Головна
Новини НПП
Механізми громадського контролю
Комунікація з громадськістю
Послуги
Садивний матеріал
Основні дані
Завдання НПП
Законодавство
Природні умови
Рослинність
Ліси
Тваринний світ
Птахи
Об'єкти неживої природи
Путівники
Туристичні маршрути
Публікації про НПП
Джерела інформації
Рекомендовані сайти
Фотогалерея
Відео
Контакти


Насіння цукрового буряка і багато іншого за посиланням Ви знайдете.

Історія ботанічних досліджень Сколівських Бескидів

Ботанічні дослідження Сколівських Бескидів розпочалися в другій половині XIX ст. В роботах Ф. Гербіха, що стосувалися в основному географічного поширення різних рослин в умовах ГаліціГ та Буковини подані також і результати досліджень в межах сучасної території НПП. Е. Волощак наводив дані про результати вивчення флори та рослинності в межиріччі Лімниці та Опору. В результатах досліджень флори Східних Карпат, виконаних А. Рехманом, наводяться дані про флору Сколівщини.

В першій половині XX ст. лісову рослинність Сколівських Бескидів досліджував А. Штенцель. Результати вивчення особливостей поширення тиса ягідного в умовах надлісництва Майдан (на даний час - Майданське лісництво НПП) та прилеглих територій опублікував К. Козіковський. Таким чином, цей перший період дослідження рослинності Сколівських Бескидів носив в основному флористичний характер.

Другий етап досліджень рослинності Сколівських Бескид припадає на повоєнні роки. В цей час зростає зацікавлення до вивчення лісів як важливого ресурсного потенціалу регіону. На території, що ввійшла до складу НПП, проводилися дослідження з метою розробки класифікаційних схем лісової типології. При цьому вивчалися закономірності формування типів лісу та пов'язаних з ними рослинних угруповань. Значний обсяг робіт з вивчення типів лісу у гірській частині Львівської області, де знаходиться і район Сколівських Бескидів провів І.П. Федець. При узагальненні особливостей поширення лісів в Карпатах матеріали з досліджень лісової рослинності регіону наводив П.І. Молотков. Лісотипологічні дослідження в Бескидах базувалися на принципах лісівничої класифікації Алексєєва-Воробйова-Погребняка та визначалися, в основному, потребами лісового господарства, зокрема - лісокультурної діяльності. Вивчення лісотипологічних особливостей території мало за мету забезпечити раціональне ведення лісового господарства та вирощування високопродуктивних лісів як джерела отримання деревних ресурсів.

В повоєнні роки зростає зацікавлення і геоботанічними дослідженнями природної та модифікованої в результаті господарської діяльності людини рослинності Карпат, зокрема, на території Сколівських Бескидів. Результати цих досліджень були подані при класифікації рослинності Українських Карпат. Аналіз результатів вивчення рослинності показав значну трансформацію рослинності Бескидів в ході інтенсивного лісокористування та під впливом скотарства в кінці XIX та на початку XX ст. На місці вирубаних буково-ялицевих лісів у цей період сформувалися ялинові монокультури, створені із насіння, завезеного із Альп, Судет та ін, регіонів Австро-Угорщини. Ці деревостани інтенсивно росли, але їх стан суттєво погіршувався в середньому та старшому віці в результаті дії збудників кореневої тилі. На території НПП такі смерекові монокультури займають біля 40% території. Розвиток скотарства призвів до формування післялісових лук, які заростали низькопродуктивними насадженнями вільхи сірої.

Особливості формування рослинності в Сколівських Бескидах були використані при складанні схем геоботанічного районування та при аналізі особливостей висотної зональності рослинного покриву Українських Карпат.

Третій етап досліджень рослинності та флори Сколівських Бескидів припадає на кінець XX - початок XXI ст. Зростає зацікавлення вивченням фітоценотичної різнорідності рослинного покриву. Піднімаються питання відтворення рослинності, близької до корінної, охорони та збереження рідкісних рослинних угруповань. В цей час на території Сколівських Бескидів формується система природо-заповідних об'єктів (заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи тощо). Розпочинається вивчення флори та рослинності цих об'єктів. Після створення НПП "Сколівські Бескиди" проводяться дослідження рослинності за принципами еколого флористичної системи класифікації рослинності.

Коментарі

Ім’я або нік
Пошта
Сайт