Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Фотогалерея
Відео
Публікації
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Контакти
Погода в Сколе
Риби та умови їх існування у водоймах
Видовий склад риб водойм парку. Систематичні відлови риб у водоймах парку почали проводити з 2003 p., в
основному в р. Опір, Кам'янка, Павлів потік, Бутивля, які знаходяться в межах
парку. Найбільше видів риб зловлено в 2003 р. (табл. 1).
Таблиця 1. Видовий склад риб, зловлених у водоймах НПП "Сколівські Бескиди" у
2003-2006 pp.
| Українська назва | Латинська назва | Рік відлову | |||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
| Форель струмкова | Salmo trutta m. fario (L.) | √ | |||
| Короп | Cyprinus carpio L. | √ | |||
| Пічкур звичайний | Gobio gobio (L.) | √ | |||
| Верховодка | Alburnus alburnus (L.) | √ | |||
| Вусач балканський | Barbus meredionalis petenyi Heckel. | √ | |||
| Рибець | Vimba vimba Pall. | √ | |||
| Бистрянка | Alburnus bipunctatus Bloch. | √ | |||
| Гольян | Phoxinus phoxinus (L.) | √ | |||
| Карась сріблистий | Carassius auratus gibelio Bloch. | √ | |||
| Плітка | Rutilus rutilus (L.) | √ | |||
| Підуст | Chondrostoma nasus (L.) | √ | |||
| Харіус | Thymallus thymallus (L.) | √ | |||
| Головень | Leuciscus cephalus (L.) | √ | |||
| Ялець | Leuciscus leuciscus (L.) | √ | |||
| Щипівка золотиста | Sabanejewia aurata (Filippi) | √ | |||
| Слиж | Barbatula barbatula (L.) | √ | |||
| Йорж звичайний | Gymnocephalus cernus L. | √ | |||
| Окунь | Perca fluviatilis L. | √ | |||
| Бабець строкатоногий | Cottus poecilopus Heckel. | √ | |||
| Минь | Lota lota (L.) | √ | |||
Загалом у водоймах парку виявлено 20 видів риб із семи родин. Найширше
представлений ряд коропоподібних - 14 видів, що становить 70% від загальної
кількості зловлених видів риб. Ряд окунеподібних представлений трьома видами
(15%), ряд лососеподібних - двома, тріскоподібних - одним видом.
За літературними джерелами, у Карпатському регіоні водиться
понад 60 видів риб. У водоймах Карпатського біосферно-го заповідника трапляються
22 види. Види риб, які відловлені у водоймах національного парку, виявлені у
водоймах біосферного заповідника, за винятком теплолюбного в'юна, лина та щипівки звичайної, яка в гірські
ріки Сколівщини не заходить, а поширена в рівнинних річках (Щирець, Свірж та
ін.) басейну Дністра.
Деякі види, які відловлені у водоймах парку, не характерні для гірських рік
(карась, короп та ін.), проникли в гірський регіон унаслідок господарської
діяльності людини і трапляються у водоймах антропогенного походження. В гірські
ріки та струмки часто потрапляють після повені зі ставків.
Протягом липня-серпня 2003 р. у річках Опір, Кам'янка відловлено 152 риби. Серед
них найбільше відловлено карася сріблистого (34% загальної кількості риб) і
гольяна (29%); усього по одному екземпляру - щипівки золотистої, слижа, окуня,
йоржа, бабця строкатоногого, по два екземпляри - коропа і вусача балканського.
На річці Кам'янка, на ділянці протяжністю понад 2 км від садиби Дубинського
лісництва (ДП "Сколівське ЛГ") до водоспаду Кам'янка, відловлено 12 форелей і
дев'ять гольянів.
Загалом найчастіше у відловах трапляються притаманні для гірських водойм риби:
форель струмкова, гольян, бистрянка та ін. Під час контрольних відловів риби
навесні (травень) і восени (вересень) 2005 р. у річках Опір і Кам'янка здобуто 7
видів риб. У відловах понад 50% особин становила бистрянка, понад 20% - форель
струмкова. Рідше трапляються вусач (марена), підуст та ін. У кінці квітня - на
початку травня 2005 р. зареєстрований нерест підуста в р. Опір. До нересту в
самця підуста забарвлення спини темне, з боків - світле. Спинний і хвостовий
плавці сірі або чорнуваті, інші - червонуваті. Під час нересту забарвлення
змінюється, на голові утворюються тверді світлі епітеліальні горбочки. Не завжди
нерест відбувається у весняний період, в 2001 р. нерест підуста зареєстрований 2
червня.
Інвентаризація риб водойм парку триває. Майже 30% риб, які трапляються у
водоймах карпатського регіону, виявлені у водоймах парку. Проте, можливі
незначні доповнення (3-4 види) до контрольного списку риб (додаток Б) водойм
парку за рахунок відлову в антропогенних водоймах щуки (Esox lucius L.), у
гірських річках - бабця звичайного (Gottus gobio L.). Останній трапляється
рідше, ніж бабець строкатоногий. Можливе трапляння у водоймах гірчака (Rhodeus
sericeus Bloch.), який водиться в басейні р. Опір і зловлений поблизу смт. Слав-ське
(усне повідомлення В. Лєсніка).
Живлення риб. За живленням риби поділяються на мирних і хижих. У водоймах парку більшість риб
є мирними, їх пожива-дрібні водні тварини (черви, рачки, молюски, комахи та їхні
личинки тощо), рослини. Хижаки (форель, харіус) живляться тваринним кормом.
Проте інші риби в раціоні цих хижаків трапляються рідко. Частіше живляться
комахами та їх личинками. Живлення форелі струмкової вивчали шляхом аналізу 11
шлунків.
Основу живлення виду в літній період становлять личинки та імаго волохокрильців.
Вони виявлені в усіх досліджуваних шлунках і становлять майже 80% раціону
форелі, значно менше - Amphipoda, Ephemeroptera, Diptera, Formicidae.
Фонові види риб. У 30-х роках XX ст. у басейні р. Опір щорічно виловлювали не більше 300 кг риби,
близько 50% якої становила форель струмкова. В с. Гребенів функціонував
інкубатор продуктивністю 100 тис. мальків форелі, яких випускали у верхній течії
приток Опору.
Форель струмкова (Salmo trutta m. fario L.), місцева назва -пструг, поширена в
річках і струмках парку. Досягає висот 800-1000 м над р. м. Тримається ділянок з
течією 1-3 м/сек., температурою води не вище 16°С і насиченістю киснем понад 10
мг/л. Живе 10-12 років. Відкладає ікру в листопаді-грудні. Залежно від термінів
осіннього похолодання та висоти над рівнем моря, різниця в ікрометанні може
досягати 30-40 діб. Нерест форелі спостерігали в другій половині жовтня 2004 р.
(р. Кам'янка, Бутивля), інтенсивний зареєстровано в р. Кам'янка. Приблизно до
20-х чисел жовтня на нерест підходила форель невелика за розміром, після
двадцятого - більша. Кількість ікринок залежить від віку і розмірів самки.
Абсолютна довжина зловлених форелей струмкових коливалася в межах 13,5-17,0 см,
а маса в межах - 28-52 г.
Ймовірно, що це були одно-дворічні особини. За сприятливих умов форель росте
досить швидко: однорічні досягають у довжину 15 см і масою 20 г, дворічні - 20
см і 68 г, трирічні - 25 і 105 г, чотирічні - 27 см і 160 г, п'ятирічні - 30 см і
210 г, шестирічні - 35 см і 300 г.
Гольян (Phoxinus phoxinus L.), місцева назва - здерка, широко розповсюджений у
водоймах НПП. Вид є європейсько-сибірським елементом іхтіофауни Карпат. Надає
перевагу річкам, потічкам, швидкість течії яких не перевищує 0,3 м/сек.
Нереститься у квітні - на початку травня, залежно від висоти над рівнем моря,
термінів настання весни, при температурі води до 7-8°С. Для нересту вибирає
мілкі ділянки водойм з піщаним і дрібнокам'янистим дном. Самка відкладає до 1
тис. ікринок.
Тримаються гольяни зграями. Живляться дрібними комахами, які попадають у воду з
повітря, донними безхребетними та ін.
Можуть бути конкурентами мальків форелі за корм. Доросла форель живиться
гольянами.
Гольян належить до групи риб з коротким терміном життя - до 5 років. Дрібна
риба, довжина якої у місцевих водоймах не перевищує 10-15 см. Однорічні особини
досягають 4-6,5 см., дворічні - 4,5-8,5 см., трирічні - 5-9 см. Довжина риб,
зловлених у р. Опір, коливалася в межах 7,5-9,3 см., висота- 1,4-1,7 см.
Бистрянка (Alburnus bipunctatus Bloch.), місцева назва - плотиця, швія, чисельна
риба річок і струмків парку. Вона є понто-каспійським елементом у складі
іхтіофауни Карпат. Надає перевагу мілководним ділянкам зі швидкістю течії до
0,6-0,7 м/сек з твердим незамуленим дном. Утворює зграї чисельністю від кількох
до двох-трьох десятків рибин. Живиться планктоном і бентосом.
Нереститься протягом травня. Ікру відкладає на мілині з кам'янистим або
гальковим дном за температури 12-14°С. Тривалість життя-до 5 років.
Бабець строкатоногий (Cottus poecilopus Heckel.) віддає перевагу заводям за
великими брилами, дно яких вистелене дрібним галечником, піском, полюбляє
вимоїни, ями, з дещо послабленою течією. Нереститься протягом квітня-травня,
коли вода прогрівається до 6-8°С. Самка припливає на територію самця, де завчасно
підготовлене нерестовище. Самець у дрібному галечнику під брилою робить
заглибину, в яку самка відкладає від 300 до 1500 ікринок жовтувато-оранжевого
кольору діаметром до 2 мм. Після запліднення ікра приклеюється до субстрату або
до нижнього боку брили. Самець стереже ікру протягом 28-35 діб. При температурі
води 8-10°С за цей період з ікри виходять личинки. Вони залишаються тут же під
брилою і живляться дрібними організмами. Протягом 8-10 діб у них розсмоктується
жовтковий міхур і вони перетворюються в мальків, покидають виводкове сховище і
починають жити самостійно.
Ростуть бабці швидко: цьогорічки у вересні досягають 3-4 см, однорічки -
4,5-6,0, дворічки - 6,5-9,0, трирічки - повного росту, 12,5-15,0 см. Бабці
зловлені в р. Опір були довжиною до 12 см.
Менш поширені у водоймах парку марена, підуст, рибець та ін. В окремі роки їхня
чисельність тимчасово збільшується. Причини коливання чисельності не з'ясовані;
можливо, це успішний нерест, виживання молоді, а також міграції риб у верхів'я з
нижньої течії річок Опір, Стрий.
Рідкісні види риб. Рідко трапляється у відловах місцевих рибалок вид, занесений в Червону книгу
України, харіус європейський {Thymallus thymallus L.), місцева назва - пир. Він є
трофічним конкурентом форелі. Живиться водними тваринами: личинками комах,
червами, зрідка молюсками. Поїдає мальків та ікру риб. У теплі малосніжні зими
залишається активним і живиться тим же кормом, що й форель. Вважають, що в тих
місцях, де багато харіуса, менше форелі.
Нереститься у березні-травні за температури води 7-10°С. Відкладає ікру на
ділянках водойм з добре освітленим, вкритим піском чи
дрібним галечником дном, розміщених на кілька кілометрів вище від місць літнього
перебування. У піску самки вигрібають заглибини, в які відкладають 10-20 тис.
оранжевих ікринок діаметром 3,0-3,5 мм. Плодючість залежить від величини й віку
самки. Ікра опадає на дно, після чого самець запліднює її та вкриває галечником.
Ікра розвивається протягом 18-25 діб, через 5-10 діб личинки перетворюються у
мальків. За сприятливих умов самки відкладають ікру на третьому році життя.
Самці досягають статевої зрілості на другому році життя.
Рідкісним видом на території парку, який не має охоронного статусу, є минь (Lota
lota L.), місцева назва - мнюх. Активний в сутінках та вночі, в похмуру погоду і
вдень. Літом малоактивний, коли температура води досягає 20°С і більше, впадає у
своєрідну сплячку. Активніший при низькій температурі. Веде донний спосіб життя,
є хижаком, особливо зимою: полює за малоактивною рибою, яка залягає на зимівлю в
ямах. У світлу пору доби ховається в норах, під камінням, а вночі полює на
хвору, ослаблену рибу, безхребетних. Живе понад 15 років. Нереститься від грудня
до лютого при температурі води 1-3 °С. Статевозрілим стає на
третьому-четвертому році життя. Відкладена самкою ікра осідає на дно, де
запліднюється молоками самців. При низькій температурі води (2-4°С) розвиток
ікри до виходу личинки триває 30-60 діб, а від личинки до малька - 10-14. Одна
самка, залежно від розмірів і віку, відкладає 300-400 тис. жовтувато-оранжевих
ікринок діаметром до 0,3 мм.
Большой качественный интернет магазин электроники для бизнесменов и политиков.