Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Геологічна будова

Сколівські Бескиди складені глибоководними осадовими породами крейдового та палеогенового віків, так званим флішем, до складу якого входять пісковики, алевроліти, аргіліти, гравеліти, вапняки та мергелі, що утворюють однорідні в літологічному і віковому відношеннях комплекси - світи.

Гірські породи, що складають різні світи, різняться за своїми фізичними та хімічними особливостями - за щільністю та стійкістю по відношенню до агентів вивітрювання, що відображається в характері мезо- і мікрорельєфу місцевості, за вмістом карбонату кальцію, глауконіту, слюд та інших сполук і мінералів, які в процесі вивітрювання стають джерелами таких фізіологічно активних речовин, як кальцій, калій, фосфор та ін., що відображається в характері ґрунтового та рослинного покриву. Фізико-хімічні властивості основних ґрунто-утворюючих порід генетично пов'язані з літологічними та фізико-хімічними особливостями корінних гірських порід. При цьому характерно, що світи проходять згідно з карпатським простяганням, тобто з північного заходу на південний схід, утворюючи на місцевості смуги шириною від декількох сотень метрів до декількох кілометрів, як правило, багаторазово повторюючись, що зумовлює характерну структуру ґрунтового та корінного лісового покриву.

В сучасній геологічній будові території НПП "Сколівські Бескиди виділяють Скибову та Кросненську (Сілезьку) тектонічні зони, що розмежовані регіональними насувами та відрізняються переважно за геологічним віком і літологією світ. Національний природний парк розташований переважно в межах Скибової тектонічної зони. Лише західна і південна його частини лежать у Кросненській зоні.

Тектонічний стиль Скибової зони, в межах якої лежить основна частина території парку, визначається широким розвитком дуже своєрідних насувних структур - лусок-скиб. Скиби являють собою системи перевернутих лінійних складок північно-західного простягання, розірваних і насунутих на північний схід. Для цієї тектонічної зони в межах НПП характерними є відклади головнинської, стрийської, ямненської, манявської, вигодської, бистрицької та (менілітової в північно-східній частині парку) світ.

Головнинська світа представлена кременистими мергелями, вапняками й тонкими аргілітами. В меншій кількості присутні алевроліти й вапнисті пісковики Відклади стрийської світи в Скибовій зоні дуже поширені. й звичайно складають передові частини насувів і ядра антиклінальних складок. Для порід стрийської світи характерна велика літологічна мінливість по вертикалі і горизонталі. Ця світа представляє собою сірий вапнистий, фубо- і тонкоритмічний фліш, складений пачками, що чергуються, в яких переважають то одні, то інші елементи ритму. Пісковики дуже щільні, середньо- і дрібнозернисті, кварцові або кварцево-глауконітові, дуже характерного сталево-сірого кольору. Потужність прошарків пісковиків у різних пачках коливається від кількох сантиметрів до кількох метрів. В основі ямненськоГ світи залягають породи яремчанських верств, які являють собою тонкоритмічний глинистий фліш. Вище звичайно лежить товща жовтувато-сірих товсто- і масивношаруватих, крупно- і середньозернистих невапнистих пісковиків, інколи з лінзами гравелітів. На відміну від сусіднього району Горган, де смуги відкладів ямненськоТ світи утворюють широкі смуги кам'янистих розсипищ, у Бескидах вони виходять на поверхню окремими ізольованими локалітетами (квартали 2, 3 Сколівського та кв. 70 Майданського лісництв НПП, скелі поблизу с.Урич). Ознакою манявської свгги є чергування зелених зкрем'янілих аргілітів з прошарками зеленувато-сірих пісковиків і алевролітів. Масивні, світлі, невапнисті пісковики вигодської світи дуже подібні до ямненських. У бистрицькій світі поширені переважно зеленувато-сірі аргіліти з тонкими прошарками алевролітів і пісковиків. Менілітова світа розчленовується на три підсвіти: нижньоменілітову, лоп'янецьку та верхньо-менілітову. В основі нижньої підсвіти спостерігається роговиковий горизонт - шаруваті кременисті мергелі, чорні кремені з прошарками глинистих сланців, алевролітів, сидериту. Вище залягає характерна товща чорних глинистих сланців, які містять значну кількість органічної речовини. Пісковики і алевроліти утворюють тонкі прошарки серед сланців, а інколи і потужніші пачки. Середня (лоп'янецька) під світа відрізняється розвитком сірих вапнистих порід, які поступово замінюються чорними сланцями, алевролітами і пісковиками верхньої підсвіти. На півдні Скибової зони верхньоменілітова і лоп'янецька світи фаціапьно заміщуються верецькою та кросненською світами. Власне кросненська світа починається в місці зникнення останніх менілітових аргілітів. Вона представлена сірими вапнистими аргілітами та шаруватими пісковиками.

Геологічна будова Скибової зони яскраво відображається в рельєфі. Звичайно скиби простягаються у вигляді хребтів з більш стрімкими північно-східними схилами, де на гребеневі поверхні виходять породи стрийської світи.

Тектоніка Кросненської зони визначається розвитком вузьких стиснутих кілевидних антиклінальних складок, розділених широкими синкліналями. Домінуючий розвиток на поверхні мають олігоценові товщі кросненської світи. Нижня частина кросненської світи має характер масивних пГбковиків, що чергуються з малопотужними аргілітами, середня - більш ритмічна, із зростаючим вмістом глинистого матеріалу, верхня - складена глинистими породами.

Весь комплекс осадових порід на території НПП "Сколівські Бескиди" поділяють на піщанисту і глинисту (аргілітову) літосерії. До першої належать відклади ямненської, вигодської, нижньокрос-ненської, середньострийської, середньоменілітової (лоп'янецької) світ. До другої - нижньо- і верхньоменілітова, верхньокросненська підсвіти та головнинська світа. В свою чергу, кожна літосерія поділяється на групи сильно- та слабовапнистих, а також практично невапнистих відкладів. До першої групи належать головнинська, стрийська, кросненська, бистрицька та лоп'янецька світи. Друга група представлена манявською світою. Третю групу утворюють ямненська і вигодська світи та нижньо- і верхньоменілітова підсвіти. Крім того, тут виділяють групи світ, породи яких збагачені глауконітом (вигодська, нижньоменілітова) та реліктовою органічною речовиною (менілітова), вміст якої досягає 30%. Проходження невапнистих відкладів на нижніх гіпсометричних рівнях викликає літогенні інверсії в структурі первинного рослинного покриву як, наприклад, у басейні потоку Кам'янка - правої притоки р.Опір. Для кожної літосерії та групи геологічних субстратів характерним є власний набір фунтів, що відображається на характері природної рослинності.

В долинах річок першого та другого порядків поширені галечникові алювіальні відклади з суглинковим заповнювачем на другій терасі. Як буде показано далі, на цих ділянках розвинулася рослинність зі специфічними вимогами до умов місцезростань.

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт