Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Фотогалерея
Відео
Публікації
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Контакти
Погода в Сколе
Гідрологічна мережа
Гідрологічна мережа Сколівських Бескидів сформувалась у результаті тривалої й
складної взаємодії факторів клімату і підстилаючої поверхні, а також діяльності
людини. Гідрографічна сітка національного природного парку належить
до басейну Стрия. Орогеологічні особливості території та відносно м'який вологий
клімат зумовлюють перевагу невеликих річок, характер їх розміщення і значну
густоту гідросітки, що становить 1,4 км/км2. Для гідросітки Сколівських Бескидів, що належить до сколівського типу, характерною є
решітчаста будова: основні поперечні річки (Стрий, Опір) проклали русла по
лініях крупних тектонічних порушень, а їх притоки першого-другого порядків (Мала
Бутивля, Кам'янка, Павлів потік та ін.) протікають, як правило, вздовж
карпатського простягання, проклавши русла в гірських породах, які легко
розмиваються. На південь від долини Стрия розгалуженість гідросітки поступово
зменшується, долини різко звужуються. В даному районі мають місце
ерозійно-тектонічні долини, серед яких можна виділити долину р.Опір.
Річки на території НПП "Сколівські Бескиди" мають типово гірський характер. Для
них є характерними: значний нахил русел, швидка течія, невироблений поздовжній
профіль, незначна глибина, бурхливі повені та наводки. Перетинаючи на своєму
шляху зони гірських порід різної твердості, річки формують різні долини: від
V-подібних, вузьких, майже без терас (у місцях перетинання щільних, стійких до
розмиву порід), до широких, добре терасованих (у місцях перетинання м'яких товщ.
Режим річок формується в умовах складного рельєфу, неоднорідних грунтів,
рослинності та місцевих відмінностей клімату. Має місце значна мінливість у часі
гідрологічних характеристик - добре виражений паводковий режим із різкими
коливаннями стоку води і наносів та інтенсивності руслових процесів. Нестійкий і
нетривалий льодостав на річках. Замерзають річки наприкінці грудня, початок
льодоставу - на початку березня. Внутрірічковий розподіл стоку на ріках
Сколівських Бескидів характеризується паводками на протязі більшої частини року
з коротким (не завжди стійким) періодом зимової межені і нечітко вираженим
водопіллям, на яке накладаються дощові паводки. Велика мінливість водного режиму
річок району пов'язана як із синоптичними процесами, що розвиваються над
територією, так і з особливостями підстилаючої поверхні (великі нахили
місцевості, мала водопроникненість гірських порід та ін.), що зумовлюють швидкий
і зосереджений стік .води в ріки під час опадів і сніготанення.
Живлення річок парку має мішаний характер (дощовими, ґрунтовими і талими
водами), причому основним джерелом живлення є сніг і дощові води. В зв'язку з
цим водний режим річкової системи НПП залежить переважно від кількості
атмосферних опадів. У періоди рясних весняно-літніх, іноді й осінніх дощів
рівень води підіймається до 1,5-2,0 м.
Твердий стік відзначається різноманітністю. Основну його частину (до 90%)
становлять завислі у воді наноси. Під час дощів і сніготанення змиваються і
виносяться в річки ґрунт, уламки гірських порід та ін. Найбільшої інтенсивності
цей процес досягає на гірських схилах з відсутнім або ослабленим рослинним
покривом.
Руслові процеси в НПП зводяться переважно до глибинної ерозії - невпорядкованого
чергування заглиблень і нарощувань дна. У терасованих розширеннях долин
спостерігається також бічна ерозія.
Головними водними артеріями парку є р.Стрий, що перетинає територію в
південно-східному напрямку, та її права притока - р.Опір. Значну роль у
формуванні гідрологічної мережі Сколівських Бескидів відіграють також малі
річки: Рибник Майданський, Сопіт, Крушельниця, Бутивля, Кам'янка та ін.
Річка Стрий на території НПП "Сколівські Бескиди" протікає з південного заходу
на північний схід в районі сіл Довге, Підгородці, Крушельниця. Майже на всьому своєму шляху річка сильно меандрує. Русло часто
врізається в корінні породи, утворюючи пороги. На цій ділянці русло приурочене
до зони поширення відкладів стрийської світи. Ширина річки в районі сіл
Підгородці та Крушельниця становить близько 50-60 М. Глибина, в середньому,
становить 0,6-0,8 м; швидкість течії - від 0,8 до 1,2 м/сек.
Річка Стрий характеризується великою мінливістю рівневого режиму за роками. В
деякі роки весняна повінь слабо виражена, зате влітку і восени спостерігаються
високі наводки. Тоді на літньо-осінній період припадає 40-50% річного стоку.
Крім того, бувають роки з безперервними паводками.
Льодовий режим річки нестійкий. Протягом зими часто буває декілька льодоставі в,
між якими спостерігається льодохід і тимчасове очищення річки від льоду.
Річка Опір є найбільшою на досліджуваній території правою притокою р.Стрий. Вона
протікає з південного заходу на північний схід в області Зовнішніх Карпат і лише
її верхів'я знаходиться у Вододільно-Верховинській області. Долина р.Опір
вузька, у середньому становить 500 м, і лише в місцях перетинання ослаблених
ділянок (порушень), а також порід, що легко піддаються процесам денудації,
утворилися котло-виноподібні западини шириною до 1 км. Такі розширені ділянки на
території парку спостерігаються в районі м. Сколе, с. Гребенів. У долині
простежуються, переважно, І і II тераси; III і IV трапляються фрагментарно, в
місцях котловиноподібних розширень. Ширина ріки в межах парку до 20-25 м,
глибина - 1,0 м, швидкість течії - 1,0 м/сек.
Ріка Рибник Майданський є меншою, ніж р.Опір, правою притокою р. Стрий. Вона
перетинає територію парку з півдня на північ. Долина р. Рибник Майданський
вузька. Тут розвинені лише 1-а, ІІ-а та, фрагментарно, ІІІ-я тераси. Діагональне
перетинання річкою структурних елементів скиб Рожанки, Зелем'янки, Мальмансталя
та Парашки відобразилося на звивистому характері русла. Ширина русла невелика
(до 5-6 м у нижній течії), глибина - 0,4-0,6 м, швидкість течії-1,4 м/сек.
Мобильный телефон телефоны сони эриксон Фотомаг в Днепропетровске.