Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Репрезентативні ділянки
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Орнітофауна урбанізованих екосистем

Активна господарська діяльність людини в Бескидах пов'язана з побудовою населених пунктів. За останнє століття структура багатьох населених пунктів регіону істотно змінилася: з'явилися кам'яні багатоповерхові будинки, асфальтове покриття доріг тощо. Все це призвело до змін гніздових, захисних і кормодобувних умов для птахів, що віддають перевагу населеним пунктам як середовищу існування.

Аналіз видового складу птахів урбоценозів Бескид показав, що його формують представники п'яти типів фауни. Співвідношення часток видів транспалеарктичного і європейського походження у місті, великому і малому селах є стабільним. Окрім них, в фауні птахів населених пунктів Сколівських Бескидів виявлено представників монгольського, середземноморського і сибірського типів фауни.

Активне освоєння природних біотопів сприяло появі та збільшенню чисельності багатьох екологічно пластичних, синантропних видів (грак, ворона сіра, сорока, горобець хатній та ін.) і розширенню заселеної ними території. Вони концентруються в районах, багатих на корми антропогенного походження, і їх чисельність прямо пов'язана з можливістю живитися в антропогенному ландшафті в позагніздовий період.

Горобець хатній, котрий у минулому був мешканцем річкових долин, на сьогодні став синантропним видом, заселивши майже всі забудовані райони. В більшості населених пунктів, особливо сільського типу, він є домінантним видом.

Серпокрилець Apus apus L. у Бескидах виявлений лише на території міст. Його поява і гніздування пов'язані тут виключно з багатоповерховими будинками. До періоду інтенсивного освоєння Бескидів цей вид у регіоні, очевидно, взагалі не траплявся.

До групи, екологічно тісно пов'язаної з населеними пунктами, належить також горлиця кільчаста, котра є облігатним синантропом. Навіть дрібні хутори як середовище існування для цього виду є непридатними. У населених пунктах вона гніздиться переважно на високих деревах чи будівлях. У Бескидах горлиця кільчаста численна лише в селах, розташованих близько межі з Прикапаттям: Кам'янка, Дубина, Верхнє-Синевидне. У селах, розташованих у глибині гірського масиву (Тухля, Козьова та ін.), цього виду не виявлено.

Горихвістка чорна Phoenicurus ochruros Gm. у Бескидах гніздиться майже виключно на будівлях, хоча у високогір'ї Карпат відомі її гніздування в щілинах скель. У великому селі більшість будинків заселена принаймі одною парою чорних горихвісток. Однак у хуторах, дещо віддалених від основної маси садиб, гніздування виду не відзначене.

Сорока відзначена майже в усіх населених пунктах досліджуваного регіону. Вид не виявлений у глибині лісових масивів, на зрубах, натомість тісно прив'язаний до урбоценозів, знаходячи там оптимальні умови для існування. Особливо часто спостерігалася на околицях сіл, якщо вони межують з луками. В Бескидах найбільша щільність гніздуваня сороки виявлена вздовж шосейних доріг і залізничних колій - 2-3 пари / км. Очевидно, що своїй появі в горах вид завдячує людям, і в досліджуваному регіоні він з'явився виключно завдяки його антропогенному освоєнню.

Горобець польовий Passer montanus L. заселяє всі гніздопридатні місця на околицях населених пунктів, якщо вони межують з відкритими біотопами (тобто є сприятливі кормові умови). Разом з цим, у міграційний період особини цього виду залітають долинами далеко в глибину гірського масиву. Ймовірно, птахи проникають туди в пошуках корму вслід за кінним транспортом.

Чисельність синиці великої виявилася найбільшою в урбоценозах, а саме, на території великих сіл. Натомість, зміни вікової структури листяних лісостанів мали для цього виду негативне значення, що зумовлене передовсім недостатньою кількістю гніздопридатних місць, появою великих площ зрубів. Загалом чисельність синиці великої збільшилася завдяки пристосуванню до зимівлі в населених пунктах і наявності там кормів антропогенного походження в позагніздовий період.

Корінні зміни гніздопридатних і кормодобувних умов, зменшення запасів корму призводять до майже повного зникнення комплексу птахів, що існував на цих ділянках до забудови. Разом з тим, тут з'являються нові види, життєдіяльність котрих з ними тісно пов'язана.

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт