Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Фотогалерея
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Контакти
Погода в Сколе
Грабові ліси
Граб звичайний (Carpinus betulusj є досить поширеною в Західній Європі породою,
що приурочена переважно до областей з відносно м'яким кліматом. Як теплолюбна та
відносно вибаглива до ґрунтових умов порода у складчастій зоні
північно-східного макросхилу Українських Карпат граб трапляється рідко. За
даними І.П. Федця, ліси з участю граба займають у Карпатах понад 40 тис.
га, тобто близько 3,5% лісової площі. Однак, слід взяти до уваги, що цей автор
відносить до Карпат не лише власне складчасту гірську споруду, але й рівнинні
території Передкарпаття та Закарпаття, де граб є досить поширеною деревною
породою. Дані щодо наявності в Карпатах мішаних дубових, букових і ялицевих
лісів з участю граба наводять З.Ю. Герушинський, Б.Ф. Остапенко, М.А. Голубець,
К.А. Малиновський, З.Н. Горохова, Т.І. Солодкова, CM. Стойко, CM. Стойко, Я.П. Одинак.
І.П. Федець вказав на наявність у Бескидах похідних грабняків на місці
дубових суяличин. М.П. Слободян виявив мертвопокривний ценоз (Carpinetum
nudum) біля с. Ясенова Горішнього у басейні р. Черемош на висоті 900-1000 м
н.р.м. Однак фітоценотичні характеристики цих грабняків у літературі відсутні.
Для лісів з участю граба вказуються вологі трудові типи місцезростання з
потужними слабощебенистими буроземами, з добре розвиненими
опідзоленими потужними буроземами, що характеризуються оглеєнням ілювіального
горизонту і незначною кислотністю (рН в цілому розрізі дорівнює 6),
свіжі трудові місцезростання на південно-західних і південно-східних
схилах з гірсько-лісовими бурими вилугованими щебенистими потужними ґрунтами.
На території НПП "Сколівські Бескиди" нами були знайдені рідкісні як для парку,
так і для району Бескид у цілому монодомінантні та мішані грабові ліси, які
трапляються в інших екологічних умовах і
які до цього часу не були описані в літературі. Ці угруповання локалізуються
переважно на лівобережжі ріки Кам'янка, у кварталі 2 Сколівського лісництва, де
ліси з участю граба займають площу понад 30 га. Монодомінантні та мішані
грабняки зростають тут на схилі північно-східної орієнтації стрімкістю 15-30
градусів, на висоті від 450 до 550 м (переважно на висоті 480-500 м), у
трансакумулятив-них і транзитних місцеположеннях на брилово-скелетних і
крупнока-м'янистих ґрунтах (ранкерах), що сформувалися в смузі проходження
грубих глауконітоносних пісковиків вигодської світи.
Фітоценотична структура грабових лісів на дослідженій території є досить
своєрідною. Склад деревостанів коливається від 10Гр од. Яв, Клг до 6Гр2БкІЯцІЯв
од.Іл. Монодомінантні грабняки трапляються лише в кварталі 2 Сколівського
лісництва. Граб представлений переважно незбіжистими прямостовбурними особинами
віком близько 50-80 років. Діаметр їх - від 20 до 50 см, висота - до 12-15 (20)
м. Зімкнутість крон 70-90%.
Звертає на себе увагу наявність у значній кількості угруповань щільного підліску
із Grossularia reclinata з домішкою Ribes lucidum, а також участь у
покриві третинного релікту Phyllitis scolopendrium. Це флористично дуже багаті ценози.
Трав'яний ярус у грабняках утворюють понад 60 видів рослин, серед яких найвищою константністю V
відзначаються папороті Athyrium filix-femina, Phyllitis scolopendrium,
Dryopteris carthusiana, D. filix-mas, Polystichym aculeatum, а також квіткові
рослини: Anemone nemorosa, Dentaria glandulosa, Galeobdolon luteum, Glechoma
hirsuta, Mercurialis perennis, Oxalis acetosella, Paris quadrifolia, Polygonatum
multiflorum, Rubus hirtus, Sanicula europaea, Symphytum cordatum. Характерною
рисою цих угруповань є наявність більшої кількості підросту ялиці порівняно з
підростом граба і бука, присутність літофільних папоротей Cystopteris fragilis і
Polypodium vulgare, а також індикаторів двох союзів: Carpinion betuli та Tilio
platyphyllis - Acerion pseudoplatani і підсоюзу Lunario - Acerenion
pseudoplatani та панування у покриві типових супутників бука. Чисельність видів
на площі 100 м2 коливається від 29 до 41.
За домінантною системою в монодомінантних грабових лісах описані наступні
угруповання: Carpinetum (betuli) grossularioso (reclinatae) - ruboso (hirti) -
symphytosum (cordatae); C. (b.) g. (r.) -rubosum (hirti); C. (b.) g. (r.) -
dryopteridosum (filix-maris); C. (b.) mercurialidosum (perennis); C. (b.) g.
(r.) - mercurialidosum (perennis); C. (b.) luzulosum (luzuloidis).
Мішані грабові ліси у кварталі 2 Сколівського лісництва флористично бідніші від монодомінантних
грабняків. Чисельність видів на площі 100 м2 коливається від 19 до 34. Але в них
присутні індикатори усіх трьох згаданих вище союзів і підсоюзу. Звертає на себе
увагу значно більша присутність ялиці у ярусах А і В.
За домінантною системою в мішаних грабових лісах кварталу 2 Сколівського
лісництва описані наступні угруповання: Acereto (pseudoplatani) - Abieto (albae)
- Fageto (sylvaticae) - Carpinetum (betuli) symphytosum (cordatae); F. (s) - A.
(a.) - C. (b.) grossularioso (reclinatae) - mercurialidoso (perennis) -
dryopteridosum (filix-maris); F. (s.) - C. (b.) d. (carthusianae); A. (p.) - A.
(a.) - F. (s.) - C. (b.) g. (r.) - phyllitidosum (scolopendrii); F. (s.) - C.
(b.) lunariosum (redivivae); A.(p.) - A. (a.) - F. (s.) - C. (b.) phyllitidoso
(scolopendrii) - dryopteridosum (filix-maris).
За екологічними та флористичними критеріями в системі Браун-Бланке угруповання
№1,4, 6, 7, 8 належать до асоціації Phyllitido -Aceretum у союзі яворових лісів
Tilio platyphyllis - Acerion pseudoplatani. Угруповання № 2, 3, 5, 9, 10, 12
займають проміжне положення між асоціаціями Phyllitido - Aceretum і Lunaruo -
Aceretum, оскільки в їх покриві зростають разом Phyllitis scolopendrium і
Lunaria rediviva. Угруповання № 11 належить до асоціації Lunario - Aceretum.
Приналежність описаних угруповань до підсоюзу Lunaruo -Acerenion pseudoplatani
підтверджується ще й тим, що з північної сторони з ними контактує флористично
подібне яворове угруповання асоціації Phyllitido - Aceretum. Різниця полягає лише у складі де-ревостану:
у головному ярусі тут домінує Acer pseudoplatanus, в той час як у покриві
присутні ті ж самі види, що й у грабняках.
Мішані грабові ліси трапляються також у кварталі 17 Сколівсько-го та кварталі 40
Підгородцівського лісництв. Склад деревостану мішаних грабових ценозів у
кварталі 17 Сколівського лісництва 5Гр4Бк1См од. Яв. Зімкнутість крон 80-90%.
Ярус В (30%) утворюють Corylus avellana (1), Sambucus nigra (+), підріст
Carpinus betulus (1), Fagus sylvatica (1), Acer pseudoplatanus (+). В ярусі С,
проективне покриття якого становить 60-70%, домінує Lunaria rediviva (4).
Трапляються також Athyrium filix-femina (1), Dryopteris filix-mas (1), Glechoma
hirsuta (1), Actaea spicata (+), Anemone nemorosa (+), Circaea lutetiana (+),
Dentaria bulbifera (+), Dryopteris carthusiana (+), Galeopsis speciosa (+),
Galium aparine (+), Gymnocarpium dryopteris (+), Grossularia reclinata (+),
Impatiens noli-tangere (+), Isopyrum thalictroides (+), Lysimachia nemorum (+),
Mercurialis perennis (+), Mycelis muralis (+), Oxalis acetosella (+), Paris
quadrifolia (+), Phegopteris connectilis (+), Polystichum braunii (+), Rubus
hirtus (+), Sanicula europaea (+), Scopolia carniolica (+), Senecio fuchsii (+),
Stellaria nemorum (+). 3a домінантною системою ці угруповання належать до
асоціації Piceeto (abietis) - Fageto (sylvaticae) - Carpinetum (betuli)
lunariosum (redivivae).
У Підгородцівському лісництві граб панує у складі вторинних деревостанів з
участю бука, ялиці, смереки, модрини японської (Larix leptolepis), м.
європейської (L. decidua), сосни звичайної (Pinus sylvestris) та австрійської
(P. austriaca). Склад деревного ярусу цих угруповань 5ГрЗМд1См1Бк + Сзв, Сав,
од. Яц; 5Гр4БкШд + См; 5ГрЗБк1Мд1См. У ярусі В (20 %) ростуть Abies alba, Acer
pseudoplatanus, Betula pendula, Carpinus betulus, Corylus avellana, Fagus
sylvatica, Larix sp., Salix caprea, Sambucus nigra, S. racemosa, Sorbus
aucuparia. В покриві ценозів поряд з типовими евтрофними видами фагетального
комплексу, такими як Adoxa moschatellina, Dentaria bulbifera, Galeobdolon
luteum, Paris quadrifolia, Poa nemoralis, Rubus hirtus, Scrophularia nodosa
зростають види-оліготрофи: Luzula luzuloides, Majanthemum bifolium, Polygonatum
verticillatum. Трапляються також поодинокі особини Athyrium filix-femina, Carex
pilulifera, Dryopteris carthusiana, D. filix-mas, Mycelis muralis, Oxalis
acetosella, Phegopteris connectilis, Senecio fuchsii, Stellaria nemorum.
Мішане грабове угруповання на сильно скелетному камянисто-бриловому ґрунті зі
складом деревного ярусу (встановлено за ступенем проективного покриття) 4ГЗБк2Яв1Яц і з добрим відновленням граба та ялиці за
ознаками наявності явора, а у покриві - папороті Phyllitis scolopendrium
віднесено до асоціації явірників листовикових Phyllitido - Aceretum.
Зважаючи на характерні особливості ценотичної структури грабових лісів НПП
"Сколівські Бескиди", можна зробити висновок про те, що вони є похідними, тобто
для території парку їх слід вважати вторинно рідкісними. Угруповання не мають
клімаксового характеру, тому деякі з них важко однозначно віднести до певних
синтаксонів. На нашу думку, описані грабові ценози є сукцесійною стадією в
демутаційних процесах рослинного покриву території. Можливо, вони сформувалися
на місці грабово-буково-ялицевих угруповань, про що свідчить досить значна
присутність у їх підрості ялиці, а також сусідство поруч з грабняками у кварталі
2 Сколівського лісництва флористично та екологічно подібного ялицевого лісу з
участю бука та граба.
Доцільно поширити на квартал 2 Сколівського лісництва режим заповідної території
та запровадити багаторічний моніторинг за природною динамікою складу
деревостанів і станом ценопопуляцій рідкісних видів. Заповідний режим як одна з
умов сталого розвитку НПП "Сколівські Бескиди" буде здатен підтримати
фітоценотичну різноманітність його території та забезпечити охорону не лише
рідкісних лісових угруповань, але й збереження ценопопуляцій Huperzia selago та
Lunaria rediviva - видів, що занесені до Червоної книги України (1996), а також
регіонально рідкісних видів - Ribes lucidum і Phyllitis scolopendrium.
Грабові ліси союзу Carpinion betuli на території парку описані у книзі
Соломаха В.А., Якушенко Д.В., Крамарець В.О., Мілкіна Л.І. та ін.
Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Рослинний світ. - К., 2004.
(див. Джерела інформації).
Тут виділено асоціацію Тіїіо - Carpinetum і субасоціаціїТіїіо - Carpinetum typicum і Т. -С. caricetosum brizoidi.
У першій субасоціації описані варіанти Mercurialis perennis і Poa nemoralis - Tilia
cordata. Ценоз субасоціації Т.с. - С. luzuletosum знаходиться поза межами парку.
очень крутой дизайн квартиры Киев