Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Мисливські звірі національного природного парку “Сколівські Бескиди”

Бандерич В.Я., Хоєцький П.Б.

У лютому 1999 року у Львівській області в басейнах р. Стрий та її притоки Опір на площі 35 684 га. з метою збереження ландшафтів західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, рекреаційне значення було створено національний природний парк "Сколівські Бескиди".

Парк розташований у межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескид, займає північний макросхилу останніх з абсолютними висотами від 600 до 1200 м.

Клімат парку м'який, теплий і вологий. Зими з частими відлигами при температурі від 0 до + 5º0 С. Тривалість вегетаційного періоду становить 180 днів. Середня температура січня - 4,5ºС, липня +15,6-18,0ºС, при максимальній + 30ºС і мінімальній -31ºС. Опадів 800-1100 мм. на рік. Середня висота сніжного покриву 39 см.

На території парку збереглися високопродуктивні та біологічно стійкі деревостани - чисті букові ліси природного походження, еталонні ялицеві та буково-ялицеві ліси, які значною мірою відображають різноманітність лісового покриву Бескидів.

З 34 видів мисливських звірів України в угіддях парку зустрічається 18. Звичайними є олень, козуля, дика свиня, заєць-русак, білка, лисиця, куниця лісова. З червонокнижних видів зустрічаються - борсук, горностай, кіт лісовий, рись, видра.

З копитних звірів найбільша чисельність зареєстрована оленя благородного, понад 400 голів. Його щільність становить більше 10 особин на 1000 га угідь (в цілому по Карпатах вона становить близько 4 голів). За останнє десятиріччя чисельність оленів в Карпатах скоротилася майже в 2 рази, і не перевищує зараз 5000. Внаслідок порушення оптимальної статевої структури популяції спостерігається переважання самок над самцями. У весняно-літній період більшість оленів тримається у високогір'ї (верхній лісовий пояс), зимові стації визначаються наявністю та доступністю кормів. У зими з неглибоким сніговим покровом олені займають ті ж стації, що і влітку, в глубокосніжні зими опускаються в нижній лісовий пояс гір, концентруються в річкових долинах, де тримаються до кінця зими.

Чисельність козулі в угіддях парку складає понад 200 голів. Тенденція до скорочення чисельності спостерігається з 70-х років. За останній двадцятирічний період карпатська популяція скоротилася в 1,7 разів. Щільність звіра в біоценозах парку становить близько 6 особин і відповідає щільності козулі в інших регіонах Карпат. На чисельність значний вплив надають умови зимівлі, хижаки (вовк, ведмідь, рись, лисиця), останні можуть знищувати до 50% поголів'я, при цьому найбільшої шкоди завдають в зимові місяці.

За 12-річний період (1988-2000 р.) чисельність кабана в Карпатах зменшилася більш ніж в 2 рази, щільність становить 2,4 голови на 1000 га. Навесні і влітку дикі свині концентруються у верхньому лісовому поясі, а восени, до початку зими - в нижньому. Постійними стаціями є ділянки ялинові лісів. Щільність в насадженнях парку становить близько 1,3 особин на 1000 га. Зміна чисельності знаходиться в залежності від наявності кормів і умов зимівлі. У глубокосніжні суворі зими гине до 30% усього поголів'я від виснаження і хижаків, а після таких зим, близько 10% самок залишаються яловими.

У шістдесяті роки в Сколівські Бескиди завезені зубри, загальна їх чисельність тут не перевищує 30 голів. В межах парку постійно тримаються 10. Спостерігаються сезонні міграції, пов'язані з доступністю кормів у зимовий період. При високому сніжному покриві зубри мігрують на південно-східні схили хребта Росохацькі Полонини, де сніговий покрив (внаслідок здування вітром, прогрівання сонцем) значно менший у порівнянні з іншими схилами.

Зубр

Ведмідь в Україні зберігся тільки в Карпатах. Сучасна чисельність оцінюється в 360 голів. Щороку спостерігається зменшення популяції на 30 особин. Є необхідність включення ведмедя в Червону книгу. Найменша чисельність звіра зареєстрована в 1947 році - 74 особи. Внаслідок охоронних заходів вид вдалося зберегти. За восьмирічний період (1947-1965 р.) популяція виросла в 6,5 разів, а найбільша чисельність зареєстрована в 70-х роках - близько 1300 голів. На території парку виявлено близько 20-25 ведмедів. Щільність складає 0,5-0,6 і є більшою ніж в цілому в Карпатах (0,3 голів на 1000 га угідь).

Залишається низькою в Карпатах чисельність рисі, щільність якої в парку становить 0,5 голів. Ще менша щільність кота лісового - 0,1. До створення парку випадково був здобутий екземпляр при облавному полюванні на вовка. Відомі випадки потрапляння в капкани, виставлені на вовка.

Вовки зустрічаються по всій території України (за винятком Криму). Після зниження чисельності в 60-70-х роках, за двадцятирічний період (1980-2000 р.) популяція вовка зросла більш ніж в 2,5 рази. На території парку зареєстровано більше 10 вовків. Одним з основних об'єктів харчування хижака в парку є олень. За зимовий період вовк знищив мінімум 12% поголів'я оленів. З огляду на те, що чисельність копитних є невеликою, можна припускати, що зі збільшенням хижака, в його раціоні зросте відсоток домашніх тварин. Випадки нападу вовка на собак в регіоні реєструвалися взимку 1999-2000 р.

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт