Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Еколого-пізнавальна стежка “Долиною річки Кам’янка”

Пункт 3

Маршрут продовжується автомобільною дорогою в напрямку до верхів'я річки Кам'янка. Зліва від дороги - мальовнича садиба Дубинського лісництва Сколівського держліс-госпу. З правого боку на північно-східному схилі зростає унікальне для складчастої зони Українських Карпат грабове угруповання на дуже скелетному крупнокам'янистому ґрунті, який сформувався у смузі проходження пісковиків, що слабо піддаються вивітрюванню. На цьому схилі граб зростає на площі понад 30 га. Місцями він утворює монодо-мінантні (чисті, без участі інших порід) деревостани з майже непрохідним підліском із аґрусу відхиленого та неїстівної смородини блискучої (фото 5). В умовах національного природного парку граб зростає тільки на найнижчих гіпсометричних рівнях - біля підніжжя гір та на нижніх частинах схилів в околицях сіл Дубина та Кам'янка.

Грабове насадження з підліском із агрусу відхиленого та смородини блискучої
Фото 5. Грабове насадження з підліском із агрусу відхиленого та смородини блискучої

Граб звичайний - дерево висотою до 20 м, з ребристим стовбуром, вкритим темно-сірою корою. Листя темно-зелене, знизу - світліше, овально-продовгувате, загострене, із зубчиками по краю листової пластинки. Плоди - кулястий горішок з трилопатевою крилаткою. Тіневитривале дерево, яке часто формує другий ярус в широколистяних лісах.

Деревостани з участю граба виникли на місці зрубаного (ймовірно на початку минулого XX століття) ялицевого лісу з домішкою бука та граба. Про це свідчать фрагменти цього лісу, які збереглися поруч, а також природний підріст ялиці, що на окремих ділянках формується під грабовим наметом.

Ялиця біла досягає 500-600-річного віку. У старих дерев приріст верхівкового пагона сповільнюється, але верхні бокові гілки ростуть добре, тому навіть на великій віддалі ялицю можна розпізнати за приплюснутою "гніздоподібною" формою вершини. Шишки ялиці - прямостоячі; в кінці вересня - на початку жовтня розтріскуються, на землю осипається насіння разом з лусочками.

Ялиця - одна з найбільш тіневиносливих порід. її підріст розвивається у сутінках під наметом густих букових та ялицевих деревостанів. Нестача світла сповільнює інтенсивність росту молодих деревець, за рік вони інколи приростають у висоту всього на кілька міліметрів. Тому серед підросту висотою 1-1,5 м можуть бути екземпляри віком понад 100 р. При появі світла (в результаті відмирання дерев чи їх вирубування) підріст починає рости більш інтенсивно.

Цікавий трав'яний ярус цих грабняків. В його складі багато папоротей - під наметом густого лісу завжди волого, та досить тепло, що сприяє розвитку цих рослин. Деревовидні папороті формували ліси на Землі в девонському періоді (400-360 млн. років тому назад). Правда з цього часу папороті зменшилися в розмірах та сховалися під намет лісів, де знайшли більш сприятливі умови для свого існування.

Папороть з темно-зеленими шкірястими листками - багаторядник шипуватий - зимуюча рослина. Групами зростає папороть багаторядник Брауна, наземна його частина на зиму відмирає, а весною знову випускає нові листки. На каменях та між ними, на мізерних запасах ґрунту, розміщується невелика папороть багатоніжка звичайна з солодкими кореневищами. Високо піднімають зелені лапаті листки великі папороті - щитники австрійський та чоловічий, безщит-ник жіночий. Зрідка трапляється рідкісна для Сколівщини папороть - листовик сколопендровий (фото 6).

Листовик сколопендровий
Фото 6. Листовик сколопендровий

Листовик сколопендровий дуже своєрідна папороть з довгими лінійними цілокраїми листками. В народі його ще зазивають "турів язик". Назва походить ще з тих часів, *оли в Карпатах випасалися стада турів (до XV ст.). Тур був зоширений у Євразії та Північній Африці. Ця тварина зважається предком домашньої рогатої худоби. Останні гкземпляри виду жили саме в лісах Східної Європи, але іісля 1627 р. вимерли.

Поруч з папоротями ростуть підлісник європейський, воронець колосистий, герань Роберта, навлія клейка.

Підлісник європейський та герань Роберта - типові іредставники трав'яного покриву чистих та мішаних засаджень в зоні широколистяних лісів. Квіти підлісника іібрані у зонтики з обгорткою. Герань Роберта - однорічна зослина з прямостоячим розгалуженим стеблом, вкритим золосками. Має неприємний запах. Квіти невеликі рожево-іервоні, часто із білуватими смужками.

Воронець колосистий цвіте білими квітами, зібраними j поникле китицеподібне суцвіття. Плоди - довгасті ягоди, ;початку зеленого, потім - чорного кольору. Дозрівають у :ерпні-вересні. Вся рослина має специфічний неприємний іапах і є дуже отруйною - містить алкалоїди, що можуть ;ильно подразнювати слизову оболонку очей, носа, рота, на враженій шкірі утворюються пухирці. При отруєнні їлодами проявляється сильне запалення кишечника.

Шавлія клейка - висока рослина із жовтими квітами іпецифічної форми, які чудово пристосовані до запилення сомахами. Клейкою цю рослини назвали тому що на іистках є м'які волоски, які ніби приклеюють їх до одягу їй рук.

Вище грабового лісу, на висоті понад 650 м. над зівнем моря на бурих гірсько-лісових ґрунтах фостають букові угруповання.

Бук лісовий - порода відносно вибаглива до тепла, вологості повітря і ґрунту. Поширення його обмежується пізніми весняними заморозками і літньою посухою. Зростає там, де кількість опадів становить не менше 500 мм. протягом року.

Мало вибагливий до світла, але дуже добре використовує ту невелику кількість сонячних променів, що попадають під намет лісу - листя у нього розташовується так, щоб максимально перехопити світловий потік. Тому, хоч під материнським деревостаном завжди панують сутінки, підріст (молоде покоління) бука може кілька десятків років витримувати нестачу світла. У букових лісах, як правило, бідний підлісок з чагарників, мало тут трав. Але яке багатство квітів знайдемо ми в буковому лісі навесні! Тут буяють так звані ефемероїди - рослини, що цвітуть короткий час до повного розпускання листя бука та до утворення густої тіні під кронами.

В урожайні роки бук утворює багато горішків, які охоче поїдають тварини (дикі свині, ведмеді, миші). Раніше з цих плодів виготовляли олію, вигодовували ними свиней. Від слова "їжа" походить латинська назва бука - фагус (Fagus). З деревини бука виготовляли дошки та шрифт для друкування, тому з українською назвою "бук" пов'язане слово "буква". По-німецьки бук "die Buche", а від цього слова утворилися "der Buchstabe" - буква та "das Buch" - книга.

В бучинах трав'яне вкриття утворюють типові мезотрофні види - рослини, які потребують для свого розвитку багатих ґрунтів. Серед них -маренка запашна, переліска багаторічна, вороняче око та інші. У трав'яному покриві бучин часто панує третинний релікт - лунарія оживаюча (фото 7).

Лунарія оживаюча
Фото 7. Лунарія оживаюча

Лунарія оживаюча - багаторічна трав'яниста рослина з великими серцеподібної форми листками. Квіти великі, лілові або голубувато-фіолетові, зібрані на верхівці. їх запах у травні-червні наповнює ніжним ароматом буковий ліс. Плоди - в звислих, еліптичних стручечках, до вершини та основи загострених. Реліктова рослина, яка зникає внаслідок вирубування лісів та зривання на букети. Занесена до "Червоної книги" України.

Маршрут продовжується вздовж р. Кам'янка в напрямку мальовничого водоспаду, який знаходиться приблизно за 3 км від контрольно-пропускного пункту. Це улюблене місце відпочинку туристів.

на початок 1 2 [ 3 ] 4 5 6 7 8

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт