Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Орографічні особливості території НПП «Сколівські Бескиди»

Національний природний парк «Сколівські Бескиди» розташований в Східних Карпатах, які входять до складу північної гілки Альпійського складчастого поясу. Цей пояс, який складається із складних складчасто-покривних структур, утворився як результат кайнозойської складчастості. В Карпатських гірських масивах можна виділити дві тектонічні зони – Зовнішні флішові Карпати та Внутрішні вапняково-кристалічно-вулканічні Карпати, які оточені внутрішнім Закарпатським та крайовим Передкарпатським прогинами. Українська зона Карпат – це в більшості Зовнішні Карпати, так як друга зона опущена досить глибоко і прихована під неогеновими відкладеннями. Більша частина вітчизняних геоморфологів тільки Мармароську зону відносять до Внутрішніх Карпат. Між Закарпатським прогином та Зовнішніми Карпатами природною границею являється Пенінська зона. В геологічній будові території Карпат переважають зони палеогенового та крейдового флішу – аргіліти, алевроліти та пісковики. Також спостерігаються виходи палеозойських кристалічних сланців у Мармароській зоні та юрських вапняків у Пенінській зоні. Українські Карпати вважаються середньовисотними горами і не доходять до снігової межі.

Найбільші висоти сягають для Чорногори – 2061 м., Мармароський масив - 1946 м., Свидовець – 1883 м., Горган – 1836 м. Рельєфи гір утворилися за рахунок нерівномірних підйомів в пліоцені та наступного ерозійного розчленування. Згладжені форми рельєфу Карпат утворилися внаслідок малої стійкості флішових порід проти денудації. Стійкість кристалічних порід та їх твердість сприяли утворенню сильно розчленованого рельєфу Карпат з гострими вершинами та гребенями і глибокими ущелинами. На Мармарошах, Чорногорі, Свидовці можна спостерігати сліди плейстоценового зледеніння – морени, трогові долини, льодовикові цирки та кари. Для Пенінської зони характерним є наявність різноманітних скелястих виходів доломітів та вапняків трасового, юрського та нижньокрейдового віку, що мають вигляд ізольованих стрімчаків.

Мармароський гірський масив розташований у східній частині Карпат. Цей масив охоплює Закарпатську, Чернівецьку та Івано-Франківську області. Частина масиву знаходиться також у Румунії. До цього масиву належать Чивчинські та Рухівські гори. Сама висока гора сягає 1936 м – г. Піп – Іван (Мармароський). А також наступні вершини гір – Ненєска висотою 1820 м, г. Жербан – 1795 м, г. Петрос – 1784 м, г. Чивчин – 1769 м. Нижню частину масиву вкривають хвойні та мішані ліси. Вище лісових масивів розкинулися мальовничі полонини. Мармароський масив має досить характерну та різноманітну флору, серед яких частина занесена до Червоної книги України, а саме – едельвейс, або білотка альпійська, тирлич, роман карпатський, звоники карпатські, тонконіг середній.

Масив Горган це частина Українських Карпат, на якому розташувалися Закарпатська та Івано-Франківська області. Масив поділяється три зони – крайова (низькогірна), зовнішня (скибова), внутрішня (привододільна). Для рельєфу Горган є характерними гострі хребти та круті асиметричні схили гір. На річках, які перетинають масив Горган, розташовані пороги та водоспади. Можна також зустріти невеличкі озера. На території Горган розташувався Горганівський заказник, який досить часто відвідують туристи та мандрівники з різних куточків нашої країни.

Масив Бескид поділений на Бескиди Східні та Бескиди Західні. На території Львівської області розташовані Східні Бескиди. Цей масив представляє систему паралельних хребтів, яких розділяють широкі долини рік Дністра, Стрию та Опору. В лісах переважають букові насадження. Східні Бескиди ще додатково поділяються на Сколівські Бескиди та Верхньодністровські Бескиди. Тут розташовані курортні зони Трускавця та Східниці. Багатий масив мінеральними джерелами, запасами нафти та покладами кам’яної солі.

Верхньодністровські Бескиди мають виражений низько гірський рельєф, який розділений притоками Дністра та Стрия. Територія масиву вкрита мішаними лісами.

У межах Івано-Франківської та Львівської областей, у межиріччі річок Стрию та Опору, частину Східних Бескид називають Сколівськими Бескидами. Для них характерні паралельні асиметричні хребти, на яких розташовані такі вершини як Високий Верх, Магура, Парашка. У рослинному світі переважають смереки та альпійські луки.

На території Східних Бескид створено природоохоронний парк. Границі парку проходять по межах природних територіальних комплексів і проходять по вододільних хребтах та руслах річок. До цього комплексу повністю або частково було залучено раніше створені заповідні зони серед яких – ландшафтні заказники «Зелемінь» та «Майдан», лісовий заказник «Сколівський», заповідні урочища «Журавлине», «Дубинське», «Сопіт». Територія парку розташована на околицях курортних зон місцевостей – Славське, Східниця та Сколе.

Особливу роль відіграє курортна зона смт. Східниця. Тут розвідано великі запаси лікувальної води типу «Нафтуся». Варто зазначити також той факт, що на території парку існує більше 30-ти мінеральних джерел, які володіють різними бальнеологічними властивостями. В долині річки Рибник Майданський відомо про ряд джерел, які володіють лікувальними властивостями.

На території парку функціонують близько 50-ти пансіонатів, санаторіїв, туристичних баз і кемпінгів. На мальовничих берегах річки Опір розташувалося місто Сколе. Навкруг міста можна побачити вкриті хвойними лісами хребти Сколівських Бескид. Місто Сколе також є одним із центрів зимового туризму.

Територія Сколівських Бескид має велику перспективу для рекреаційного використання. Територія є особливо привабливою для літнього туризму та для більш широкого розвитку гірськолижного спорту, як місцевого, так і міжнародного.

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт