Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Фотогалерея
Відео
Публікації
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Контакти
Погода в Сколе
Мисливські звірі національного природного парку "Сколівські Бескиди"
Бандерич В.Я., Хоєцький П.Б.
У лютому 1999 року у Львівській області в басейнах р. Стрий та
її притоки Опір на площі 35 684 га. з метою збереження ландшафтів західної
частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що
мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, рекреаційне
значення було створено національний природний парк "Сколівські Бескиди".
Парк розташований у межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескид,
займає північний макросхилу останніх з абсолютними висотами від 600 до 1200 м.
Клімат парку м'який, теплий і вологий. Зими з частими
відлигами при температурі від 0 до + 5º0 С. Тривалість вегетаційного періоду становить 180
днів. Середня температура січня - 4,5ºС, липня
+15,6-18,0ºС, при максимальній + 30ºС і мінімальній -31ºС.
Опадів 800-1100 мм. на рік. Середня висота сніжного покриву 39 см.
На території парку збереглися високопродуктивні та
біологічно стійкі деревостани - чисті букові ліси природного походження, еталонні
ялицеві та буково-ялицеві ліси, які значною мірою відображають різноманітність
лісового покриву Бескидів.
З 34 видів мисливських звірів України в угіддях парку зустрічається 18.
Звичайними є олень, козуля, дика свиня, заєць-русак, білка, лисиця, куниця
лісова. З червонокнижних видів зустрічаються - борсук, горностай, кіт
лісовий, рись, видра.
З копитних звірів найбільша чисельність зареєстрована оленя
благородного, понад 400 голів. Його щільність
становить більше 10 особин на 1000 га угідь (в цілому по Карпатах вона становить
близько 4 голів). За останнє десятиріччя
чисельність оленів в Карпатах скоротилася майже в 2 рази, і не перевищує зараз
5000. Внаслідок порушення оптимальної статевої
структури популяції спостерігається переважання самок над самцями. У
весняно-літній період більшість оленів тримається у високогір'ї (верхній лісовий
пояс), зимові стації визначаються наявністю та доступністю кормів. У зими з неглибоким сніговим
покровом олені займають ті ж стації, що і влітку, в глубокосніжні зими
опускаються в нижній лісовий пояс гір, концентруються в річкових долинах, де
тримаються до кінця зими.
Чисельність козулі в угіддях парку складає понад 200 голів. Тенденція до скорочення чисельності
спостерігається з 70-х років. За останній двадцятирічний період карпатська популяція скоротилася в 1,7 разів.
Щільність звіра в біоценозах парку становить близько 6 особин і відповідає
щільності козулі в інших регіонах Карпат. На чисельність значний вплив надають умови зимівлі, хижаки (вовк,
ведмідь, рись, лисиця), останні можуть знищувати до 50% поголів'я, при цьому
найбільшої шкоди завдають в зимові місяці.
За 12-річний період (1988-2000 р.) чисельність кабана в Карпатах зменшилася більш ніж
в 2 рази, щільність становить 2,4 голови на 1000 га.
Навесні і влітку дикі свині концентруються у верхньому лісовому поясі, а восени,
до початку зими - в нижньому. Постійними стаціями є ділянки ялинові лісів.
Щільність в насадженнях парку становить близько 1,3 особин на
1000 га. Зміна чисельності знаходиться в залежності від наявності кормів
і умов зимівлі. У глубокосніжні суворі зими гине до 30% усього поголів'я від виснаження і
хижаків, а після таких зим, близько 10% самок залишаються яловими.
У шістдесяті роки в Сколівські Бескиди завезені
зубри, загальна їх чисельність тут не перевищує 30 голів.
В межах парку постійно тримаються 10.
Спостерігаються сезонні міграції, пов'язані з доступністю кормів у зимовий
період. При високому сніжному покриві зубри мігрують на південно-східні схили хребта
Росохацькі Полонини, де сніговий покрив (внаслідок здування вітром, прогрівання
сонцем) значно менший у порівнянні з іншими схилами.
Ведмідь в Україні зберігся тільки в Карпатах. Сучасна
чисельність оцінюється в 360 голів. Щороку спостерігається зменшення популяції на 30 особин. Є необхідність включення
ведмедя в Червону книгу. Найменша чисельність звіра зареєстрована в 1947 році - 74
особи. Внаслідок охоронних заходів вид вдалося зберегти. За восьмирічний період (1947-1965 р.) популяція
виросла в 6,5 разів, а найбільша чисельність зареєстрована в 70-х роках -
близько 1300 голів. На території парку виявлено близько 20-25 ведмедів. Щільність
складає 0,5-0,6 і є більшою ніж в цілому в Карпатах (0,3 голів на 1000 га угідь).
Залишається низькою в Карпатах чисельність рисі, щільність
якої в парку становить 0,5 голів. Ще менша щільність
кота лісового - 0,1. До створення парку випадково був здобутий екземпляр при
облавному полюванні на вовка. Відомі випадки потрапляння в капкани, виставлені на
вовка.
Вовки зустрічаються по всій території України (за винятком Криму). Після зниження чисельності в 60-70-х роках,
за двадцятирічний період (1980-2000 р.) популяція вовка зросла більш ніж в 2,5
рази. На території парку зареєстровано більше 10 вовків. Одним з основних об'єктів харчування хижака в парку є
олень. За зимовий період вовк знищив мінімум 12% поголів'я оленів. З огляду на те, що чисельність
копитних є невеликою, можна припускати, що зі збільшенням хижака, в його раціоні
зросте відсоток домашніх тварин. Випадки нападу вовка на собак в регіоні
реєструвалися взимку 1999-2000 р.
Фото штативы зеркальные фотоаппараты от Фотомага.