites albus. Флористична насиченість угруповань в середньому становить 15 видів на 100 м2.

У покриві культур смереки панують Dryopteris filix-mas, Athyrium filix-femina, Oxalis acetosella. Угруповання першого типу описані також у виділі 8 кварталу ЗО Майданського лісництва, виділі 5 кварталу 8 Завадківського лісництва, угруповання другого типу - у виділі 4 кварталу 71, виділах 1 кварталів 72 і 77 Майданського лісництва, а також на південно-західному схилі хребта Парашки у кварталі 49 Сколівського військового лісгоспу. Угруповання з пануванням у покриві Oxalis acetosella є у виділі 7 кварталу 54, виділі 1 кварталу 55, виділі 9 кварталу 57 Майданського лісництва. Виняток становлять культури смереки із зрідженими деревоста-нами у перезволожених місцезнаходженнях у смугах проходження відкладів менілітової світи, у покриві яких панує Carex remota. У покриві угруповання № 12 панує Glechoma hirsuta. У Май-данському лісництві трапляються також 80-річні культури туполускатої смереки, які створені на місці корінних смерекових лісів. Як приклад можна навести виділ 5 кварталу 48, де на висоті 970 м у трав'яному ярусі панує Luzula sylvatica (20 %), співдомінує Dryopteris carthusiana (15 %), зростають Calamagrostis sp., Homogyne alpina, Majanthemum bifolium, Vaccinium myrtillus, а з видів, притаманних буковим лісам, трапляються лише поодинокі особини Luzula luzuloides.

Окрему групу становлять мертвопокривні культури смереки (Culti - Piceetum pauper). Вони створені у кінці минулого століття на висоті 490-1010 м з місцевого насіння. Це повністю зімкнуті, часто монодо-мінантні деревостани, в яких внаслідок несприятливого світлового режиму трав'янисті види практично відсутні. Іноді лише у міжряддях трапляються окремі особини Calamagrostis sp., Gentiana asclepiadea, Vaccinium myrtillus. Такі монокультури описані у виділах 5 кварталів 3 та 30, виділі 4 кварталу 48, 19 - кварталу 95, 1 - кварталу 96, 3 -кварталу 100 Майданського лісництва. Іноді у складі вторинних дере-востанів із аборигенної смереки спостерігається наявність бука та ялиці природнього походження (виділ 12 кварталу 5, виділ 3 кварталу 37 того ж лісництва). У кварталах 1,4,7, 57,100 цього лісництва культури смереки пошкоджуються вітровалами, вітроломами. Крім цього такі угруповання часто масово усихають. Така доля значної кількості штучно створених смерекових лісів у всіх Карпатах.

З точки зору лісового господарства цікавими є 30-40-річні культури модрини японської (Larix leptolepis) у кварталах 38, 39 та 43 Підгород-цівського лісництва. Це чудові стрункі, добре очищені від сучків деревостани з високо піднятими кронами зімкнутістю біля 40 %. Крім модрини, у кварталі 38, зростають смерека, ялиця, частіше трапляється бук. В ярусі В (зімкнутість 10 %) - Betula pendula (+), Corylus avellana (+), Sorbusaucuparia (+), підріст бука (+), смереки (+), різновіковий підріст модрини (1). У ярусі С з проективним покриттям 25-30 % зростають як мезо- і евтрофи: Anemone nemorosa(+),Asarumeuropaeum(+), Aposeris foetida (+), Athyrium filix-femina (+), Carex pilosa (1), Dentaria bulbifera (+), D. glandulosa (+), Dryopterisfilix-mas (+), Galeobdolon luteum (+), Glechoma hirsuta (1), так і оліготрофи: Calamagrostis sp. (1), Calluna vulgaris (+), Gentiana asclepiadea (+), Luzula luzuloides (+), L. pilosa (+), Vaccinium myrtillus (+). Такий флористичний склад угруповання свідчить про незначну родючість ґрунту. Потужність ґрунтового розрізу становить тут всього біля 50 см. Ґрунтово-акумулятивний горизонт виявлений дуже слабо. Ґрунт суглинистий по всьому розрізу, має світлий жовто-бурий колір з дуже нечітким розчленуванням на горизонти.

Але не дивлячись на такі ґрунтові умови модрина повністю використовує екологічний потенціал місцезростання. Про це свідчить Іа бонітет її деревостану і його добре природне поновлення у кв. 43.

65-річні культури модрини (Larix polonica) зростають на стрімкому північно-західному схилі на висоті 570 м у виділі 3 кварталу 1 Майданського лісництва. Склад деревостану 6Мд2Яц2См. Ялиця природнього походження, модрина і смерека - лісокультурного. У ярусі В - Corylus avellana і Sambucus racemosa. У підрості панують смерека і ялиця висотою 2-2,5 м, трапляються поодиноко бук і явір висотою до 3-3,5 м. Підріст модрини відсутній. У покриві (проективне покриття 70 %) панують мезо- та евтрофи: Athyrium filix-femina (1), Glechoma hirsuta (2), зростають також Campanula trachelium (+), Dryopteris carthusiana (+), Lysimachia nemorum (+), Mycelis muralis (+), Phegopteris connectilis (+), Ranunculus lanuginosus (+), Salvia glutinosa (+), Sanicula europaea (+), Stellaria nemorum (+), Valeriana tripteris (+).

Незначну площу у виділі 38 кварталу 13 Сколівського лісництва займають культури псевдотсуги Мензіса (дугласії) (Pseudotsuga menziesii). Вони зростають на схилі північно-західної експозиції 22° на висоті 615 м. У ярусі В панують Corylus avellana, Sambucus nigra, Viburnum opulus. У підрості панує смерека і ялиця, трапляється бук, явір, граб. У покриві (проективне покриття 70 %) зростають мезо- і евтрофи: Actaea spicata (+), Adoxa moschatellina (+), Ajuga reptans (+), Asarum europaeum (+), Daphne mezereum (+), Dentaria bulbifera (+), D. glandulosa (+), Doronicumaustriacum (+), Dryopterisfilix-mas (+), Galeobdolon luteum (+), Galium odoratum (+), Gentiana asclepiadea (+), Glechoma hirsuta (+), Grossularia reclinata (+), Hypericum perforatum (+), Impatiens noli-tangere (+), Luzula luzuloides (+), Majanthemum bifolium (+), Melandrium album (+), Mercurialis perennis (+), Milium effusum (+), Oxalis acetosella (+), Paris quadrifolia (+), Petasites albus (+), Polypodium vulgare (+), Pulmonaria obscura (+), Pyrethrum clusii (+), Rubus idaeus (+), R. hirtus (+), Salvia glutinosa (+), Sanicula europaea (+), Senecio fuchsii (+), Stachys sylvatica (+), Stellaria holostea (+), Urtica urens (+), Vaccinium myrtillus (+).

У Підгородцівському та Крушельницькому лісництвах існують розладнані культури сосни звичайної. Такі культури були створені в повоєнні часи на північно-східному макросхилі Українських Карпат на площі біля 40 тис. га переважно у смугах проходження дуже вапнистого флішу, тобто у невідповдних для сосни ґрунтово-геологічних умовах. Сосна тут відрізняється низькою якістю деревини і дуже уражується сніголамами. На цих ділянках піднімається підріст ялиці та бука природного походження.

Із вторинних широколистяних лісів відмітимо культури ясена звичайного (Fraxinus excelsior), які були створені у 1968 p., на висоті 600 м на терасі р. Рибник Майданський поруч з культурами вільхи чорної. Склад деревостану ЮЯс + В.ч., од. B.C., зімкнутість крон 70 %. Ясен росте за II бонітетом. У ярусі В - поодинокі особини Grossularia reclinata. У покриві неподільно панує Urtica dioica (80 %), трапляються Cirsium oleraceum (+), Filipendula denudata (+), Glechoma hirsuta (+), Impatiens noli-tangere (+), Lamium purpureum (+), Lunaria rediviva (+), Petasites albus (+), Stellaria nemorum (1) та ін. Підріст ясена відсутній.

У виділі 4 кварталу 12 Сколівського лісництва на південно-західному схилі, на висоті біля 525 м існують молоді монодомінантні флористично багаті культури дуба північного (д. червоного) (Quercus borealis). Площа ділянки, заданими лісовпорядкування, становить 2,4 га. Підріст дуба поки що відсутній. У трав'яному ярусі, проективне покриття якого становить біля 70 %, зростають Aegopodium podagraria (+), Anemone nemorosa (+), Aposeris foetida (+), Aruncus vulgaris (1), Asarum europaeum (1), Astrantia major (+), Cardaminopsis sp. (+), Chaerophyllum aromaticum (+), Daphne mezereum (+), Dentaria glandulosa (+), Dryopterisfilix-mas (+), Galeobdolon luteum (2), Gentiana asclepiadea (1), Grossularia reclinata (+), Hepatica nobilis (1), Lathyrus vernus (+), Luzula luzuloides (+), Majanthemum bifolium (+), Mycelis muralis (+), Paris quadrifolia (+), Petasites albus (+), Phegopteris connectilis (+), Polypodium vulgare (+), Pulmonaria obscura (+), Pyrethrum clusii (+), Salvia glutinosa (+), Scopolia carniolica (+), Sedum sp. (+), Soldanella montana (1), Veronica chamaedrys (+).

Вище по схилу, на висоті 625 м, у виділі 18 на площі 1,9 га дуб північний зростає у мішаному деревостані, склад якого описується формулою 6Бк4Дб.п. + Яв. У трав'яному покриві, проективне покриття якого становить біля 10 %, знайдені лише 6 видів вищих рослин: Aposeris foetida (+), Luzula sylvatica (+), Majanthemum bifolium (+), Mycelis muralis (+), Soldanella montana (+), Vaccinium myrtillus (+).

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт