Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Фотогалерея
Відео
Публікації
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Контакти
Погода в Сколе
Вторинні лісові угруповання
Серед вторинних хвойних лісових угруповань антропогенного походження основні
площі у НПП "Сколівські Бескиди" займають культури смереки. Крім таксаційних
журналів, де містяться дані про створення лісових культур, вторинне походження
смерекових ценозів можна встановити за наявністю у складі деревостанів
неаборигенної (ту-полускатої) смереки. Ці угруповання ми описуємо переважно
станом на 1995-97 роки на прикладі Майданського лісництва, в якому на час
організації парку збереглися, правда на незначній площі, масиви природних
мішаних смерекових лісів. Досить сказати, що у 1997 р. сме-речники старші 100
років займали тут лише 299,5 га. Решта смерекових лісів - це культури, які
створені на місці корінних букових, ялицевих і мішаних смерекових лісостанів на
висоті від 600 до 1000 м на схилах різноманітних експозицій та стрімкості. У
парку похідні смеречники часто займають значні площі. Так, у кварталі 6
Завадківського лісництва вони поширені на площі 60 га, у кварталі 24 - на 42 га.
Особливо великі площі культур неаборигенної смереки знаходяться на відрогах
хребта Парашки у Сколівському військовому лісгоспі.
У складі 80 % описаних угруповань Culti - Piceetum присутня
домішка та підріст бука природнього походження. Виключення становлять
угруповання № 7 та 11. Бук часто утворює другий під'ярус зімкнутістю 20 %. Так,
у виділі 10 кварталу 54 Майданського лісництва склад деревостану описується
формулою 15См4Бк1 Яц (0,6) II ЮБк (0,2), у виділі 9 кварталу 57 - відповідно
формулою І 6СмЗБк1 Яц (0,6) I110Бк (0,2). В окремих випадках (квартали 1, 25) у
деревостанах є домішка модрини лісокультурного походження. Участь неаборигенної
смереки становить від 10 до 30-40 і навіть 80%. Часто вона зростає чистими
біогрупами по 10-20 особин.
Підріст і молодняк туполускатої смереки майже повністю відсутній, що пов'язане з
особливістю будови її шишок, луски яких завжди
щільно закриті на відміну від шишок місцевої смереки, які в суху погоду
розкриваються, що сприяє розсіванню насіння.
На території парку у вторинних смеречниках зафіксовано 68 видів вищих рослин,
серед яких 5 дерев і 5 - чагарників. Із індикаторів природних смерекових лісів
тут трапляються поодинокі особини 6 трав'янистих видів: Blechnum spicant,
Dryopteris austriaca, Gentiana asclepiadea, Homogyne alpina, Huperzia selago,
Soldanella montana. Скоріш за все, це культури на
місці знищених мішаних смерекових лісостанів.
Із індикаторів корінних букових лісів в культурах смереки знайдено 30 видів.
Найвищою константністю V-IV з них відзначаються Dryopteris filix-mas,
Phegopteris connectilis, константністю III - Rubus hirtus, Senecio fuchsii, II -
Acer pseudoplatanus, Gymnocarpium dryopteris, Stellaria nemorum. Серед інших
видів найвищою константністю V відрізняються Athyrium filix-femina, Oxalis
acetosella, III - Dryopteris carthusiana, II -Polygonatum verticillatum і
Petasites albus. Флористична насиченість угруповань в середньому становить 15
видів на 100 м2.
У покриві культур смереки панують Dryopteris filix-mas, Athyrium filix-femina, Oxalis acetosella. Угруповання
першого типу описані також у виділі 8 кварталу ЗО Майданського лісництва, виділі
5 кварталу 8 Завадківського лісництва, угруповання другого типу - у виділі 4
кварталу 71, виділах 1 кварталів 72 і 77 Майданського лісництва, а також на
південно-західному схилі хребта Парашки у кварталі 49 Сколівського військового
лісгоспу. Угруповання з пануванням у покриві Oxalis acetosella є у виділі 7
кварталу 54, виділі 1 кварталу 55, виділі 9 кварталу 57 Майданського лісництва.
Виняток становлять культури смереки із зрідженими деревоста-нами у
перезволожених місцезнаходженнях у смугах проходження відкладів менілітової
світи, у покриві яких панує Carex remota. У покриві угруповання
№ 12 панує Glechoma hirsuta. У Май-данському лісництві трапляються також
80-річні культури туполускатої смереки, які створені на місці корінних
смерекових лісів. Як приклад можна навести виділ 5 кварталу 48, де на висоті 970
м у трав'яному ярусі панує Luzula sylvatica (20 %), співдомінує Dryopteris
carthusiana (15 %), зростають Calamagrostis sp., Homogyne alpina, Majanthemum
bifolium, Vaccinium myrtillus, а з видів, притаманних буковим лісам, трапляються
лише поодинокі особини Luzula luzuloides.
Окрему групу становлять мертвопокривні культури смереки (Culti - Piceetum
pauper). Вони створені у кінці минулого століття на висоті
490-1010 м з місцевого насіння. Це повністю зімкнуті, часто монодо-мінантні
деревостани, в яких внаслідок несприятливого світлового режиму трав'янисті види
практично відсутні. Іноді лише у міжряддях трапляються окремі особини
Calamagrostis sp., Gentiana asclepiadea, Vaccinium myrtillus. Такі монокультури
описані у виділах 5 кварталів 3 та 30, виділі 4 кварталу 48, 19 - кварталу 95, 1
- кварталу 96, 3 -кварталу 100 Майданського лісництва. Іноді у складі вторинних
дере-востанів із аборигенної смереки спостерігається наявність бука та ялиці
природнього походження (виділ 12 кварталу 5, виділ 3 кварталу 37 того ж
лісництва). У кварталах 1,4,7, 57,100 цього лісництва культури смереки
пошкоджуються вітровалами, вітроломами. Крім цього такі угруповання часто масово
усихають. Така доля значної кількості штучно створених смерекових
лісів у всіх Карпатах.
З точки зору лісового господарства цікавими є 30-40-річні культури модрини
японської (Larix leptolepis) у кварталах 38, 39 та 43 Підгород-цівського
лісництва. Це чудові стрункі, добре очищені від сучків деревостани з високо
піднятими кронами зімкнутістю біля 40 %. Крім модрини, у кварталі 38, зростають
смерека, ялиця, частіше трапляється бук. В ярусі В (зімкнутість 10 %) - Betula
pendula (+), Corylus avellana (+), Sorbusaucuparia (+), підріст бука (+),
смереки (+), різновіковий підріст модрини (1). У ярусі С з проективним покриттям
25-30 % зростають як мезо- і евтрофи: Anemone nemorosa(+),Asarumeuropaeum(+),
Aposeris foetida (+), Athyrium filix-femina (+), Carex pilosa (1), Dentaria
bulbifera (+), D. glandulosa (+), Dryopterisfilix-mas (+), Galeobdolon luteum
(+), Glechoma hirsuta (1), так і оліготрофи: Calamagrostis sp. (1), Calluna
vulgaris (+), Gentiana asclepiadea (+), Luzula luzuloides (+), L. pilosa (+),
Vaccinium myrtillus (+). Такий флористичний склад угруповання свідчить про
незначну родючість ґрунту. Потужність ґрунтового розрізу становить тут всього
біля 50 см. Ґрунтово-акумулятивний горизонт виявлений дуже слабо. Ґрунт
суглинистий по всьому розрізу, має світлий жовто-бурий колір з дуже нечітким
розчленуванням на горизонти.
Але не дивлячись на такі ґрунтові умови модрина повністю використовує
екологічний потенціал місцезростання. Про це свідчить Іа бонітет її деревостану
і його добре природне поновлення у кв. 43.
65-річні культури модрини (Larix polonica) зростають на стрімкому
північно-західному схилі на висоті 570 м у виділі 3 кварталу 1 Майданського
лісництва. Склад деревостану 6Мд2Яц2См. Ялиця природнього походження, модрина і
смерека - лісокультурного. У ярусі В - Corylus avellana і Sambucus racemosa. У
підрості панують смерека і ялиця висотою 2-2,5 м, трапляються поодиноко бук і явір висотою до 3-3,5 м. Підріст
модрини відсутній. У покриві (проективне покриття 70 %) панують мезо- та
евтрофи: Athyrium filix-femina (1), Glechoma hirsuta (2), зростають також
Campanula trachelium (+), Dryopteris carthusiana (+), Lysimachia nemorum (+),
Mycelis muralis (+), Phegopteris connectilis (+), Ranunculus lanuginosus (+),
Salvia glutinosa (+), Sanicula europaea (+), Stellaria nemorum (+), Valeriana
tripteris (+).
Незначну площу у виділі 38 кварталу 13 Сколівського лісництва займають культури
псевдотсуги Мензіса (дугласії) (Pseudotsuga menziesii). Вони
зростають на схилі північно-західної експозиції 22° на висоті 615 м. У ярусі В
панують Corylus avellana, Sambucus nigra, Viburnum opulus. У підрості панує
смерека і ялиця, трапляється бук, явір, граб. У покриві (проективне покриття 70
%) зростають мезо- і евтрофи: Actaea spicata (+), Adoxa moschatellina (+), Ajuga
reptans (+), Asarum europaeum (+), Daphne mezereum (+), Dentaria bulbifera (+),
D. glandulosa (+), Doronicumaustriacum (+), Dryopterisfilix-mas (+), Galeobdolon
luteum (+), Galium odoratum (+), Gentiana asclepiadea (+), Glechoma hirsuta (+),
Grossularia reclinata (+), Hypericum perforatum (+), Impatiens noli-tangere (+),
Luzula luzuloides (+), Majanthemum bifolium (+), Melandrium album (+),
Mercurialis perennis (+), Milium effusum (+), Oxalis acetosella (+), Paris
quadrifolia (+), Petasites albus (+), Polypodium vulgare (+), Pulmonaria obscura
(+), Pyrethrum clusii (+), Rubus idaeus (+), R. hirtus (+), Salvia glutinosa
(+), Sanicula europaea (+), Senecio fuchsii (+), Stachys sylvatica (+),
Stellaria holostea (+), Urtica urens (+), Vaccinium myrtillus (+).
У Підгородцівському та Крушельницькому лісництвах існують розладнані культури
сосни звичайної. Такі культури були створені в повоєнні часи на
північно-східному макросхилі Українських Карпат на площі біля 40 тис. га
переважно у смугах проходження дуже вапнистого флішу, тобто у невідповдних для
сосни ґрунтово-геологічних умовах. Сосна тут відрізняється
низькою якістю деревини і дуже уражується сніголамами. На цих ділянках
піднімається підріст ялиці та бука природного походження.
Із вторинних широколистяних лісів відмітимо культури ясена звичайного (Fraxinus
excelsior), які були створені у 1968 p., на висоті 600 м на терасі р. Рибник
Майданський поруч з культурами вільхи чорної. Склад
деревостану ЮЯс + В.ч., од. B.C., зімкнутість крон 70 %. Ясен росте за II
бонітетом. У ярусі В - поодинокі особини Grossularia
reclinata. У покриві неподільно панує Urtica dioica (80 %), трапляються Cirsium
oleraceum (+), Filipendula denudata (+), Glechoma hirsuta (+), Impatiens
noli-tangere (+), Lamium purpureum (+), Lunaria rediviva (+), Petasites albus
(+), Stellaria nemorum (1) та ін. Підріст ясена відсутній.
У виділі 4 кварталу 12 Сколівського лісництва на південно-західному схилі, на
висоті біля 525 м існують молоді монодомінантні флористично багаті культури дуба
північного (д. червоного) (Quercus borealis). Площа ділянки, заданими
лісовпорядкування, становить 2,4 га. Підріст дуба поки що відсутній. У
трав'яному ярусі, проективне покриття якого становить біля 70 %, зростають
Aegopodium podagraria (+), Anemone nemorosa (+), Aposeris foetida (+), Aruncus
vulgaris (1), Asarum europaeum (1), Astrantia major (+), Cardaminopsis sp. (+),
Chaerophyllum aromaticum (+), Daphne mezereum (+), Dentaria glandulosa (+),
Dryopterisfilix-mas (+), Galeobdolon luteum (2), Gentiana asclepiadea (1),
Grossularia reclinata (+), Hepatica nobilis (1), Lathyrus vernus (+), Luzula
luzuloides (+), Majanthemum bifolium (+), Mycelis muralis (+), Paris quadrifolia
(+), Petasites albus (+), Phegopteris connectilis (+), Polypodium vulgare (+),
Pulmonaria obscura (+), Pyrethrum clusii (+), Salvia glutinosa (+), Scopolia
carniolica (+), Sedum sp. (+), Soldanella montana (1), Veronica chamaedrys (+).
Вище по схилу, на висоті 625 м, у виділі 18 на площі 1,9 га дуб північний
зростає у мішаному деревостані, склад якого описується формулою 6Бк4Дб.п. + Яв.
У трав'яному покриві, проективне покриття якого становить біля 10 %, знайдені
лише 6 видів вищих рослин: Aposeris foetida (+), Luzula sylvatica (+),
Majanthemum bifolium (+), Mycelis muralis (+), Soldanella montana (+), Vaccinium
myrtillus (+).